МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Ядерний матрикс. Ядерний сікЯдерний матрикс є структурним елементом, скелетом ядра. Морфологічно ядерний матрикс складається з: 1) периферичної ляміни (фіброзний шар оболонки), що включає порові комплекси; 2) білкові фібрили ядерця (безРНКова частина фібрилярного компоненту); 3) внутрішньоядерні фібрилярно-гранулярні сітки. Хімічний склад ядерного матриксу представлений головним чином кислими негістоновими білками (90-98%), схожі на актин, тубулін, міозин. Ядерний матрикс є надзвичайно активною структурою, що регулює найважливіші процеси життєдіяльності. З ним просторово пов’язані ділянки хромосом в ядрі; центральні і теломерні ділянки хромосом з ляміною оболонки ядра; петлі хромомер пов’язані з внутрішньоядерною сіткою матриксу. Вважають, що петлі хромосом є репліконом — одиницею реплікації, а точка реплікації знаходиться в ділянці її контакту з білковими фібрилами матриксу (аналогія з точкою реплікації прокаріот) (мембрана). В асоціації з ядерним матриксом знаходяться всі типи транскрибованих РНК. Це свідчить, що регуляція синтезу РНК, її стабілізація і дозрівання синтезованих РНК відбувається в безпосередньому зв’язку з ядерним матриксом. Так, утворені РНК приєднуються до матриксу за допомогою початкових не кодуючих ділянок — шапочок «кепів». Ядерний сік — рідке середовище ядра. Це безструктурна розчинна частина ядра, містить білки, ферменти, полінуклеотиди, низькомолекулярні метаболіти, неорганічні іони. Це дуже динамічна частина ядра, що обмінюється в процесі ядерно-цитоплазматичних відношень. Таким чином, життєдіяльність клітини, її особливості, розвиток, диференціювання визначається функціонуванням клітинного ядра. Ця функція клітинного ядра проявляється через вибіркову активність генів, які визначають характер і кількість утворення специфічних іРНК, що входять в цитоплазму. Але активність самого ядра залежить від сигналів, що надходять із цитоплазми. Наприклад, шляхом пересадження ядер, ізольованих із диференційованих клітин головастика інокульовані в яйцеклітини жаби, вдалося відтворити всі стадії ембріогенезу, аж до дорослої особини. Активність ядра також може регулюватись позаклітинними факторами (гормонами, гормоноїдами і низькомолекулярними пептидами) через зміну метаболізму цитоплазми. Частина цих регулюючих факторів (деякі гормони) може навіть проникати в ядро. Одні з них впливають на проліферацію, другі — на диференціювання, треті — на апоптоз. На основі метаболічних взаємодій між ядром і цитоплазмою, встановлюються об’ємні відношення для даного типу клітин тканин: певного об’єму ядра, що залежить від його плоїдності, відповідає об’єму цитоплазми. При збільшенні ядра, наприклад, в результаті поліплоїдії, в свою чергу збільшується і об’єм цитоплазми. Дроблення зиготи із великою цитоплазмою та диплоїдним ядром, йде до тих пір, поки ядерно-цитоплазматичне співвідношення не сягне рівня звичного для соматичних клітин. Таким чином, ядерно-цитоплазматичне співвідношення програмує і регулює весь онтогенез. Функція ядра при цьому здійснюється шляхом транскрипції генів, ядерно-цитоплазматичного транспорту і дозрівання мРНК, включаючи їх в біосинтез білків на полірибосомах і зворотній зв’язок, що виражається в надходження до ядра певних білків із цитоплазми і регуляції ними диференціальної експресії генів. Всі ці процеси визначаються складною організацією клітинного ядра, як системи регуляції життєдіяльності клітини, що знаходиться в постійній взаємодії з цитоплазмою. Контрольні питання: 1. Назвати ознаки загальні для зовнішньої мембрани і мембрани ендоплазматичної сітки. 2. Перелічити основні структурні елементи порового комплексу. 3. Вказати механізми транспорту речовин через поровий комплекс. 4. Зробити структурно-біохімічне порівняння ядерця. 5. Де синтезуються 5S рРНК в клітинах людини? 6. Чим пояснити наявність 70S рибосом в мітохондріях і пластидах? 7. Назвати основні компоненти ядерного матриксу. Література:основна — 1-3, 6-8; додаткова — 1-4, 9-11.
|
||||||||
|