• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

Однією з головних умов заняття підприємницькою діяльніс­тю є державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль­ності.

Відповідно до ч. 13 ст. 58 ГК України діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєст­рації, забороняється. Доходи, одержані таким суб'єктом, стягу­ються до Державного бюджету України у встановленому законом порядку.

Загальні правила державної реєстрації суб'єктів господарю­вання містяться в ст. 58 Господарського кодексу України.

Детально процедура державної реєстрації регламентується За­коном України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі­зичних осіб — підприємців» від 15.05.2003р., що набрав чинності з 01.07.2004р.

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, фор­ми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб — підпри­ємців.

Таким чином, законодавством України передбачена єдина си­стема державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності — усі суб'єкти підлягають державній реєстрації у відповідних органах в однаковому порядку. Виключення складають лише окремі суб'єк­ти підприємництва (наприклад, банки), специфіка діяльності яких вимагає спеціального порядку їхньої легітимації.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — під­приємців — засвідчення факту створення або припинення юридич­ної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу під­приємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням або місцем про­живання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Місцезнаходженням юридичної особи є місцезнаходження по­стійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності — місцезнаходження іншого органу чи особи, упов­новаженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за пев­ною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установ­чих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Місце проживання фізичної особи — житловий будинок, квар­тира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гур­тожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в яко­му фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою — підприємцем.

Державним реєстратором є посадова особа, яка відповідно до закону здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фі­зичних осіб — підприємців.

За проведення державної реєстрації стягується реєстраційний збір у такому розмірі:

десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян — за про­ведення державної реєстрації юридичної особи;

два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за про­ведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

За проведення державної реєстрації змін до установчих доку­ментів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи — підприємця справляється ре­єстраційний збір у розмірі тридцяти відсотків вищевказаного ре­єстраційного збору.

За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у роз­мірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Для державної реєстрації суб⁹єкта господарювання подають­ся такі документи:

рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом;

установчі документа, передбачені законом для відповідного ваду юридичних осіб;

рішення Антимонопольного комітету України про згоду на ство­рення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарю­вання у випадках, передбачених законом;

документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засно­вниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;

реєстраційна картка встановленого зразка;

документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі — заявник), повинна подати осо­бисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) дер­жавному реєстратору за місцем проживання такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєст­рації фізичної особи — підприємця;

копію довідки про включення заявника до Державного реєст­ру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових пла­тежів;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за про­ведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові до­кументи для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, якщо вони не передбачені Законом.

Якщо документи для проведення державної реєстрації подають­ся заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'яв­ляється паспорт.

Свідоцтво про державну реєстрацію є документом встановле­ного зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендова­ним листом з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робо­чого дня з дати державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності особи.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру і відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Єдиний державний реєстр юридичних осібта фізичних осіб— підприємців— це автоматизована система збирання, на­копичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Він створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу — підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення за­писів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є від­критими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних но­мерів фізичних осіб — платників податків.

Таким чином, державна реєстрація суб'єктів підприємництва — це обов'язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяль­ності кожним суб'єктом підприємництва, що означає необхідність проходження ним певної процедури, що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в орга­нах державної податкової служби, є підставою для відкриття ра­хунків в установах банків.

На печатках і штампах суб'єкта господарювання повинен зазна­чатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта включено до державного реєстру суб'єктів господарювання або ідентифікацій­ний код громадянина-підприємця.

Підстави для відмови в державній реєстрації суб'єкта гос­подарювання:

порушення встановленого законом порядку створення суб'єк­та господарювання;

недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства до­кументів, що подаються для реєстрації;

невідповідність установчих документів вимогам ч. З ст. 8 Закону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встано­влено законом, зокрема:

наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановле­них законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юри­дичної особи відомостям про них, які містяться в Єдиному дер­жавному реєстрі;

наявність обмежень щодо вчинення засновниками (/часниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, встановлених абз. 4 ч. 2 ст. 35 Закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке то­тожне найменуванню юридичної особи, яке має намір зареєстру­ватися;

використання у найменуванні юридичної особи повного чи ско­роченого найменування органу державної влади або органу міс­цевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлю­ється Кабінетом Міністрів України.

Відмову в державній реєстрації суб'єкта господарювання може бути оскаржено в судовому порядку.

Перереєстрація суб'єкта господарювання проводиться у разі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт організа­ційної форми господарювання або найменування суб'єкта госпо­дарювання і здійснюється в порядку, встановленому для його ре­єстрації.

Підстави скасування (припинення) державної реєстрації су­б'єкта господарювання:

особиста заява;

рішення суду у випадках:

визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим до­кументам;

в інших випадках, передбачених законом.

Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяль­ність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.

Господарські організації — юридичні особи мають право від­кривати свої філії (відділення), представництва без створення юри­дичної особи. Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх ре­єстрації. Суб'єкт господарювання лише повідомляє про їх відкриття реєструючий орган шляхом внесення додаткової інформації у свою реєстраційну картку.

Підстави припинення підприємницької діяльності:

1) з власної ініціативи підприємця;

2) у разі закінчення строку дії ліцензії;

3) у разі припинення існування підприємця;

4) на підставі рішення суду у випадках, передбачених законами.

З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади надають підпри­ємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності; сприяють в організації ма­теріально-технічного забезпечення та інформаційного обслугову­вання; стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяль­ність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг; надають підприємцям інші види допомоги.

Переглядів: 886