Зв'язок тестів і методів одержання доказів

Рис. 4.1. Види аудиторських доказів

Процес аудиту

Отримання аудиторських доказів

Аудиторські докази

Узагальнення даних аудиторських доказів та їх аналіз

Аудиторський звіт та висновок

Рис 4.2. Отримання та використання аудиторських доказів.

Таблиця 4.1

Методи
Тести	Перевірка фактичної наявності	підтвердження	Арифметична точність	Документальна перевірка *	Спостереження, огляд	Опитування	Аналітичні процедури
Процедури досягнення розуміння структури внутрішнього контролю	-	-	-	+	+	+	-
Контрольні моменти	-	-	+	+	+	+	-
Перевірка операцій по суті	-	-	+	+	-	+	-
Аналітичні процедури	-	-	-	-	+	-	+
Перевірки окремих елементів сальдо	+	+	+	+	-	+	-

Аудиторські докази повинні відповідати ряду вимог, до яких відносять:

- необхідність;

- достатність;

- обґрунтованість;

- правильність (достовірність).

На підготовчому етапі надання аудиторських послуг важливо визначити їх об'єкти і встановити, які докази необхідні, щоб скласти аудиторський висновок (табл. 4.1).

Під достатністю доказу розуміють обсяг інформації, яка достатня для визначення стану об'єкта аудиту. Якщо аудиторський доказ одержано за результатом суцільної перевірки руху господарських операцій, то аудитор може бути впевнений у повноті отриманої характеристики об'єкта аудиту і скласти відповідний аудиторський висновок. Коли ж аудиторський доказ містить дані, отримані за допомогою вибіркового дослідження об'єкта контролю, то, приймаючи на їх основі остаточне рішення, аудитор допускає певний ступінь ризику.

4.2. Джерела отримання аудиторських доказів

Якість доказів залежить від їхніх джерел. Такими джерелами можуть бути:

- дані первинних документів, у яких відображається зміст відповідних господарських операцій чи первинних звітів, де містяться узагальнюючі дані про об'єкт контролю за певний період;

- облікові регістри, де узагальнюється і нагромаджується інформація з відповідних документів і звітів у розрізі їх економічного змісту;

- Головна книга - регістр синтетичного обліку, де відображаються залишки на початок і кінець звітного періоду та обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку;

- Бухгалтерська звітність;

- плани, кошториси, калькуляції, розпоряджувальні документи (накази, розпорядження і т. д.);

- матеріали перевірок, проведених державними податковими інспекціями, органами державної контрольно-ревізійної служби та іншими органами управління;

- матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства, у тому числі за результатами раптових перевірок та інвентаризацій: основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків тощо;

- дані, отримані аудитором під час проведення документального і фактичного контролю об'єктів аудиту;

- письмові та усні заяви робітників підприємства і третіх осіб стосовно змісту досліджуваних об'єктів.

Отримані в ході аудиту докази необхідно обов'язково документувати, тобто відображати в робочих документах аудитора. Вимоги до змісту, оформлення і порядку зберігання робочої документації аудиту визначені в Національному нормативі аудиту № 6 “Документальне оформлення аудиторської перевірки”.

4.3. Процедури та прийоми отримання аудиторських доказів

Для збору аудиторських доказів застосовуються різні процедури. Аудиторська процедура-це певний порядок і послідовність дій аудитора для отримання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.

Аудитор отримує аудиторські докази за допомогою застосування однієї чи кількох із вказаних нижче процедур:

перевірка;

-спостереження;

опитування та підтвердження;

підрахунок;

аналітичні процедури..

Для того щоб отримати аудиторські докази залежно від змісту об'єктів аудиту та умов їх дослідження, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального і фактичного контролю.

Зміст документів аудитор перевіряє суцільним чи вибірковим способом.

З метою отримання аудиторських доказів досліджується зміст операцій, при цьому аудитор установлює їх законність, доцільність та достовірність..

Достовірність господарської операції встановлюється під час формальної і арифметичної перевірки документів.

Основними прийомами фактичного контролю, які застосовуються з метою отримання аудиторських доказів, є: інвентаризація; контрольний замір; експертна оцінка; спостереження на місцях; контрольний запуск сировини і матеріалів на виробництво та ін; Під час аудиту для отримання аудиторських доказів широко використовуються такі основні прийоми документального контролю, як зустрічна перевірка документальних даних, техніко-економічні рахунки, нормативна перевірка тощо.

Виявлені за допомогою прийомів документального і фактичного контролю докази порушень чинного законодавства, постанов уряду, інструкцій аудитор систематизує і використовує в подальшому під час складання висновків за результатами аудиторської перевірки.

Чим більше свідчень буде зібрано під час аудиту, тим більш обґрунтованим буде висновок.

Якість аудиторських доказів пов'язана з рівнем ризику і з рівнем суттєвості. Так, в умовах високого властивого ризику контролю потрібно більше достовірних доказів (тих, до яких вищий рівень довіри), а рівень допустимої помилки встановлюється вищим. За умов низького властивого ризику та ризику контролю аудитор може довіряти внутрішнім свідченням (документам, що є на підприємстві), рівень суттєвої помилки знижується.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 4. Аудиторські докази	\|	Тема 5. Аудит активів, пасивів та фінансової звітності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.