• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення ефективності дератизаційних заходів.

Аналіз методів, що застосовують для знищення гризунів і визначення ефек-тивності того чи іншого методу дератизації важливі для санітарно-епідеміоло-гічної оцінки стану об'єктів і раціональ­ного планування заходів дератизації.

Основним показником ефективності дератизації в населеному пункті є розмір звільненої від гризунів площі за конкретний мі­сяць. Для аналізу роботи за квартал чи рік використовують середньо­місячний показник виражений у % від всієї фізич-ної площі будинків, що обслуговує відділ (відділення) профдезін­фекції. Ефектив-ність деззаходів рахують доброю, коли площа будівель звільненої від гризунів в населеному пункті складає 90%, задовільною - від 80 до 90% включно і незадо-вільною - мен­ше 80% від обслугованої по договорам площі. Для сільської місце­вості такі показники на 10% нижчі.

Другим показником ефективності дератизації являється по­казник вільних від гризунів об'єктів, виражений в % від загального числа об'єктів на території, що обслуговується профвідділом СЕС. В містах ефективність рахують доброю, якщо більше 90% об'єктів району звільнено від гризунів, задовільною при та­кому по-казнику від 80% до 90% і незадовільною при показнику вільних від гризунів об'єктів менше 80%. В сільській місцевості такі показники на 10% менші.

Третім важливим показником ефективності дератизації явля­ється показник чис-ла засліджених гризунами площадок в % до числа встановлених: < 5% - добре; від 5% до 10% - задові­льно, більше 10% - незадовільно. Облік площадок проводиться не менше 1 разу на місяць.

Додатковим показником якості дератизації служить показник чисельності гри-зунів (окремо пацюків і мишей) зловлених на 1000 м², який визначається 2 рази в рік під час обліку чисель­ності гризунів капканами.

Облік вільної від гризунів площі проводять шляхом обстеже­ння об'єктів на те-риторії, що обслуговується не менше 1 разу в мі­сяць, головним чином в найбільш придатних для гризунів місцях: підвальних приміщеннях, приміщеннях 1-х повер-хів будинків, підсобних приміщеннях, приміщеннях харчоблоків та на складах зберігання хар­чових продуктів.

Основним об'єктивним методом визначення наявності чи від­сутності гризунів є застосування контрольно-винищувальних чи конт­рольних площадок, які виготов-ляються в формі лотка з картону чи фанери розмірами 30x15x2 см для пацюків і розмірами 15x10x1 см для мишей. В лотки шаром 1-2 мм насипають суміш муки чи комбікорму з 10% цукру і 3% зоокумаріну (тальк без отрути, в центрі пло­щад-ки корочка підсмаженого хліба чи відходи муки без отрути, також з корочкою під-смаженого хліба). Кількість розставлених площадок залежить від числа місць зручних для встановлення площадок. Після кожного огляду поверхню площадки вирівнюють через папір, в центрі площадки поміщають хлібну шкуринку, замість тої, що з'їли гризуни.

Будівля рахується заселеною гризунами при наявності слідів будь на якій пло-щадці під час любого огляду, проведеного в даному місяці. Якщо в послідуючому місяці обстеження об'єкту не проводилось,то показники заселеності гризунами зберігаються за такими об'єкта­ми і об'єкт продовжує залишатись заселеним гризу-нами.

Будівлі рахують вільними від гризунів, якщо протягом всього місяця ні в одно-му його приміщенні гризуни не будуть встановлені. При відсутності контрольних площадок наявність гризунів в будівлях визначають за допомогою розставлених капканів чи огляду приміщень для встановлення ознак наявності гризунів (пош-коджені розложені попередньо пакети з приманкою, свіжі погризи тари чи пред-метів, встановлені нори гризунів та ін.. ).

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
7. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
8. Аналіз ефективності використання оборотних активів
9. Аналіз ефективності використання основних засобів.
10. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
11. Аналіз ефективності інвестиційних проектів
12. Аналіз ефективності кредитних операцій

Переглядів: 970