• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та

Майнові права інтелектуальної власності не обмежуються тільки використанням та наданням дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а й передбачають ви­ключне право суб'єкта права інтелектуальної власності перешко­джати неправомірному використанню цього об'єкта (п. З ч. 1 ст. 424 ЦК України).

Право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності

Право дозволу на використання

Право на використання

Загальний перелік майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності закріплений у ст. 424 ЦК України.

Майнові права інтелектуальної власності

Як зазначають фахівці, майновими правами суб'єкта права інте­лектуальної власності слід визнавати ті права, які становлять для нього певний майновий інтерес¹.При цьому у законодавстві про інтелектуальну власність майнові права творця та його правона­ступників превалюють серед усіх інших його прав.

За первинним суб'єктом права інтелектуальної власності закріплено право на використання створеного ним об'єкта права інтелектуальної власності та отримання максимального результату від використання його корисних властивостей (п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦК України). Такий результат повинен мати економічний зміст, тобто приносити творцеві відповідну матеріальну користь.

До виключного права первинного суб'єкта права інтелектуаль­ної власності належить надання дозволу на використання цього об'єкта іншим особам (п. 2 ч. 1 ст. 424, ст. 426 ЦК України). Це пра­во має абсолютний характер і може бути обмежене на підставі й у спосіб, передбачений законом (наприклад, примусова ліцензія, спільне право інтелектуальної власності, яке належить працівнику і роботодавцю). Таким чином, саме первинний суб'єкт права інте­лектуальної власності (автор, творець) передає належне йому право на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі на підставі договору, в якому передбачаються умови такого використання. В силу цього інші особи набувають право на використання об'єкту права інтелектуальної власності, а відтак і право на отриманням матеріальної вигоди, за рахунок викорис­тання корисних властивостей цього об'єкта.

Під неправомірним використанням слід розуміти будь-яке ви­користання об'єкта права інтелектуальної власності, як у межах договору, так і поза договором, що порушує майнові права суб'єктів права інтелектуальної власності. Причому, якщо мова йде про неправомірне використання об'єктів права інтелектуаль­ної власності в межах договору, то право, передбачене п. З ч. 1 ст. 424 ЦК України — це право первинних суб'єктів права інтелек­туальної власності. У разі, коли неправомірне використання об'єктів права інтелектуальної власності відбувається поза догово­ром, тобто є в наявності делікт, суб'єктом права перешкоджати не­правомірному використанню є будь-який суб'єкт права інтелекту­альної власності, як первинний, так і вторинний — як автор, так і інша особа, яка набула майнових прав інтелектуальної власності на підставі договору чи закону. Перешкоджати неправомірному використанню об'єктів права інтелектуальної власності всі суб'єкти права інтелектуальної власності можуть як неюрис-дикційними способами (наприклад, лист-попередження, що адре­сований порушнику), так і юрисдикційними способами — шляхом звернення до відповідних органів державної влади.

Перешкоджати неправомірному використанню об'єктів права інтелектуальної власності автор або інший суб'єкт права інтелек­туальної власності може шляхом попередження (запобігання) можливості неправомірного використання об'єкта права інтелек­туальної власності, використовуючи різного рівня захисні техно­логії на підвідомчих йому підприємствах з метою перешкоджання можливим підробкам. У випадку, коли неправомірне використан­ня об'єкта права інтелектуальної власності вже відбулося, суб'єкт права інтелектуальної власності може вимагати від правопоруш­ника припинити незаконне використання об'єкта права інтелек­туальної власності і тим самим припинити порушення належних йому майнових прав інтелектуальної власності.

1. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.

Питання співвідношення права інтелектуальної власності та права власності належить до дискусійних питань національної правової доктрини права власності та інтелектуальної власності. Так, на думку одних науковців, не можна застосовувати правовий режим права власності, котрий складається з правоможностей володіння, користування та розпорядження об'єктами ма­теріального світу до нематеріальних носіїв результатів творчості. Тому до продуктів інтелектуальної творчості повинен застосову­ватися режим виключних прав, зміст якого полягає у тому, що тільки творці цих продуктів мають право користуватися та розпо­ряджатися ними, за винятком випадків прямо передбачених за­конодавством².

У різних правових системах світу встановлюється різний правовий режим щодо об'єктів права інтелектуальної власності. Зокрема, у Великій Британії, Іспанії, Португалії, Франції, ФРН, Японії, США та деяких інших країнах результати інтелектуаль­ної, творчої діяльності визнаються об'єктами права інтелектуаль­ної власності. В Австрії, Бельгії, Греції, Нідерландах, Сканди­навських країнах, Швейцарії, Єгипті та в деяких інших країнах ці ж результати визнаються об'єктами виключного права на вико­ристання.

Проте аналіз, передусім, патентного законодавства зазначених країн як однієї, так і другої групи свідчить, що суб'єкти і права власності, і виключного права на використання об'єкта права інтелектуальної власності мають такі ж самі права.

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. А/. Право власності.
3. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
7. Адміністративне право як галузь права
8. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
9. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
10. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
11. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
12. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.

Переглядів: 540