• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об'єкти права інтелектуальної власності та їх класифікація

Права власності

1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

- Обґрунтованість терміна „інтелектуальна власність”. Пропрієтарнаконцепція (від лат. рroprietas – власність).

- Спільні ознаки:

1) права інтелектуальної власності як і право власності є абсолютними (Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом – ч.3 ст. 418 ЦК);

2) суб’єкт права інтелектуальної власності, як і суб’єкт права власності, має право вчиняти щодо належних йому результатів інтелектуальної, творчої діяльності будь-які дії, не заборонені законом; в той же час він може заборонити усім іншим особам вчиняти ці дії без його дозволу.

- Відмінності між правом інтелектуальної власності та правом власності:

1) зміст права інтелектуальної власності складають майнові та особисті немайнові права, зміст права власності полягає лише в майнових правомочностях;

2) неможливість застосування правомочності володіння до об’єктів права інтелектуальної власності;

гт3) можливість перебування об’єктів права інтелектуальної власності в користуванні одразу великої або невизначеної кількості осіб;

4) збереження змісту права інтелектуальної власності (можливість використання) після відчуження цих прав.

Чинний нині перелік об'єктів права інтелектуальної влас­ності був легалізований на міжнародному рівні у 1967 р. у Кон­венції, якою засновувалася Всесвітня організація інтелектуаль­ної власності (ВОІВ), про що вже йшлося вище. Так, згідно зі ст. 2 цієї Конвенції інтелектуальна власність включає права, що належать до:

—літературних, художніх і наукових творів;

—виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо- і те­левізійних передач;

—винаходів у всіх галузях людської діяльності;

—наукових відкриттів;

—промислових зразків;

—торговельних марок, фірмових найменувань і комерційних позначень;

—захисту від недобросовісної конкуренції, а також всі інші права, які стосуються інтелектуальної діяльності у промисловій, науковій, літературній та художній галузях.

Загальний перелік об'єктів права інтелектуальної власності у національному законодавстві закріплений у ст. 420 ЦК України. Проте зазначена стаття ЦК України не містить виключного пе­реліку та визначення категорії «об'єкт права інтелектуальної влас­ності», а наводить лише їх перелік.

Так, до об'єктів права інтелектуальної власності належать:

—літературні та художні твори;

—комп'ютерні програми;

—компіляції даних (бази даних);

—виконання;

— фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій
мовлення;

— наукові відкриття;

— винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

— компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

— раціоналізаторські пропозиції;

— сорти рослин, породи тварин;

— комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (зна­ки для товарів і послуг), географічні зазначення;

— комерційна таємниця.

Разом із тим, наведення узагальненого переліку об'єктів права інтелектуальної власності у законодавстві України є новелою та значним кроком вперед у проведенні правової реформи у сфері інтелектуальної власності. Проте зі змісту ст. 420 ЦК України мож­на дійти висновку, що пропонований перелік не є виключним. Доцільність існування не виключного переліку об'єктів права інте­лектуальної власності полягає у тому, що з кожним роком у світі та в Україні стрімко розвивається наука і техніка, у зв'язку з чим мо­жуть з'явитися нові об'єкти права інтелектуальної власності, які не передбачені в чинному національному законодавстві. У такому ви­падку наявність не виключного переліку виключає можливість відсутності їх правової охорони з боку держави.

На підставі спільних ознак об'єктів права інтелектуальної влас­ності у спеціалізованій юридичній літературі пропонуються різні класифікації, які можна об'єднати таким чином:

першу групу складають об'єкти авторського права та суміжних прав, що межують з першими. До них належать наукові, літера­турні, художні твори, комп'ютерні програми та бази даних, а також об'єкти суміжних прав (виконання, фонограми та відеогра­ми, передачі організацій мовлення);

другу групу складають об'єкти патентного права (об'єкти ви­ключного права на результати творчої діяльності, використовувані у виробництві) — винаходи, промислові зразки, корисні моделі, а також комерційна таємниця, ноу-хау;

до третьої групи належать засоби індивідуалізації цивільного обороту, товарів, робіт, послуг — комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення;

четверта група об'єднує у собі інші об'єкти інтелектуальної діяльності — сорти рослин і породи тварин, топографії інтеграль­них мікросхем, наукові відкриття тощо.

Рис. 2 Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності

Для зручності всі об'єкти поділені на три групи:

об'єкти промислової власності, нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.

Переглядів: 1483