Гарднерельоз

Мікоплазмоз та діти.

Перебіг мікоплазменної інфекції у малюків відмінно від дорослих – уражається зазвичай бронхолегеневе дерево: викликаються запалення глотки, носа, бронхів і легенів. Інтенсивність процесу залежить від стану імунної системи дитини. "Слабкі", інфіковані мікоплазмою дітлахи хворіють частіше і важче. Діти можуть заразитися мікоплазмозом в дитячому садку, школі – будь-якому "тісному" колективі. Мікоплазма в такому випадку передається по повітрю і заражаються нею тільки діти, імунна система яких в даний момент сильно ослаблена (наприклад, після застуди). Найчастіше виникає бронхіт, але може розвинутися і запалення легенів.

Діагностикамікоплазмозу досить складна – ознак, характерних тільки для цього захворювання, немає, а самі мікоплазми настільки малі, що їх неможливо виявити при звичайній мікроскопії.

Використувують такі методи діагностики:

- культуральне дослідження з виділенням мікоплазм в клінічному матеріалі (переважно з кількісною оцінкою);

- метод імунофлюоресценції;

- імуноферментний аналіз;

- метод полімеразної ланцюгової реакції.

Лікування хламідіозу та уреаплазмозу:

1.Антибіотики, до яких чутливі збудники інфекції: тетрациклінового ряду (тетрациклін, доксициклін); макроліди (еритроміцин, олеандоміцин, рулід, джозаміцин, роваміцин); групи рифампіцину (рифампіцин).

2.Неспецифічні імуномодулятори:

декарис, тимоген, тактивін, алое,

циклоферон, неовір, протефлазид.

Після лікування обов'язковим є

проведення контролю виліковності.

Вагінальна гарднерела — грамнегативна та грамваріабельна нерухома паличка, здебільшого спричинює неспецифічні вагініти у жінок.

Фактори ризику гарднерельозу:

1. Спринцювання (вимивається нормальна мікрофлора піхви, що заміщається умовно-патогенними бактеріями (наприклад, Gardnerella vagіnalіs); нерідко жінки при виникненні симптомів гарднерельозу (неприємний запах виділень із піхви) самостійно застосовують спринцювання, пов'язуючи неприємний запах з недостатньою гігієною; при цьому спринцювання викликає ще більше загострення гарднерельозу. За сучасними даними спринцювання не має ні гігієнічного, ні профілактичного, ні лікувального ефекту. Воно є фактором ризику гарднерельозу, запалення додатків, позаматкової вагітності.

2. Застосування протизаплідних засобів, що містять 9-ноноксинол (свічки "Патентекс Овал", свічки "Ноноксинол"); прийом антибіотиків широкого спектру дії;

3. Використання презервативів зі сперміцидною змазкою (9-ноноксинол); застосування вагінальних таблеток і свічок широкого спектру дії (Тержинан, Поліжинакс, Бетадін);

4. Багато статевих партнерів; недавня зміна статевого партнера;

5. Носіння щільно прилягаючої синтетичної білизни, облягаючих синтетичних брюк, тобто створення перешкод для проникнення кисню; зловживання прокладками на кожен день і тампонами;

6. Неправильне харчування (нестача в раціоні кисломолочних продуктів, що є джерелом молочних бактерій для організму);

7. Хронічні захворювання кишківника та інші стани, що викликають дисбактеріоз (молочні бактерії приходять з їжею і живуть в кишківнику); іммунодеціфіт.

Клінічна картина.

Для жінок характерні гіперемія слизових оболонок сечівника, піхви, шийки матки, клейстероподібні виділення із запахом «гнилої риби» білувато-сірого або жовтого кольору. Найчастіше виявляють під час різних маніпуляціях на статевих органах (вакуум-екстракціїя, внутрішньоматкові спіралі). Розвитку ускладнень можуть сприяти місячні, аборти, пологи, використання внутрішньоматкових спіралей. Гарднерельоз може ускладнитися ендометритом і запаленням придатків матки. У вагітної жінки, хворий гарднереллезом, частіше спостерігаються ускладнення вагітності - викидні, передчасні пологи. Дитина може інфікуватися гарднерелою в пологах під час проходження по пологових шляхах матері.

Гарднерельоз за визначенням є дисбактеріозом піхви. Тому у чоловіків такий діагноз відсутній. Іноді збудники гарднерельозу викликають уретрит, що проявляється печінням і болем при сечовипусканні. У цьому випадку необхідне лікування. В інших випадках (при виявленні Gardnerella vagіnalіs точними методами; гарднерельоз у статевої партнерки) у лікуванні чоловіків необхідності немає.

Гарднерельоз є фактором ризику запалення придатків матки, жіночої безплідності, передчасних пологів, ускладнень вагітності й пологів.

Лабораторна діагностика.

Діагностика ґрунтується на клінічній картині й результатах загального мазка. Виявлення збудників гарднерельозу при посіві, методом прямої імунофлюоресценції (ПІФ) і методом ДНК-діагностики (ПЛР) не має значення, тому що при гарднерельозі важливо не просто наявність, а кількість цих бактерій. У невеликій кількості вони присутні в піхві більшості здорових жінок.

Мікроскопія мазків досліджуваного матеріалу дає змогу виявити клітини піхвового епітелію, вкриті численними грамваріабельними кокобацилами.

Лікування:

Метронідазол, трихопол, флагіл.

Антибіотики (еритроміцин тощо).

Імуномодулятори.

Місцеве лікування: метронідазол гель, свічки (Метрогіл, Флагіл, Кліон-Д 100). Препарат вводять у піхву 2 рази на добу протягом 5 днів.

Кліндаміцин, 2% крем (Далацин). Препарат вводять у піхву 1 раз на добу (на ніч) протягом 7 днів.

Після лікування проводять контроль виліковності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мікоплазмоз і вагітність.	\|	Трихомоніаз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.