Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Зв'язок криміналістики з іншими науками.

За своєю природою криміналістика пов'язана з природничими, технічними, а також із різними правовими науками. Найбільш тісний зв'язок криміналістики простежується з юридичними науками кримінального циклу (кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, кримінальною соціологією, юридичною психологією та ін.).

Криміналістика посідає важливе місце в системі юридичних наук, її становище зумовлене природою та предметом криміналістичної науки, залежностями в системі наук.

Криміналістика пов'язана з такими юридичними науками:

1) з наукою кримінального права, оскільки на підставі ознак складів злочинів, які містяться в кримінальному праві, розробляються окремі криміналістичні методики.

Аби вирішити питання про те, як розслідувати злочин, необхідно знати, що він собою являє, які ознаки йому притаманні. Положення кримінального права про види злочину, його мотиви, способи тощо враховуються криміналістикою при розробленні криміналістичних характеристик злочинів, формуванні типових версій, пропонуванні найбільш оптимальних рекомендацій в розкритті та розслідуванні певних видів злочинів. Кримінальний закон встановлює відповідальність за вчинення різних діянь, викриття яких можливе лише за допомогою прийомів, засобів та методів криміналістики.

2) з наукою кримінального процесу, оскільки прийоми і методи криміналістики повинні ґрунтуватися на загальних положеннях кримінального процесу і особливо теорії судових доказів (про сутність доказів, предмет і межі доказування, відносність і допустимість доказів та ін.). Кримінально-процесуальна наука визначає межі застосування тактичних прийомів, науково-технічних засобів, методичних рекомендацій, розглядає порядок проведення слідчих і судових дій, компетенцію учасників кримінального процесу.

Історично криміналістика зародилась у його надрах. Кримінально-процесуальна наука для криміналістики є материнською наукою. Процесуальні приписи і криміналістичні рекомендації взаємозумовлені.

Криміналістика враховує положення процесуальної теорії і водночас сприяє її розвиткові, вдосконаленню. Криміналістичні рекомендації сприяють оптимізації розслідування та судового розгляду і у певних випадках можуть справляти відповідний вплив на закон, його змінення. Саме криміналістичні рекомендації сприяли виникненню нових слідчих дій (наприклад, перевірки показань на місці, слідчого експерименту, зняття інформації з каналів зв'язку тощо), визначенню їх оптимальної процесуальної процедури. У цьому разі криміналістичні рекомендації набували нового «статусу» — як норма закону. Завдяки криміналістиці нові науково-технічні засоби і методи виявлення, фіксації та дослідження доказів відображені в кримінально-процесуальному законодавстві (наприклад, використання відеозйомки, звукозапису тощо).

3) з кримінологією, оскільки криміналістика, як і кримінологія, вивчає засоби попередження злочинів, однак предметом першої є засоби попередження, що нале­жать до технічних і тактичних, у той час як друга вивчає типові об­ставини, що сприяють вчиненню окремих видів злочинів та злочин­ності в цілому і розробляє системи заходів, спрямованих на усунення причин і умов скоєння злочинних посягань та інших правопору­шень.

4) з кримінально-правовою (судовою) статистикою,оскільки останнявідбиває в своїх даних практичну ефективність положень криміналістики та розроблених нею засобів і методів судового дослідження й попередження злочи­нів, а криміналістика враховує та використовує ці дані для оцінки ефективності застосування своїх засобів і методів та створення но­вих засобів і методів, здатних збільшувати пізнавальні можливості криміналістики саме в цих напрямах.

5) з теорією оперативно-розшукової діяльності.Зв'язок цих двох наук обумовлює спільну зацікавле­ність у розробці низки суміжних для них проблем, до яких належать: зміст і види оперативно-розшукової інформації та можливості вико­ристання її результатів у доказуванні; шляхи і межі використання в оперативно-розшуковій діяльності криміналістичних засобів і при­йомів; сполучення гласних і негласних методів у цій діяльності; при­йоми використання оперативним працівником доказової інформа­ції, наданої йому слідчим. Дані науки оперативно-розшукової діяль­ності використовуються в криміналістиці у безпосередньому і пере­робленому вигляді, рівно як і дані криміналістики - в науці опера­тивно-розшукової діяльності.

6) з судовою медициною, судовою психіатрією, су­довою психологією, які, хоч і не належать до юридичних наук, але ви­кликані до життя і сформувались як науки саме з потреб юридичної практики. Дані цих наук допомагають криміналістиці розробляти технічні засоби, тактичні прийоми та методики розслідування окре­мих видів злочинів, пов'язані з встановленням причин смерті, давно­сті її настання, тяжкості тілесних ушкоджень, наявності психічних захворювань, які не дозволяють людині правильно усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки (ме­дичний елемент неосудності), суттєвих відхилень у здоровій психіці, інтелектуального віку особи, наявності стану фізіологічного афекту або його симуляції, та вирішували багато інших надзвичайно важли­вих для встановлення істини питань. Водночас, криміналістика не лише використовує дані цих наук, а й допомагає визначати напрями актуальних судово-медичних, судово-психіатричних та судово-пси­хологічних досліджень

Криміналістика також пов’язана з такими суспільними науками, як: філософія, етика, логіка, соціологія, психологія, педагогіка та інші.

В криміналістичному вченні про механізми слідоутворення таким ключовим поняттям було поняття сліду як відображення речі, явища, процесу, події в оточуючому середовищі. На філософських поняттях базується і криміналістичне вчення про ознаки, теорія криміналістичної ідентифікації й діагностики. Філософські категорії дають можливість зрозуміти місце й роль наукового факту в процесі пізнання істини.

Криміналістикою широко запозичуються положення формальної та діалектичної логіки. Логічні закони й прийоми мислення становлять методологічні основи криміналістики, зокрема такого її вчення як криміналістична версія; слугують передумовою для розробки програм і алгоритмів розслідування окремих видів злочинів. Логіка в діяльності слідчого має величезний діапазон застосування: від аналізу й оцінки перших слідів, що виявлені на місці події, з'ясування їх причинного зв'язку зі злочином - до складної роботи з конструювання слідчих версій, вибору тактики проведення окремих слідчих й оперативно-розшукових дій.

 

Криміналістика має також зв'язок з природничими науками - математикою, кібернетикою, фізикою, хімією та іншими науками, досягнення яких є джере­лом і методологією творчого збагачення і ефективного практичного функціонування криміналістичної техніки в цілому і експертних кри­міналістичних досліджень зокрема.




Переглядів: 4009

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Система та завдання криміналістики. | Види і характеристика методів криміналістики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.