Забезпечення надійності системи управління і зв'язку.

Організація захищеного пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання.

Розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах.

Підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані.

Планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпоряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів.

Організація використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супроводжують під час евакуації.

Забезпечення дублювання ліній і каналів зв'язку.

Для підтримання на високому рівні ЦЗ необхідно регулярно проводити підготовку населення, спеціалістів, проводити об'єктові тренування і командні навчання.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ЗАХОДІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Загальні принципи організації та утворення медичних заходів з надзвичайних ситуаціях

Навіть в умовах мирного часу можуть виникати осередки масового ураження надзвичайного характеру, які призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування та знищення матеріальних цінностей.

Щорічно в Україні виникає близько 1000 важких НС природного та техногенного характеру, які призводять до загибелі тисяч людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень і складають від 3,2 до 4% внутрішнього валового продукту.

За таких умов поряд з іншими завданнями щодо ліквідації наслідків НС важливе значення мають медичні завдання.

Медичний захист населення, яке мешкає в районі розташування АЕС, складає важливу частину цілого комплексу захисних заходів, які реалізовуються штабами та службами ЦО у випадку виникнення радіаційно небезпечної аварії на такій станції.

Основною метою таких заходів є зведення до мінімуму кількості опромінених людей та доз їх опромінення, зумовлене знаходженням на радіаційно забрудненій території.

Заходи щодо захисту населення плануються та реалізовуються на підставі закону України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” для використання в роботі з питань ЦО та НС за № 54/09?1 від 24.02.98 р.

Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами “Типового змісту плану заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС”.

Принципи організації медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії на радіаційно небезпечному об’єкті. Основні заходи при організації медичної допомоги ураженим включають:

– проведення заходів протирадіаційного захисту;

– надання в максимально короткі строки першої медичної допомоги;

– організація евакуації уражених із забрудненої зони;

– проведення санітарної обробки уражених та дезактивація їх одягу та взуття;

– максимальне наближення до місця аварії формувань ЕМД, що надають першу медичну допомогу;

– організація спеціалізованої медичної допомоги;

Медичне забезпечення потерпілих при аварії здійснюється як лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ) об’єкта атомної енергетики, так і силами ЕМД за заздалегідь розробленим планом.

Згідно з планом захисту населення розробляється “План медичного забезпечення населення у випадку загальної аварії на атомній станції”, в якому більш детально висвітлюються завдання місцевих сил цивільної оборони, відповідальність посадових осіб та порядок взаємодії з іншими службами, органами управління ЦО, медично-санітарною частиною, яка забезпечує АЕС.

У випадку виникнення загальної аварії на АЕС, основними заходами місцевих сил цивільної оборони є:

– організація проведення йодної профілактики серед населення;

– лікувально-евакуаційне забезпечення уражених радіацією;

– забезпечення ЗІЗ та укриття хворих та персоналу медичних закладів у сховищах, ПРУ та пристосованих приміщеннях;

– медичне забезпечення евакуації населення із зони радіаційного забруднення;

–участь в контролі за рівнями радіації та визначення режиму праці та поведінки населення на забрудненій радіаційними речовинами території;

– радіометричний контроль за вмістом радіаційних речовин в продуктах харчування та питній воді;

–здійснення санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення та за дотриманням санітарних норм та вимог радіаційної безпеки при проведенні робіт по ліквідації наслідків аварії;

– медичний контроль за станом здоров’я населення, що зазнало впливу радіаційного випромінювання внаслідок аварії на АЕС;

Згідно із завданнями місцевих сил ЦО та відповідно до конкретних умов аварії на АЕС повинні бути передбачені такі заходи місцевих сил:

– організація, а також сили і засоби місцевих сил ЦО, необхідні для надання першої медичної та першої лікарняної допомоги;

– лікувально-профілактичні заклади, в які повинні будуть відправлятись уражені (в т. ч. регіональні центри) для надання їм спеціалізованої медичної допомоги, порядок евакуації уражених;

– джерела забезпечення препаратами стабільного йоду, необхідна та фактично накопичена кількість таких препаратів, організація їх видачі населенню, (в робочий та неробочий час) з перерахуванням сил та засобів, які мають відношення до цього;

– організація медичного забезпечення населення, що евакуюється, в пунктах посадки, на шляху прямування та в районах розміщення в даній території і порядку роботи;

– конкретні медичні заклади, на яких лежить відповідальність за радіометричний контроль за вмістом радіоактивних речовин у питній воді та продуктах харчування з експертною оцінкою результатів досліджень;

– організація та здійснення контролю за накопиченням радіоактивних речовин в організмі людей;

– участь в контролі за рівнями радіації на місцевості;

– порядок видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ та використання ПРУ;

– організація санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення, а також осіб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварій на АЕС;

– організація медичного обстеження населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за ними;

– загальні санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи. З усіх заходів, які здійснює МСЦО стосовно населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на АЕС, найбільш важливим в початковий період після її виникнення є йодна профілактика, яка є достатньо ефективним методом захисту щитовидної залози від дії радіаційних ізотопів, що надходять в організм людини інгаляційним шляхом. Засоби йодної профілактики в таблетках, а через 1,5-2 місяці після аварії для виведення Л32, Л34 – фероцин у вигляді порошків.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підвищення стійкості мереж комунального господарства.	\|	Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.