Фази багатомоментного дуоденального зондування.

1.Холедохус фаза. Внаслідок механічного роздратування 12палої кишки оливою зонда відкривається сфінктер Одді і виділяється світло – жовта рідина – суміш жовчі і дуоденального соку. Тривалість 1 фази складає 10 – 20 хвилин, кількість суміші, яка виділяється – 15 – 20 мл, швидкість виділення – 1 – 2 мл\ хв. Після цього сфінктер Одді спонтанно закривається, виділення жовчі припиняється.

2.Фаза зачиненого сфінктера Одді. Після завершення 1-й фази з метою стимуляції жовчовиділення до зонду вводиться подразник – 40 мл 33% розчину сірчанокислої магнезії. Час між моментом введення магнезії і появою світло-жовтої порції жовчі ″А″ фіксується як фаза закритого сфінктера Одді. У здорових людей тривалість 2-й фази складає 2–3 хвилини. Якщо тривалість цієї фази перевищує 6 хвилин, діагностується гіпертонія сфінктера Одді (сфінктера загальної жовчної протоки). При цьому, як правило, виділення жовчі з холедоха в 1-ю і 3-ю фази уповільнене, переривчасте, супроводжується болем. Укорочення 2-й фази до 1 хвилини свідчить про гіпотонію сфінктера Одді. При вираженій гіпотонії сфінктера Одді жовч порції ″А″ випливає відразу після введення зонда в 12-палу кишку і

2-а фаза практично відсутня.

3. Фаза відкритого сфінктера Одді (фаза жовчної протоки).

Виділяється жовч порції ″А″ - світло – жовта, прозора, у кількості 3 – 5 мл. Тривалість фази 3 – 5 хвилин, швидкість виділення жовчі – 1 мл\хв. Подовження третьої фази до 30 хвилин характерно для гіпертонії сфінктера Люткенса – Мартынова, а укорочення часу одержання порції ″А″ свідчить про гіпотонії сфінктера жовчної протоки.

4. Фаза відкритого сфінктера Люткенса – Мартинова (пузырная фаза).

Виділяється жовч порції ″В″ - темно-брунатна, маслинова, концентрована, грузла, у кількості 30 – 50 мл. Тривалість фази – 20 – 30 хвилин. Час спорожнювання жовчного міхура (рефлекс Мельтцера - Лайона) залежить від рухової активності жовчного міхура, а кількість отриманої жовчі – від його тонусу. Швидкість виділення жовчі в міхурову фазу – 2, 5 мл\хв.

При гіпертонічної дизкінезії жовчного міхура кількість жовчі порції

″В″ зменшується до 20 мл, виділення міхурової жовчі відбувається інтенсивно, нерідко супроводжується болем, нудотою і блювотою. Внаслідок спазму сфінктера жовчного міхура можливо переривчасте виділення порції ″В″ або повне припинення її виділення. Як правило, при цьому з'являються сильні болі в правому підребер’ї, а введення спазмолітиків усуває біль і приводить до виділення всієї міхурової жовчі.

У хворих з гіпотонічною дизкінезією жовчного міхура жовч порції ″В″ виділяється повільно, рефлекс Мельтцера – Лайона подовжується до 60 хвилин і більше. Кількість міхурової жовчі збільшується до 100 – 150 мл, жовч набуває застійного характеру: вона темна, з підвищеною відносною щільністю і в'язкістю. Однак, при вираженому парезі жовчного міхура жовч може виділятися в зменшеній кількості і для повного його спорожнювання потрібне введення додаткового подразника після одержання печінкової жовчі.

5. Фаза відкритого сфінктера Маріцці (печінкова фаза). Виділяється жовч порції ″С″ - янтарно – жовта, прозора, рідка, у кількості 10 – 30 мл. Тривалість фази 10 – 20 хвилин, швидкість виділення жовчі – 1 – 1, 5 мл\хв.

Для більш точної диференційної діагностики жовчі порцій ″А″ , ″В″ і ″С″ використовують хроматографічне багатофракційне дуоденальне зонду-вання.

Це дослідження тим більш важливе, що у хворих колір міхурової жовчі такий же як і у інших порціях.

Напередодні ввечері хворий приймає досередини 150 – 200 мг метиленового синього в желатинових капсулах. При цьому міхурова жовч офарблюється в синьо – зелений колір.

Для уточнення стану скорочувально – евакуаторної функції жовчного міхура наприкінці дослідження через зонд вводять другий стимулятор – 30 мл теплої маслинової олії або 50 мл 10% сорбіту. При наявності гіпотонії жовчного міхура відбувається повторне скорочення жовчного міхура і виділяється додаткова порція жовчі ″В-2″. Сума її і порції ″С″ характеризує дійсний обсяг жовчного міхура. Після повного спорожнювання жовчного міхура хворі з гіпотонічними дизкінезіями жовчного міхура відчувають виражене поліпшення – зникають тупі постійні болі в правому підребер’ї і відчуття розпирання, дизкомфорту.

Введення другого подразника пацієнтам з гіпертонічною дизкінезією не тільки не приведе до виділення жовчі, але і може привести до посилення болю у правому підребер’ї. Введення спазмолітиків усуває біль і може викликати відходження залишкової міхурової жовчі (У-2).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Короткі анатомо – фізіологічні зведення.	\|	Біохімічне дослідження жовчі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.