Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Особливості боротьби з гризунами на окремих об'єктах.

Міністерство охорони здоров'я України

Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

мікробіологічних дисциплін

Протокол №_____від_______

голова циклової методичної

комісії ________Л.В. Довженко

Лекція №____ Спеціальність МПС Курс IV

Тема: Організація боротьби з гризунами.

Мета: 1. Ознайомити студентів з основами організації дератизації.

2. Ознайомити студентів з методикою контролю якості

дератизації.

План лекції:

1. Методика проведення дератизації.

2. Особливості дератизації окремих об'єктів.

3. Контроль якості дератизації.

Наочність: Відеофільм "Пацюки".

Викладач_____________І.О. Соколова

Тема: Організація боротьби з гризунами.

План: 1. Основи організації дератизації.

2. Методика проведення дератизації.

3. Особливості дератизації окремих об'єктів.

4. Контроль якості дератизації.

В містах та населених пунктах міського типу, сільських селищах, на залізнич-ному транспорті боротьба з гризунами проводиться силами відділів (відділень) територіальних чи відомчих СЕС. В польових умовах, в садах, на полях, на тва-ринницьких господарствах боротьбу з гризунами ведуть ветеринарні і агротехніч-ні служби агропромислового комплексу. В природних вогнищах інфекції знищен-ня гризунів організовують і проводять протичумні лабораторії (станції) чи інсти-тути особливо небезпечних інфекцій.

Відділи (відділення) профілактичної дезінфекції проводять дератизаційні захо-ди за рахунок господарських організацій, на території яких знищуються гризуни.

Основним завданням організацій, що проводять дератизаційні заходи являється забезпечення епідемічного і санітарного благополуччя в них шляхом постійного зниження рівня і чисельності заселення об'єктів гризунами.

Відділи (відділення) профдезінфекції СЕС чи ДС проводять боротьбу з гризуна-ми на підставі рішень виконавчих комітетів Рад народних депутатів. Заходи дера-тизації проводяться по договорам, що заключають відповідні абонентти з відділа-ми профдезінфекції міських чи районних СЕС. Обслуговуванню по дератизації підлягають всі підприємства, заклади, державні і комунальні жилі будинки, а та-кож підсобні приміщення при них.

В залежності від епідзначення і місцевих умов (місто, селище чи сільський на-селений пункт) в боротьбі з гризунами застосовують 4 організаційні форми:

1. Вогнищева дератизація. Проводиться на окремих ділянках чи будівлях, у випад-ках коли в них є чи було вогнище інфекції, в розповсюджені збудника якої прий-мають участь гризуни. Вогнищева дератизація проводиться епізоотично. Резуль-тати такої дератизації тимчасові.

2. Вибіркова дератизація. Проводиться в населених пунктах, де боротьба з гризу-нами находиться в початкові стадії розвитку.При такій дератизації боротьба з гри-зунами проводиться в найбільш важливих об'єктах - холодильниках, елеваторах, підприємствах м'ясної і рибної промисловості, складах харчових продуктів, дитя-чих та лікувальних закладах. Вибіркова дератизація малоефективна, так як навіть при ретельному її проведенні на окремих об'єктах, неможливо позбавитись від гризунів на тривалий період.

3. Суцільна одномоментна дератизація. Проводиться в окремих населених пунк-тах чи окремих районах населеного пункту 1-2 рази в рік. При такій дератизації у визначеному населеному пункті (районі міста), дератизаційні заходи проводять в можливо короткий термін (1 - 12 днів) на всіх об'єктах населеного пункту. По за-кінченню робіт суцільної одномоментної дератизації об'єм заходів дератизації скорочують до заходів вибіркової дератизації. Результати такої дератизації не тривалі і нестійкі. Після разової (одномоментної) дератизації через велику плодо-витість гризунів чисельність гризунів швидко відновлюється.

4. Суцільна систематична дератизація. Проводиться в великих містах (столиця, великі обласні центри, портові міста). В морських портах суцільна систематична дератизація обов'язкова і є обов'язковим санітарно-протиепідемічним заходом са-нітарної охорони країни.

Суцільна систематична дератизація найбільш ефективна форма дератизації. Во-на приводить до повного звільнення об'єктів від гризунів або приводить до стійкого зниження їх чисельності до рівня безпечного в епідемічному відношенні.

Дератизація окладний, багатоетапний процес, який залежить як від санітарно-технічного стану території і будівель на ній, так і від виду гризунів, їх біологічних особливостей (відмінностей). В зв'язку з великим пристосуванням гризунів до різ-них реальних обставин, скритним образом життя, знищення гризунів (мишей та пацюків) навіть на невеликій території і при належній організації дератизації до-сягається в тривалі терміни.

Процес дератизації складається в будь якому випадку з кількох етапів:

- обстеження;

- проведення комплексу профілактичних і винищувальних заходів;

- облік ефективності.

Дератизація завжди починається з обстеження об'єкту та оточуючої його тери-торії для визначення санітарного стану, наявності в даний момент гризунів та їх виду, визначаються місця харчування гризунів. Одночасно проводять заходи по створенню умов, непридатних для проникнення гризунів в приміщення і поселен-ня їх в них.

Санітарно-технічний стан оцінюють з урахуванням можливостей проникнення гризунів в будинки та підсобні приміщення при них. При цьому визначають наяв-ність виходів з нір, стан підлоги, стін, фундаментів, стелі житлових будинків, наявність щілин і дірок в різних місцях будівель і навколо технічних вводів кому-нікацій, стан опалювальної системи, вентиляційних каналів та ін.

Обстеження закінчують визначенням показника заселеності об'єкта гризунами (об'єкт заселений гризунами чи об'єкт звільнений від гризунів)

Об'єкт відносять до об'єктів заселених гризунами при наявності однієї із слідую-чих ознак: 1) зловлені гризуни; 2) поїдаються отруєні чи не отруєні приманки;

3) встановлені ін. об’єктивні ознаки наявності гризунів (сліди на пилових площад-ках, пошкоджені продукти, тара чи інші об'єкти, свіжі екскременти та ін.); 4) вста-новлені ходи з нір гризунів; 5) існують скарги мешканців населеного пункту.

Об’єкт відносять до об’єктів звільнених від гризунів при наявності не менше 3 об'єктивних ознак із слідуючих ознак: 1)гризуни не ловляться протягом трьох діб; 2 ) не помічено поїдання приманок; 3) відсутні сліди на пилових площадках;

4) відсутні інші ознаки наявності гризунів (погризи харчових продуктів чи тари, свіжі екскременти та ін.); 5) закриті виходи з нір гризунів не відкриті, не виявлено свіжих виходів з нір гризунів; 6) відсутні скарги жителів населеного пункту чи об'єкту.

Для вилову гризунів в першу чергу використовують капкани, які розставляють на об'єкті з розрахунку 3 капкани на 100 м² загальної площі об'єкту.

При обстеженні об'єктів і проведення звичайного контролю можливо викорис-тання пилових площадок. Застосування пилових площадок достатньо об’єктивний метод, але не визначає абсолютної чисельності гризунів Пилова площадка має розміри 20 х 30 см. їх розміщають з розрахунку 1 площадка на 5-6 м вздовж стін. Як опилюючий матеріал використовують дешеві сорти муки, яку змішують з інертним матеріалом (тальк, мінеральний пісок крейду в порошку) в співвідно-шенні 1: 2.

Питання про місця харчування гризунів вирішується шляхом огляду об'єкту і його оточення. В першу чергу вивчають місця зберігання продуктів харчування, фуражу чи харчових відходів.

Обстеження завершують розробкою заходів по створенню умов, непридатних для проникнення і поселення гризунів на об'єкті.

В план заходів включають пропозиції по поліпшенню:

1. Санітарного стану об'єкта і території навколо нього.

2. Технічного стану об'єкта та підсобних будівель об'єкту.

3. Організації зберігання харчових продуктів та їх відходів.

4. Забезпечення захисту отворів для вводу комунікаційних мереж.

5. Ліквідацію виходів з нір гризунів в підлозі, стінах та підвальних приміщеннях.

Після обстеження об'єкт включають в план проведення заходів по знищенню гризунів, який виконується згідно графіку. Якщо об'єкт віднесений до об'єктів за-селених гризунами, то на ньому проводять винищувальні заходи. На об'єктах звільнених від гризунів проводять спостереження і систематичні перевірки об'єк-тивними методами.

Питання про те, якими методами починати знищення гризунів і як чергувати окремі засоби, вирішують на місці, в залежності від конкретних умов.

Вільні від гризунів об'єкти необхідно оглядати не менше 1 разу в місяць. В цих випадках необхідно старатись, щоб достовірність відсутності гризунів на об'єкті підтверджувалась об'єктивними методами.

Дитячі і лікувальні заклади. В об'єктах даної групи гризуни звичайно меш-кають на складах, харчоблоках, підвальних приміщеннях та в підсобних примі-щеннях. Знищення гризунів в них проводять з застосуванням зоокумаріну в хар-чових приманках. Для харчової основи використовують зерно, крупи, муку з 10% цукром чи інші продукти. Бажано ізолювати від гризунів харчові продукти та во-ду, що знаходяться а приміщеннях таких об'єктів.

Їдальні, кафе, продовольчі магазини та ін. В приміщеннях таких об'єктів, де зберігаються продукти харчування біля стін обладнують місця для розкладання приманок, використовуючи для цього приманочні ящики чи картонні коробки. В кожний такий ящик поміщають приманку (на харчовій основі з муки) з зоокума-ріном. В тих випадках коли гризуни не поїдають приманки на основі муки, в ко-робках розміщують приманку без отрути з різних продуктів на 5-10 діб. 3 тих продуктів, які краще поїдаються гризунами готовлять отруєну приманку.

Підприємства по переробці м'яса, риби та молочних продуктів. Такі об’єкти характеризуються підвищеною вологістю, тому основним засобом боротьби з гри-зунами служать отруєні приманки, в тому числі і сухі. Приманки розкладають в приманочні ящики чи лотки по 100-200 г. В холодильних камерах застосовують галети з подвійною концентрацією зоокумаріна чи ратиндану (відповідно 10 та 6%) чи приманки на основі зерна пшениці (жита). Застосування на таких об'єктах фосфіду цинку та отрут гострої дії забороняється.

Підприємства по переробці і зберіганню муки, крупи, зерна та комбікорму. Такі об’єкти характеризуються низькою вологістю, тому основними засобами бо-ротьби на них служать вологі отруєні приманки. Для цього в приманочні ящики закладають приманки на основі каш, м’ясного чи рибного фаршу з зоокумаріном чи ратинданом. В жаркі періоди року рекомендується використовувати поїлки з водою, запиленою зоокумаріном чи ратинданом. Приманочні місця розставляють по периметру приміщень з розрахунку 1 приманочний ящик через кожні 10-12 м. Застосування фосфіду цинку та інших отрут гострої дії забороняється.

Жилі будинки. В об'єктах цієї групи основними місцями мешкання гризунів яв-ляються підсобні приміщення, підвали, камери для сміття. Головні труднощі в об-робці цих приміщень заключається в труднощах доступу в них. В зв’язку з цим обробку їх проводять по графікам складеним з участю представників житлово-ко-мунальних організацій, які повинні сповістити жителів будинків про терміни де-ратизації. Обробку проводять в основному сухими приманками з застосуванням зоокумаріну, Приманки з отрутою розміщують в приманочних ящиках через 5-6 м вздовж стін.Забороняється застосування фосфіду цинку та інших отрут гострої дії.

Будинки індивідуальної побудови та сараї (хліви). Такі об'єкти рекоменду-ється обробляти в період з жовтня місяця по березень. включно. При інтенсив-ному заселенні гризунами будинків, в плані обробки спочатку передбачають дера-тизацію найбільш заселених гризунами вулиць, а в послідуючому розширення та-ких робіт. В якості основних приманок рекомендується використання зерна з зоо-кумаріном та цукром, чи муки з зоокумаріном та цукром. На кожний будинок, за-селений пацюками передбачають не менше 5 місць розкладки отруєних приманок. При заселенні будинку мишами число місць розкладки збільшують в 3-4 рази. При проведенні дератизації таких об'єктів, поряд з виконанням робіт силами профдезвідділу СЕС рекомендується безкоштовне забезпечення отруєними при-манками населення для знищення гризунів, але при умові консультації його спо-собом застосування отруєних приманок і з послідуючим контролем якості дера-тизації.

Обробка відкритих ділянок території. По мірі знищення гризунів в будинках переходять до знищення гризунів на відкритих територіях. Особливо важливо вконання таких робіт до настання осінніх холодів. Обробку проводять тільки тих територій, де попереднім обслідуванням встановлена збільшена кількість гризу-нів. Обробку проводять зерном з 3% рослинної олії і 3% ратиндана або фосфіду цинку, а також зерно з цукром та 5% зоокумаріном. Виготовлену отруєну при-манку розкладають в природні захищені від впливу атмосферних осадків місця, або штучні сховища гризунів (нори, дошки біля місць збору сміття...). В місцях скупчення сміття та харчових відходів число місць розкладки отруєних приманок повинно складати не менше 10 по 10 г на 10 м² площі, закритої відходами. В міс-цях збільшеної чисельності гризунів вздовж огорожі та стін будівель попередньо розставляють трубки з рулонів рубероіду, картону чи обрізки азбестових труб, в які і поміщають приманки з ратинданом.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання, що вирішуються судом у стадії виконання вироку.	\|	Визначення ефективності дератизаційних заходів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.