Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Об'єкт та суб'єкт політики.

В основі різнобічних інтересів соціальних суб'єктів лежать різні потреби:

економічні, соціальні, психологічні тощо. Останні породжують прагнення реалізувати

зазначені потреби використанням політичної влади. Кожна соціальна група

намагається впливати на форми політичної влади, конкретні напрями й методи її

діяльності, аби остання відбивала інтереси саме цієї групи. Форма впливу може бути

або безпосередньою, або через політичні партії, суспільні організації та рухи.

Зі сказаного випливає: об'єктом політикинасамперед є влада. До неї прагнуть

політичні сили, які відбивають інтереси тих чи інших соціальних груп суспільства.

Але якщо влада є самоціллю для певних політичних суб'єктів, це може спричинити

серйозний конфлікт, оскільки суспільство не здатне нормально функціонувати, коли

не враховуються інтереси інших політичних суб'єктів.

В окремі періоди історії боротьба за владу може виходити на перший план,

однак після цього обов'язково настає період, коли сфера політики стає набагато

ширшою і охоплює процеси функціонування та розвитку влади, впливу на економічні,

соціальні, духовні процеси, що відбуваються в суспільстві.

Таким чином, констатуємо, що об'єктом політикив різних сферах суспільства є

відносини соціальних груп із питань, життєво важливих для зазначених груп і

суспільства взагалі, а також відносини між ними та державними інституціями. У пер-

шому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми,

у другому — форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики

тощо.

Суб'єктом політикиможуть бути особистість, організація або суспільна група,

які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. (Під

творенням політики розуміють постійну й певною мірою самостійну участь у полі-

тичному житті відповідно до власних і суспільних інтересів, вплив на поведінку та

стан інших суб'єктів.)

Здатність творити політику характеризують терміном політична суб'єктність, яка

залежить від об'єктивних можливостей діяти (обмежених структурою політичних сил і

рівнем розвитку суб'єкта) і суб'єктивних можливостей (мотивації, знань, умінь,

послідовності дій).

Суб'єктів політики можна класифікувати за розглянутими далі ознаками:

1. Інтересом, який вони прагнуть реалізувати через політичну владу:

– громадянське суспільство загалом;

– соціальні, етнічні та конфесійні групи;

– окремі особистості.

2. Соціально-становою приналежністю:

– стани (робітничий, селянський тощо);

– політичні лідери (еліта) станів.

3. Соціальне професійною приналежністю:

– громадяни, які мають політичні права і не є професійними політиками;

– громадяни, котрі тимчасово професійно здійснюють політичну діяльність як

обрані до представницьких, виконавчих або судових органів влади;

– громадяни, які професійно здійснюють політичну діяльність (теоретичну чи

практичну);

– громадяни, які працюють у державно-адміністративному апараті, що

репрезентує державу.

4. Належністю до організованих етноконфесійних груп:

– етнополітичні об'єднання та рухи (домінуючих етносів чи національних меншин);

– конфесійно-політичні об'єднання та рухи.

5. Ступенем і мірою організованості:

– державні організації та інституції;

– політичні партії;

– громадсько-політичні організації, об'єднання, рухи;

– політичні блоки, фракції, угруповання.

Велика суспільна група стає суб'єктом політики за умов:

1) міцних внутрішніх зв'язків і єдності;

2) усвідомлення нею власного становища і спільних інтересів, а відтак відчуття

самобутності, співдружності, ідентифікації з групою, внутрішньої солідарності і т.

ін.;

3) організації, тобто координації керівними центрами поведінки та дій окремих

територіальних, галузевих угруповань, течій, вікових, статевих, професійних та

інших категорій.

Марксистська доктрина розглядала суспільне значення діяльності та сфери впливу

індивідів і організації як віддзеркалення певного рівня самосвідомості й

організованості великих суспільних груп, їхньої інтеграції, зв'язків конкретних людей і

колективів з великою суспільною групою, а також співвідношення сил між різними

групами (станами, верствами, національностями тощо).

В інших концепціях домінує, як правило, погляд, що зосереджується на

особистості. Остання вважається реальним суб'єктом політики, а колективні форми

діяльності та впливу розглядаються як сукупність або сумарний вектор

індивідуальних дій.

У формально інституцюнальних концепціях вирішальна роль відводиться політичним

організаціям та інститутам — державним органам, партіям, об'єднанням, еліті,

керівним групам. Свідомість суспільних груп тут розглядається як результат

діяльності організацій та їх керівників, а маси — як об'єкт управління соціальними

інститутами.

Отже, на цих підставах можна зробити висновки про нерівносильність різних

суб'єктів політики. Зрештою, це зрозуміло. Надто нерівнозначними за функціями,

роллю та формами участі в політичній діяльності є держави, народи, стани, партії,

рухи, профспілки, політичні лідери та звичайні громадяни. Крім того, потрібно

враховувати роль суб'єктів різного рівня організаційної ієрархії (соціальних інститутів,

великих і малих груп, індивідів), різний рівень політичної суб'єктності або впливовості

сил, які діють на одному й тому самому рівні. Загальновідомо, що є провідні суспільні

групи, більш і менш впливові стани, рухи, партії, лідери і т. ін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Економікою, мораллю, правом, релігією, культурою, екологією тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.