• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості боротьби з гризунами на окремих об'єктах.

Міністерство охорони здоров'я України

Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

мікробіологічних дисциплін

Протокол №_____від_______

голова циклової методичної

комісії ________Л.В. Довженко

Лекція №____ Спеціальність МПС Курс IV

Тема: Організація боротьби з гризунами.

Мета: 1. Ознайомити студентів з основами організації дератизації.

2. Ознайомити студентів з методикою контролю якості

дератизації.

План лекції:

1. Методика проведення дератизації.

2. Особливості дератизації окремих об'єктів.

3. Контроль якості дератизації.

Наочність: Відеофільм "Пацюки".

Викладач_____________І.О. Соколова

Тема: Організація боротьби з гризунами.

План: 1. Основи організації дератизації.

2. Методика проведення дератизації.

3. Особливості дератизації окремих об'єктів.

4. Контроль якості дератизації.

В містах та населених пунктах міського типу, сільських селищах, на залізнич-ному транспорті боротьба з гризунами прово­диться силами відділів (відділень) територіальних чи відомчих СЕС. В польових умовах, в садах, на полях, на тва-ринниць­ких господарствах боротьбу з гризунами ведуть ветеринарні і агро­техніч-ні служби агропромислового комплексу. В природних вогнищах інфекції знищен-ня гризунів організовують і проводять протичумні лабораторії (станції) чи інсти-тути особливо небезпечних інфек­цій.

Відділи (відділення) профілактичної дезінфекції проводять дератизаційні захо-ди за рахунок господарських організацій, на тери­торії яких знищуються гризуни.

Основним завданням організацій, що проводять дератизацій­ні заходи являється забезпечення епідемічного і санітарного бла­гополуччя в них шляхом постійного зниження рівня і чисельності за­селення об'єктів гризунами.

Відділи (відділення) профдезінфекції СЕС чи ДС проводять боротьбу з гризуна-ми на підставі рішень виконавчих комітетів Рад народних депутатів. Заходи дера-тизації проводяться по договорам, що заключають відповідні абонентти з відділа-ми про­фдезінфекції міських чи районних СЕС. Обслуговуванню по дератизації підлягають всі підприємства, заклади, державні і комунальні жилі будинки, а та-кож підсобні приміщення при них.

В залежності від епідзначення і місцевих умов (місто, селище чи сільський на-селений пункт) в боротьбі з гри­зунами застосовують 4 організаційні форми:

1. Вогнищева дератизація. Проводиться на окремих ділянках чи бу­дівлях, у випад-ках коли в них є чи було вогнище інфекції, в роз­повсюджені збудника якої прий-мають участь гризуни. Вогнищева дератизація проводиться епізоотично. Резуль-тати такої дератиза­ції тимчасові.

2. Вибіркова дератизація. Проводиться в населених пунктах, де бо­ротьба з гризу-нами находиться в початкові стадії розвитку.При такій дератизації боротьба з гри-зунами проводиться в найбільш важливих об'єктах - холодильниках, елеваторах, підприємствах м'ясної і рибної промисловості, складах харчових продуктів, дитя-чих та лікувальних закладах. Вибіркова дератизація малое­фективна, так як навіть при ретельному її проведенні на окремих об'єктах, неможливо позбавитись від гризунів на тривалий період.

3. Суцільна одномоментна дератизація. Проводиться в окремих насе­лених пунк-тах чи окремих районах населеного пункту 1-2 рази в рік. При такій дератизації у визначеному населеному пун­кті (районі міста), дератизаційні заходи проводять в можливо короткий термін (1 - 12 днів) на всіх об'єктах населеного пун­кту. По за-кінченню робіт суцільної одномоментної дератизації об'єм заходів дератизації скорочують до заходів вибіркової де­ратизації. Результати такої дератизації не тривалі і нестійкі. Після разової (одномоментної) дератизації через велику плодо-витість гризунів чисельність гризунів швидко відновлюється.

4. Суцільна систематична дератизація. Проводиться в великих містах (столиця, великі обласні центри, портові міста). В морських портах суцільна систематична дератизація обов'язкова і є обо­в'язковим санітарно-протиепідемічним заходом са-нітарної охоро­ни країни.

Суцільна систематична дератизація найбільш ефективна форма дератизації. Во-на приводить до повного звільнення об'єктів від гризунів або приводить до стійкого зниження їх чисельності до рівня безпечного в епідемічному відношенні.

Дератизація окладний, багатоетапний процес, який залежить як від санітарно-технічного стану території і будівель на ній, так і від виду гризунів, їх біологічних особливостей (відмінностей). В зв'язку з великим пристосуванням гризунів до різ-них реальних обставин, скритним образом життя, знищення гризунів (мишей та пацюків) навіть на невеликій території і при належній організації дератизації до-сягається в тривалі терміни.

Процес дератизації складається в будь якому випадку з кіль­кох етапів:

- обстеження;

- проведення комплексу профілактичних і винищувальних заходів;

- облік ефективності.

Дератизація завжди починається з обстеження об'єкту та оточуючої його тери-торії для визначення санітарного стану, наявності в даний момент гризунів та їх виду, визначаються місця харчування гризунів. Одночасно проводять заходи по створенню умов, непридатних для проникнення гризунів в приміщення і поселен-ня їх в них.

Санітарно-технічний стан оцінюють з урахуванням можливостей проникнення гризунів в будинки та підсобні приміщення при них. При цьому визначають наяв-ність виходів з нір, стан підлоги, стін, фундаментів, стелі житлових будинків, наявність щілин і ді­рок в різних місцях будівель і навколо технічних вводів кому-ні­кацій, стан опалювальної системи, вентиляційних каналів та ін.

Обстеження закінчують визначенням показника заселеності об'єкта гризунами (об'єкт заселений гризунами чи об'єкт звільне­ний від гризунів)

Об'єкт відносять до об'єктів заселених гризунами при наявності однієї із слідую-чих ознак: 1) зловлені гризуни; 2) поїдаються отруєні чи не отруєні приманки;

3) вс­тановлені ін. об’єктивні ознаки наявності гризунів (сліди на пилових площад-ках, пошкоджені продукти, тара чи інші об'єкти, свіжі екскременти та ін.); 4) вста-новлені ходи з нір гризунів; 5) існують скарги мешканців населеного пункту.

Об’єкт відносять до об’єктів звільнених від гризунів при наявності не менше 3 об'єктивних ознак із слідуючих оз­нак: 1)гризуни не ловляться протягом трьох діб; 2 ) не помічено поїдання приманок; 3) відсутні сліди на пилових площадках;

4) відсутні інші ознаки наявності гризунів (погризи харчових продуктів чи тари, свіжі екскременти та ін.); 5) закриті виходи з нір гризунів не відкриті, не виявлено свіжих виходів з нір гризу­нів; 6) відсутні скарги жителів населеного пункту чи об'єкту.

Для вилову гризунів в першу чергу використовують капкани, які розставляють на об'єкті з розрахунку 3 капкани на 100 м² загальної площі об'єкту.

При обстеженні об'єктів і проведення звичайного контролю можливо викорис-тання пилових площадок. Застосування пилових площадок достатньо об’єктивний метод, але не визначає абсолютної чисельності гризунів Пилова площадка має розміри 20 х 30 см. їх розміщають з розрахунку 1 площадка на 5-6 м вздовж стін. Як опилюючий матеріал використовують дешеві сорти муки, яку змі­шують з інертним матеріалом (тальк, мінеральний пісок крейду в порошку) в співвідно-шенні 1: 2.

Питання про місця харчування гризунів вирішується шляхом огляду об'єкту і його оточення. В першу чергу вивчають місця збе­рігання продуктів харчування, фуражу чи харчових відходів.

Обстеження завершують розробкою заходів по створенню умов, непридатних для проникнення і поселення гризунів на об'єкті.

В план заходів включають пропозиції по поліпшенню:

1. Санітарного стану об'єкта і території навколо нього.

2. Технічного стану об'єкта та підсобних будівель об'єкту.

3. Організації зберігання харчових продуктів та їх відходів.

4. Забезпечення захисту отворів для вводу комунікаційних мереж.

5. Ліквідацію виходів з нір гризунів в підлозі, стінах та підваль­них приміщеннях.

Після обстеження об'єкт включають в план проведення захо­дів по знищенню гризунів, який виконується згідно графіку. Якщо об'єкт віднесений до об'єктів за-селених гризунами, то на ньому про­водять винищувальні заходи. На об'єктах звільнених від гризунів проводять спостереження і систематичні перевірки об'єк-тивними ме­тодами.

Питання про те, якими методами починати знищення гризунів і як чергувати окремі засоби, вирішують на місці, в залежності від конкретних умов.

Вільні від гризунів об'єкти необхідно оглядати не менше 1 разу в місяць. В цих випадках необхідно старатись, щоб дос­товірність відсутності гризунів на об'єкті підтверджувалась об'єк­тивними методами.

Дитячі і лікувальні заклади. В об'єктах даної групи гризуни звичайно меш-кають на складах, харчоблоках, підвальних приміщеннях та в підсобних примі-щеннях. Знищення гризунів в них проводять з засто­суванням зоокумаріну в хар-чових приманках. Для харчової основи ви­користовують зерно, крупи, муку з 10% цукром чи інші продукти. Бажано ізолювати від гризунів харчові продукти та во-ду, що знахо­дяться а приміщеннях таких об'єктів.

Їдальні, кафе, продовольчі магазини та ін. В приміщеннях таких об'єктів, де зберігаються продукти харчування біля стін облад­нують місця для розкладання приманок, використовуючи для цього при­маночні ящики чи картонні коробки. В кожний такий ящик поміщають приманку (на харчовій основі з муки) з зоокума-ріном. В тих випадках коли гризуни не поїдають приманки на основі муки, в ко-робках роз­міщують приманку без отрути з різних продуктів на 5-10 діб. 3 тих продуктів, які краще поїдаються гризунами готовлять отруєну при­манку.

Підприємства по переробці м'яса, риби та молочних продуктів. Такі об’єкти характеризуються підвищеною вологістю, тому основним засобом боротьби з гри-зунами служать отруєні приманки, в тому числі і сухі. Приманки розкладають в приманочні ящики чи лотки по 100-200 г. В холодильних камерах застосовують галети з подвійною кон­центрацією зоокумаріна чи ратиндану (відповідно 10 та 6%) чи приманки на основі зерна пшениці (жита). Застосування на таких об'єктах фосфіду цинку та отрут гострої дії забороняється.

Підприємства по переробці і зберіганню муки, крупи, зерна та комбікорму. Такі об’єкти характеризуються низькою вологістю, тому основними засобами бо-ротьби на них служать вологі отруєні приманки. Для цього в приманочні ящики закладають приманки на основі каш, м’ясного чи рибного фаршу з зоокумаріном чи ратинданом. В жаркі пе­ріоди року рекомендується використовувати поїлки з водою, запиленою зоокумаріном чи ратинданом. Приманочні місця розставляють по пе­риметру приміщень з розрахунку 1 приманочний ящик через кожні 10-12 м. Застосування фосфіду цинку та інших отрут гострої дії забороняється.

Жилі будинки. В об'єктах цієї групи основними місцями мешкання гризунів яв-ляються підсобні приміщення, підвали, камери для сміття. Головні труднощі в об-робці цих приміщень заключається в труднощах доступу в них. В зв’язку з цим обробку їх проводять по графікам складеним з участю представників житлово-ко-мунальних організа­цій, які повинні сповістити жителів будинків про терміни де-ратизації. Обробку проводять в основному сухими приманками з зас­тосуванням зоокумаріну, Приманки з отрутою розміщують в приманочних ящиках через 5-6 м вздовж стін.Забороняється застосу­вання фосфіду цинку та інших отрут гострої дії.

Будинки індивідуальної побудови та сараї (хліви). Такі об'єкти рекоменду-ється обробляти в період з жовтня місяця по березень. включно. При інтенсив-ному заселенні гризунами будинків, в плані обробки спочатку передбачають дера-тизацію найбільш заселених гри­зунами вулиць, а в послідуючому розширення та-ких робіт. В якості основних приманок рекомендується використання зерна з зоо-кумаріном та цукром, чи муки з зоокумаріном та цукром. На кожний будинок, за-селений пацюками передбачають не менше 5 місць розк­ладки отруєних приманок. При заселенні будинку мишами число місць розкладки збільшують в 3-4 рази. При проведенні дератизації таких об'єктів, поряд з виконанням робіт силами профдезвідділу СЕС реко­мендується безкоштовне забезпечення отруєними при-манками населен­ня для знищення гризунів, але при умові консультації його спо-собом застосування отруєних приманок і з послідуючим контролем якості дера-тизації.

Обробка відкритих ділянок території. По мірі знищення гризунів в будинках переходять до знищення гризунів на відкритих територіях. Особливо важливо вконання таких робіт до настання осінніх холо­дів. Обробку проводять тільки тих територій, де попереднім обслідуванням встановлена збільшена кількість гризу-нів. Обробку про­водять зерном з 3% рослинної олії і 3% ратиндана або фосфіду цинку, а також зерно з цукром та 5% зоокумаріном. Виготовлену отруєну при-манку розкладають в природні захищені від впливу ат­мосферних осадків місця, або штучні сховища гризунів (нори, дошки біля місць збору сміття...). В місцях скупчення сміт­тя та харчових відходів число місць розкладки отруєних приманок повинно складати не менше 10 по 10 г на 10 м² площі, закритої відходами. В міс-цях збільшеної чисельності гризунів вздовж огорожі та стін будівель попередньо розставляють трубки з руло­нів рубероіду, картону чи обрізки азбестових труб, в які і по­міщають приманки з ратинданом.

Переглядів: 946