• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні вимоги до фінансової звітності.

Види фінансової звітності бюджетних установ.

План

Лекція 20: Звітність бюджетних установ

1. Сутність та значення звітності бюджетних установ.

2. Порядок складання фінансової звітності бюджетних установ.

3. Форми фінансової звітності, які складають бюджетні установи.

4. Порядок подання фінансової звітності бюджетними установами.

1. Складання звітності завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових регістрах — специфічних матеріальних носіях бухгалтерської інформації (картки, меморіальні ордери, Книга-журнал Головна). Але при цьому в них відсутні затверджені кошторисом показники фінансування з бюджету. Для управління ж необхідна не тільки бухгалтерська,
а й інша інформація, яка має подаватися в компактній формі, зручній для перегляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є бухгалтерська звітність.

Звітність про виконання бюджету — це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених у таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов’язань, затверджених кошторисами, за відповідний звітний період.

На даний час існують такі визначення бухгалтерської звітності:

«Бухгалтерська звітність — сукупність показників обліку, відоб­ражених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період» (Тлумачний словник бухгалтера).

«Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період» (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

«Звітність — це сукупність затверджених в установленому порядку звітних форм, які об’єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-гос­подарську діяльність підприємств за відповідний період» (М. В. Ку­жельний).

«Звітність — це сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують господарську діяль­ність підприємств за установлений період часу» (А. Ш. Маргуліс).

«Бухгалтерська звітність являє собою комплекс показників виконання планових завдань та результатів господарської діяльності за звітний період, отриманий в бухгалтерському та інших видах обліку» (В. Ф. Палій).

«Звітність установи являє собою систему показників, які харак-
теризують умови та результати її роботи за визначений період» (А. Н. Бєлов).

«Бухгалтерська звітність — система показників, яка відображає майновий та фінансовий стан на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період» (А. С. Бакаєв).

«Бухгалтерська звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)» (В. В. Сопко, В. М. Пархоменко).

«Звітність про виконання Державного бюджету — це метод узагальнення планових та звітних показників, приведених у певну систему, яка характеризує виконання бюджету за відповідний звітний період часу» (Є. П. Дідков).

Як бачимо з наведених визначень звітності провідними вченими та спеціалістами з бухгалтерського обліку як нашої країни, так і країн СНД (А. Н. Бєлов, Є. П. Дідков, А. М. Кузьмінський, М. В. Кужельний, А. Ш. Маргуліс, В. Ф. Палій, В. М. Пархоменко, В. В. Сопко), в основі всіх тлумачень лежить загальне для всіх поняття «система показників».

Отже, зважаючи на всі ці визначення та з огляду на перехід
вітчизняної економіки на рейки ринкових відносин, можна дати таке визначення звітності:

Звітність про виконання кошторисівбюджетних установ — це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності установи за відповідний звітний період.

Потрібно знати, що порядок складання звітності бюджетними установами розроблено відповідно до вимог: Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України»; постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.02 № 228, зі змінами та доповненнями; наказу Міністерст­ва фінансів України від 27.12.01 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження до­кументів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.02 № 57, зі змінами та доповненнями; Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, Інструкції по застосуванню Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, затверджених наказами Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 та 24.12.97 № 137, зі змінами і доповненнями. Державним казначейством України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства України регламентується Указом Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95 «Про Державне казначейство України», постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 і Положенням про Державне казначейство.

Рис. 1. Характеристика звітності

2. До подання річного бухгалтерського звіту на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій щодо врегулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей інвентаризації відповідні записи мають бути внесені до регістрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позичках, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.

Бухгалтерські звіти і баланси підписують керівник і головний бухгалтер установи. Без таких підписів звіти вважаються недійсними. У централізованих бухгалтеріях звіти та баланси підписують керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану по штатах і контингентах у міністерствах, відомст­вах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник планово-фінансової служби.

У бухгалтерських звітах і балансах не повинно бути жодних підчисток і помарок. Виправлення помилок у звітах здійснюється з дотриманням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

При виявленні перевіряючою установою або іншими органами у звітах як поточного, так і минулого року (після їх затвердження), перекручень звітних даних, приписок тощо виправлення здійснюються у звітах за той звітний період, в якому вони були виявлені, причому вносяться виправлення до даних за звітний період (квартал, з початку року). Якщо не встановлено періоду, під час якого були перекручені звітні дані, то виправлення також виконуються у звітах за той період, в якому було виявлено приписки та інші перекручення.

Виправлення помилок (перекручень), які допущені у поточному році та виявлені у цьому ж році до затвердження і подання річного звіту за поточний рік, здійснюються у бухгалтерському обліку виключенням (сторнуванням) неправильних записів та заміною їх правильними у тому місяці, в якому вони були виявлені, але не пізніше звіту за грудень поточного року.

Виправлення помилок, які допущені в минулому році внаслідок перекручення даних про витрати виробництва та обліку витрат у бух­галтерському обліку і звітності про фінансові результати за минулий рік, не вносяться, а відображаються у поточному році як фінансовий результат минулих років, виявлений у звітному періоді, у кореспонденції з рахунками обліку, по яких допущені перекручення.

Форми річного звіту повинні бути пронумеровані, прошнуровані і зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту.

Строки подання річних звітів установами встановлюються органами, до яких подаються ці звіти.

Річний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами установ.

Річні бухгалтерські звіти подаються:

· вищій установі;

· органу Державного казначейства — при отриманні асигнувань з Державного бюджету;

· фінансовому органу;

· Рахунковій палаті;

· органу державної статистики — при окремих вказівках.

Зведені річні звіти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади подаються до управління консолідованої звітності з виконання бюджетів Державного казначейства України керівниками бухгалтерських служб цих установ після перевірки даних про асигнування управлінням видатків Державного бюджету Державного казначейства України, звіти форми № 3 «Звіт про виконання плану по штатах і контингентах» подаються до галузевих управлінь Міністерства фінансів України.

Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена пояснювальною запискою, яка є обов’язковим додатком до річного звіту. Її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати записку переліченням показників, які безпосередньо читаються по формах звітності. Разом з тим у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється фінансовий і майновий стан установи.

У пояснювальній записці слід висвітлювати такі питання:

— короткий опис діяльності бюджетної установи;

— рух грошових коштів за звітний рік за операціями, проведеними у грошовій та негрошовій формах, наводиться за встановленою формою;

— основні фактори, що вплинули на виконання кошторису, дані про заборгованість за заробітною платою та іншими соціальними виплатами;

— зміни у фінансовому стані бюджетної установи за звітний рік;

— результати проведення щорічної інвентаризації активів і зобов’язань (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.00 № 419);

— стан дебіторської та кредиторської заборгованості установи на кінець звітного року, причини проведення попередньої оплати та отримання товарів, робіт, послуг без здійснення платежів за них;

— суми списаної протягом звітного року дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відповідно до наказу Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу» від 30.10.98 № 90, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за № 728/3168, за встановленою формою по загальних та спеціальних фондах. У разі невиконання вимог зазначеного наказу причини невиконання наводяться у пояснювальній записці окремо;

— заборгованість з виплат допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи наводиться у рядку 010;

— реструктуризована заборгованість бюджетної установи та підстави для неї;

— у разі сплати до бюджету штрафів, накладених на бюджетну установу контрольними органами, — сума виплати, підстава, винні особи;

— анульовані та відновлені протоколи взаємозаліків і відмінені та відновлені векселі минулих періодів (головними розпорядниками у зведених фінансових звітах така інформація подається у вигляді таблиць довільної форми, де зазначаються дата і номер протоколу (векселя), загальна сума, підприємство-учасник, на рахунок якої заборгованості переведено);

— сума коштів спеціального фонду, що була спрямована на погашення заборгованості із соціальних виплат загального фонду або на інші потреби;

— надходження гуманітарної допомоги та її використання;

— надходження благодійних внесків, грантів, дарунків та інвестицій у національній та іноземній валютах, підстави та мета їх отримання, номер розпорядчого документа, назва юридичної особи та строк погашення;

— розшифровка поточних рахунків, що перебувають в установах банків, підстави для наявності цих рахунків із зазначенням залишків на цих рахунках та виду коштів (для бюджетних установ, що згідно з чинним законодавством України переведені на казначейське обслуговування кошторисів);

— інформація про рух коштів на рахунках відділень АКБ «Україна» за коштами державного бюджету (якщо такі операції проводилися);

— інформація про стан депозитних операцій установ, де необхідно відобразити депозитні операції, що проводить бюджетна установа (залишки на рахунках), із зазначенням нормативно-правового акту, на підставі якого проводяться ці операції;

— інформація про виконання статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»;

— інформація про скорочення нормативів на утримання установи;

— розшифровка про суми дебіторської та кредиторської заборгованості установи за операціями, які не відображаються у формах № 7 д та № 7 м «Звіт про заборгованість бюджетних установ», за встановленою формою.

Крім того, у пояснювальній записці до річного фінансового звіту обов’язково повинні бути викладені роз’яснення про розбіжності між плановими бюджетними асигнуваннями і фактичним надходженням коштів, між даними різних форм звітності, а також між показниками звітності на кінець звітного року і на початок наступного року (якщо такі розбіжності мали місце).

Операції з надходження і використання спеціального фонду за звітний рік, проведені в натуральній формі або в іноземній валюті, відображаються за окремими формами річної фінансової звітності, складеними за певним видом надходжень. Такі форми подаються до органів Державного казначейства України для врахування даних у зведених звітах за територією і візуються органами Державного казначейства України, але відповідальність за законність та правильність відображення у звітах зазначених операційнесуть розпорядники бюджетних коштів.

Показники форм річної фінансової звітності про операції, проведені в іноземній валюті, повинні бути перераховані в національну валюту за порядком, визначеним наказом Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті» від 24.07.01 № 126, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.08.2001 за № 670/5861.

Форми річної фінансової звітності про операції у натуральній формі повинні бути складені в національній валюті за загальним порядком. Тобто форми річної фінансової звітності про такі операції повинні містити дані про надходження і касові видатки в рівному обсязі. З метою врахування операцій, проведених у натураль­ній формі, у консолідованому звіті про виконання державного бюджету вони умовно прирівнюються до планових показників, надходжень та касових видатків. За операціями в натуральній формі вносяться зміни до спеціального фонду кошторису на підставі довідок установленої форми, які подаються до органів Державного казначейства до закінчення звітного періоду.

Кошти, які надходять на ім’я установ на відновлення касових видатків (за телефонні переговори, помилково перераховані тощо), згідно з чинним законодавством України відображаються у відповідних формах річної фінансової звітності як зменшення касових видатків за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким вони були проведені у звітному періоді.

При складанні форм річної фінансової звітності застосовуються коди бюджетної класифікації, перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.01 № 604.

Розпорядники бюджетних коштів, які отримують асигнування на виконання окремих програм як від свого розпорядника вищого рівня, так і від інших міністерств і відомств, у річних фінансових звітах відображають усі операції про суми отриманих коштів та їх використання.

Річний фінансовий звіт такого розпорядника бюджетних коштів включається до зведеного річного фінансового звіту розпорядника вищого рівня.

У річному фінансовому звіті головного розпорядника бюджет­них коштів, який визначений відповідальним виконавцем за програмою, при перерахуванні коштів виконавцю програми, що йому не підпорядкований, такі суми коштів відображаються у рядку Довідки до рахунку 70 «Доходи загального фонду» форми № 1 «Баланс». Про суми перерахованих коштів відповідальні виконавці за програмою складають довідку і подають її у складі річного фінансового звіту.

Річні фінансові звіти розпорядників бюджетних коштів та зведені річні фінансові звіти головних розпорядників бюджетних коштів складаються в гривнях, у тому числі про операції, проведені в іноземній валюті.

Додаткові статті та показники у форми фінансової звітності підприємства, установи та організації, які обслуговуються в органі Державного казначейства України за кодом економічної класифікації видатків 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення», додатково до форм річної фінансової звітності подають довідку до КЕК 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення».

Форми річної фінансової звітності та пояснювальні записки підписуються керівниками установ та організацій і головними бухгалтерами. Без таких підписів звіти вважаються недійсними.

Списання доходів і видатків для визначенняфінансового результату виконання кошторису за рік бюджетні установи здійснюють відповідно до Порядку здійснення річних заключних оборотів щодо списання доходів та видатків бюджетних установ за рік.

Правильність складання річних фінансових звітів визначається шляхом перевірки та порівняння окремих показників у відповіднихформах фінансових звітів.

Головні розпорядники коштів державного та/або місцевих бюджетів можуть встановлювати для підвідомчих установ додаткові довідки до пояснювальної записки та отримувати від них додаткову інформацію, не передбачену Інструкцією про порядок складання річних фінансових звітів.

При казначейській формі виконання кошторисів річні фінансові звіти перевіряються на відповідність даних обліку в органі Державного казначейства України і візуються відповідним органом Державного казначейства України (в якому відкриті реєстраційні рахунки установи) з проставленням підпису, печатки або штампа на кожній формі звіту.

Віза органу Державного казначейства України підтверджує відповідність даних обліку в органі Державного казначейства України або відповідність окремих форм фінансової звітності між собою та факт приймання звітів від бюджетних установ (якщо таких даних в обліку органу Державного казначейства України немає).

Зведені річні фінансові звіти бюджетних установ, що мають підвідомчі установи, до подання головному розпоряднику бюд­жетних коштів повинні бути перевірені й завізовані відповідними обласними органами Державного казначейства України (за винят­ком установ Міністерства оборони України, які мають специфіку обслуговування).

Форма № 5 «Звіт про рух необоротних активів» подається додатково органу державної статистики за місцезнаходженням бюд-
жетної установи.

Річна фінансова звітність у повному обсязі подається вищій установі, органу Державного казначейства, фінансовому органу, Рахунковій палаті, органу державної статистики керівником бухгалтерської служби.

Бюджетні установи, для яких згідно з чинним законодавством України протягом року була змінена підпорядкованість, річні фінансові звіти складають за весь звітний період та подають у повному обсязі за новою підпорядкованістю. Установи вищого рівня за новою підпорядкованістю у зведених фінансових звітах ураховують звіти таких бюджетних установ у повному обсязі, накопичувальним підсумком з початку року.

Зведена річна фінансова звітність обласних державних адміністрацій до подання Державному казначейству України повинна бути перевірена і завізована відповідним обласним управлінням Державного казначейства України (з проставленням підпису, печатки або штампа).

Зведена річна фінансова звітність центральних органів виконавчої влади та інших головних розпорядників бюджетних коштів, установи та організації якихповністю переведені на казначейське виконання кошторисів, повинна дорівнювати аналогіч­ним зведеним звітним даним органів Державного казначейства України за кодами відомчої класифікації видатків цих головних розпорядників бюджетних коштів.

Зведені річні фінансові звіти центральних органів виконавчої влади та інших головних розпорядників бюджетних коштів (у тому числі обласних державних адміністрацій) подаються до управління консолідованої звітності з виконання бюджетів Державного казначейства України керівниками бухгалтерських служб цих органів. Звіти про кошторисні планові та виділені асигнування з бюджету за загальним та спеціальним фондами подаються попередньо перевірені й завізовані управлінням видатків державного бюджету Державного казначейства України.

Зведені річні фінансові звіти головних розпорядників коштів місцевих бюджетів подаються до органів Державного казначей­ства України, попередньо завізовані у відповідному фінансовому органі.

Форми річних фінансових звітів подаються на електронних носіях у вигляді транспортних файлів звітних даних згідно з вимогами автоматизованої системи Державного казначейства України.

Порядок і терміни подання фінансової звітності в органи (управління, відділення) Державного казначейства України встановлюються ними відповідно до вимог Інструкції про порядок складання річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів. Тер­міни визначаються у межах, установлених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.00 № 419.

Бухгалтерський баланс— це спосіб узагальненого відображення та економічного групування засобів господарства за їхніми видами та джерелами утворення в грошовій оцінці на відповідний момент, як правило, на перше число місяця. Баланс будується у формі таблиці, що складається з двох частин: ліва — актив, права — пасив (М. В. Кужельний).

В економічній літературі мають місце й інші визначення балансу:

«Баланс — форма відображення рівноваги взаємопов’язаних величин, які знаходяться в постійній зміні. Баланс складається на визначену дату у вигляді матриці, поділеної на дві частини» (Тлумачний словник бухгалтера).

«Бухгалтерський баланс — це спосіб економічного групування і узагальненого відображення стану засобів підприємства за їх функціональною роллю в процесі відтворення і цільовим призначенням на певну дату в грошовій оцінці.

«Актив» і «Пасив» — це не тільки бухгалтерські терміни, але й поняття, що мають економічний та юридичний зміст.

Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу, яка характеризує групу економічно однорідних господарських коштів або джерел їх утворення.

Статті балансу, у свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи господарських коштів та джерел їх утворення — розділи балансу.

Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим, що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення. Наявність такої рівності, що є основним критерієм бухгалтерського балансу, підтверджує, що бухгалтерський баланс складено вірно.

Актив балансу бюджетної установи складається з чотирьох розділів.

У пасиві балансу відображаються джерела утворення коштів. Основним джерелом утворення коштів бюджетної установи є бюджетне фінансування. Окремі бюджетні установи мають доходи, отримані як плата за послуги та за іншими джерелами й іншими надходженнями, котрі є джерелами цільового фінансування. Пасив балансу також складається з п’яти розділів:

У пасиві балансу показуються також фонди в необоротних активах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, результати виконання кошторису.

Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від структури балансу госпрозрахункового підприємства.

Технологія отримання балансу така.

У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залиш­ки на початок наступного місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку книги «Журнал-головна». Далі у бухгалтерському балансі виконується узагальнення коштів.

Баланс за рік складається на підставі залишків книги «Журнал-головна» та здійснених річних заключних оборотів щодо списання доходів і видатків бюджетної установи за відповідний рік.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
11. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
12. Абсолютні показники фінансової стійкості

Переглядів: 1452