Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

1. Норма про те, що всі питання виховання дитини мають вирішуватися батьками спільно, грунтується на праві подружжя усі найважливіші питання життя сім'ї вирішувати спільно (ст. 54 СК), а також на рівності прав та обов'язків батька та матері щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ст. 141 СК). Через вказані положення, не дивлячись на те, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно чи ні, вони мають спільно вирішувати питання виховання дитини. Батьки також мають вирішувати спільно питання виховання дитини в тому випадку, коли дитина передана на виховання фізичній чи юридичній особі і не проживає спільно ні з батьком, ні з матір'ю.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч. 2 ст. 141 СК). Саме тому ч. 2 ст. 157 СК покладає на того з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язання брати участь у її вихованні.

Той з батьків, що проживає окремо, повинен брати участь у вихованні дитини необов'язково при особистих зустрічах. Сприятлива дія на дитину може здійснюватись і шляхом листування, телефонних переговорів, спілкування через Інтернет. Той з батьків, який проживає окремо, не може безпосередньо вибирати для своєї дитини освітню установу, форму навчання, але він може давати йому поради, надавати необхідну допомогу в процесі вступу до освітньої установи і навчання.

Обов'язку того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує право того з батьків, хто проживає спільно з дитиною, вимагати від першого належного виконання свого обов'язку з виховання дитини. Він має право звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав іншого з батьків (ст. 165 СК).

Виконання тим з батьків, хто проживає окремо, обов'язків по виховання дитини, забезпечується наданням йому права на спілкування з дитиною. Саме спілкування є основним способом здійснення батьками свого права на особисте виховання дитини. Випадки обмеження або позбавлення одного з батьків права на спілкування передбачені виключно законодавчими актами (див. до ст. 153 СК).

Спілкування дитини з тим з батьків, який проживає окремо, не повинне бути формальним, носити характер епізодичних зустрічей. Між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування повинне сприяти повноцінному вихованню дитини, його розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків – з своїми дітьми – служить задоволенню життєво важливих потреб як дитини, так і дорослих членів сім'ї.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. При цьому право того з батьків, хто проживає окремо від дитини, на участь у спілкуванні з нею та у її вихованні забезпечується можливістю для такої соби звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Позбавлення або обмеження вказаного права не може бути передбачене угодою (договором) між ними. Спори щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, можуть вирішуватися органом опіки та піклування (ст. 158 СК) або судом (ст. 159 СК).

3. Здійснення тим з батьків, який проживає окремо від дитини, свого права на участь у спілкуванні та вихованні дитини законодавець ставить в залежність від інтересів дитини. Це означає, що в тому разі, якщо спілкування дитини з тим з батьків, який проживає окремо від неї, перешкоджає її нормальному розвитку, таке спілкування може бути обмежене чи заборонене тим з батьків, з ким проживає дитина. Перешкодами для нормального розвитку дитини може бути як значна відстань між місцем проживання дитини та батька, матері, часте подолання якої заважає систематичному відвідуванню дитиною закладу освіти. В цьому разі тим з батьків, з ким проживає дитина, може бути скорочена періодичність побачень. Нормальному розвитку дитини може також перешкоджати аморальна, неправомірна поведінка того з батьків, який не проживає з дитиною. В цьому разі побачення дитини з такою особою можуть бути заборонені.

4. Батьки можуть домовитися про порядок спілкування з дитиною як в усній, так і у письмовій формі. Сімейний кодекс у ст. 9 встановлює загальну норму, яка надає батькам дитини право врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства (див. ст. 9 СК). Частина 4 коментованої статті закріплює право батьків укласти поіменований договір – договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. При цьому не має значення причина роздільного проживання батьків: вони можуть проживати окремо у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин; окреме проживання батьків може бути обумовлене відсутністю між ними зареєстрованого шлюбу; окремо батьки можуть проживати внаслідок розірвання шлюбу між ними. Правила укладання такого договору особами, які подають до суду заяву про розірвання шлюбу і мають дітей, встановлені ст. 109 СК. Договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, є схожим з договором, укладання якого передбачається ст. 109 СК, тому до нього можуть бути застосовані положення вказаної статті. Такий договір має укладатися у простій письмовій формі. Його істотними умовами є умови про участь у забезпеченні умов життя дитини тим з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови про здійснення ним права на особисте виховання дітей. Також до даного договору можуть бути застосовані загальні положення зобов'язального та договірного права, які містяться у ЦК України і не суперечать загальним засадам регулювання та суті сімейних відносин.

5. Абзац другий ч. 4 коментованої статті встановлює відповідальність за невиконання Договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, тим з батьків, хто проживає з дитиною. Формою такої відповідальності за вказаною нормою є відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 СК відшкодування матеріальної та моральної шкоди є одним з способів захисту сімейних прав та інтересів. Але нормами СК порядок відшкодування такої шкоди не встановлений, тому він має регулюватися відповідними нормами ЦК. Оскільки в даному випадку мова йде про порушення умов договору, то до даних відносин необхідно застосовувати норми глави 51 ЦК.

Норма абз. 2 ч. 4 коментованої статті встановлює відповідальність за порушення договору тільки для того з батьків, з ким проживає дитина, але ж цей договір може бути порушений також тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Останній також може ухилятися від виконання цього договору – участі у вихованні дитини, від спілкування з дитиною. В цьому разі той з батьків, з ким проживає дитина, також має право вимагати відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди. Крім того, кожен з батьків у разі ухилення іншого від виконання договору може захистити порушені права дитини на виховання та спілкування з батьками, вимагаючи від того з батьків, хто ухиляється від виконання договору, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду дитині та вимагати примусового виконання договору.

Стаття 158. Вирішення органом опіки спору щодо участі у вихованні дитини батьків, хто проживає окремо ...

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.	\|	Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.