Види і характеристика методів криміналістики.

Загалом методологія науки — це вчення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання. Методологічною основою криміналістики є теорія пізнання.

Методологія криміналістики передбачає діалектичний підхід, використання принципів та категорій діалектичної логіки. Важливу роль у криміналістичній науці та практичній діяльності у боротьбі зі злочинністю відіграють філософські положення про єдність теорії і практики, взаємозв'язок і зумовленість, здатність матерії до відображення, вивчення явищ у розвитку. Ці загальні філософські положення конкретизуються за допомогою таких категорій, як форма і зміст, сутність і явище, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, причина і наслідок, система, структура та елемент, конкретне та абстрактне, загальне та окреме тощо.

Методологія - це не тільки логіка пізнання, а й сукупність певних методів практичної діяльності. Практика забезпечує надійність методу науки.

Метод – шлях, дослідження, теорія, вчення) - спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання. Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб досягнення мети, а й як упорядковану діяльність.

Процес пізнання істини в розслідуванні та судовому розгляді підпорядкований загальним закономірностям з урахуванням певних особливостей. Розкриття і розслідування злочинів являють собою окремий випадок пізнання об'єктивної дійсності. Розслідування злочинів і розгляд кримінальних справ у суді мають ретроспективний характер. Слідчий або суд вивчає подію злочину за допомогою відображень, залишених на місці події, речових доказів, показань свідків, висновків судових експертиз. Слідчий (суддя) не може безпосередньо сприймати подію злочину, він сприймає вже її результат. Відображення злочину в матеріальних або ідеальних слідах характеризується тим чи іншим ступенем повноти або фрагментарності.

Вчення про методи криміналістики - істотний елемент її методологічних основ, розділ загальної теорії криміналістичної науки. Методи криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами.

Найбільш визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:

1) методи діалектичної та формальної логіки;

Аналіз - метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь, тобто це процес розчленовування цілого на частини. Він є необхідним етапом пізнання, який нерозривно пов'язаний із синтезом, і є однією з основних операцій, із яких формується реальний процес мислення. Аналіз є важливим методом пізнання під час розслідування злочинів, у процесі експертних досліджень.

Синтез - це процес практичного або уявного возз'єднання цілого з частин або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле.

Індукція - спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних висновків. Це рух знання від одиничних тверджень до загальних положень. Індукція тісно пов'язана з дедукцією. Логіка розглядає індукцію як вид умовиводу, розрізняючи повну і неповну індукції. У криміналістиці індукція має важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого.

Дедукція - спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків. Це рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідків із припущень. Дедукція є також умовиводом. Вона являє собою метод, що використовується у слідчому мисленні в процесі пізнання істини.

Аналогія - подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями. Являє собою умовивід від окремого до окремого або від загального до загального. Аналогія - це спосіб пізнання, який лежить в основі методу моделювання та теорії подібності. У криміналістиці застосовується в декількох напрямах. Наприклад, висування версій за аналогією, використання типових ситуацій, типових слідчих дій, систем тактичних прийомів.

Абстрагування - прийом пізнання (метод), при якому відкидається все несуттєве. Абстракція - це одна з основних операцій мислення, яка полягає в тому, що суб'єкт, відкриваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного об'єкта, не бере до уваги інші - несуттєві. Абстракція є уявним відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або зв'язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак.

2) загальнонаукові методи;

Загальнонаукові методизастосовуються в усіх або більшості наук. До таких методів можуть бути віднесені спостереження, опис, порівняння, вимірювання, експеримент, моделювання та математичні методи.

Спостереження- цілеспрямоване або мимовільне сприйняття предметів і явищ навколишнього світу за допомогою органів чуттів і певних пристосувань з одержанням інформації, що може бути використана для обґрунтування юридичних рішень. Це можуть бути елементи речової обстановки у вигляді слідів, документів, окремих предметів тощо, люди, ознаки їхньої зовнішності, прояви характеру, емоційного стану тощо, дії людей у ході проведення офіційних (процесуальних) заходів, явища й процеси, наприклад, при утворенні слідів, тощо.

Опис- метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об'єкта з використанням загальноприйнятої та спеціальної для даного об'єкта термінології. Ознаки об'єкта описуються в процесуальному розумінні шляхом спостереження безпосередньо органами чуттів (зору, слуху, нюху, смаку, дотику), а також за допомогою приладів та пристосувань, які є у розпорядженні спостерігача, — лупи, мікроскопа, світлофільтрів, світловодів, ультрафіолетової лампи, електронно-оптичного перетворювача тощо. Описання, як правило, робиться за дуже простим, але надійним алгоритмом: від найзагальнішого визначення об'єкта в просторі, потім характеристики його загальних, часто — типових, ознак, до відбиття його особливостей, потім деталей аж до найдрібніших із них. При цьому спочатку описання роблять на підставі безпосередньо сприйнятого, в названій послідовності, органолептично, а потім усе виявлене інструментально, зберігаючи таку саму послідовність. Описання, здійснене засобами письма та доповнене фото-, кіно-, відеоматеріалами, є основним способом фіксації доказової інформації, а тому є абсолютно необхідним методом юридичного процесу.

Експеримент- метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ у штучно створених аналогічних умовах. Головне в експерименті — це серія дослідів у різних варіантах. Може мати на меті підтвердження або спростування гіпотези, встановлення природи явища та ін. Шляхом експерименту об'єкти виокремлюються з усієї різноманітності явищ і фактів і досліджуються ізольовано від причинно-наслідкових зв'язків, які без посередньо не торкаються досліджуваного об'єкта (чистота експерименту). Науковий експеримент має здійснюватись в умовах, що максимально відтворюють ті, в яких відбувалося досліджуване явище, проводитись за однакових умов неодноразово і бути обов'язково відтворюваним, тобто таким, який можна в майбутньому, за даними умовами і методикою, повністю відтворити.

Порівняння- метод, заснований на зіставленні властивостей або ознак кількох об'єктів. Об'єкти порівняння повинні бути порівнюваними. У криміналістиці порівнюються фактичні дані, уявлення, предмети, люди, тварини. Порівняння має на меті виявлення того загального, що є в об'єктів.

Вимірювання- метод, який передбачає порівняння досліджуваної величини з однорідною величиною, прийнятою за одиницю виміру. Використовується під час проведення слідчих дій, у експертній практиці, при попередженні злочинності. Об'єктами вимірювання можуть бути відстані, розміри, вага, температура, об'єм та ін.

Моделювання- метод, який полягає у побудові моделей будь-яких явищ, об'єкта для детального вивчення. Моделі можуть бути ідеальними та матеріальними. Моделі — це спеціально створені аналоги. До моделювання звертаються, коли вивчення безпосередньо самого об'єкта неможливе чи недоцільне.

Як модель може виступати пристрій, що відтворює, імітує будову та дію якогось іншого (модельованого) пристрою, а також будь-який образ - уявний чи умовний - у вигляді зображення, опису, схеми, графіка, карти тощо. Метод моделювання застосовується тоді, коли вивчення об'єкта, явища, процесу в натурі недоцільне або неможливе. Окремим випадком моделювання є реконструкція — відтворення початкового виду об'єкта або обстановки за їх залишками, описаннями чи свідченнями про них.

Результати дослідів, проведених з моделлю, екстраполюються на оригінал і використовуються у подальшій роботі з останнім. Слід мати на увазі, що моделювання є однією з основних категорій теорії пізнання: на ідеї моделювання базується, по суті, будь-який метод наукового дослідження — як теоретичного (абстрактні моделі, формули), так і експериментального (предметні моделі) спрямування. У криміналістиці використовуються практично всі види моделювання.

Іноді окремо виділяють математичні методи(методи математичної статистики, теорії ймовірності, геометричного та графічного аналізів, вимірювання та рахування), які мають важливе значення в криміналістиці. У криміналістиці з математикою пов'язане використання обчислювальної техніки. Значну роль відіграє математика і в криміналістичній техніці. Особливо це стосується методів роботи з речовими доказами, слідами злочину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зв'язок криміналістики з іншими науками.	\|	Сонорніприголосні були представлені носовими n, mі сонорними r, l.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.