• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закон про кримінальну відповідальність.

Лекція 3.

Закон про кримінальну відповідальність. Чинність кримінального закону за часом, територією та іншими принципами (2 год.)

1. Закон про кримінальну відповідальність.

2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.

4. Чинність закону про кримінальну відповідальність за колом осіб.

Кримінальний закон, або закон про кримінальну відпові­дальність, має відносну самостійність, оскільки його розумін­ня і застосування можливі тільки у взаємопоєднанні з іншими законами, включеними до Кримінального кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 3 КК закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання Кодексом чинності, є частиною останнього після набрання ними чинності. Вони застосовуються як складова частина КК.

Кримінальний кодекс і окремі закони України про кримі­нальну відповідальність приймає Верховна Рада України. За­кони про кримінальну відповідальність — це одна або кілька кримінально-правових норм, оформлених у статтю чи низку статей КК. Усі закони про кримінальну відповідальність зве­дені до Кримінального кодексу, де кримінально-правові нор­ми розташовані в певній системі, а статті, в яких вони закріп­лені, мають відповідний номер. Оскільки законодавство Ук­раїни про кримінальну відповідальність – це Кримінальний кодекс, то кримінально-правові норми, які можуть бути ухва­лені окремим законом, повинні бути позначені відповідним номером статті КК. Кримінально-правові норми, що приймаються як доповнення до КК, можуть не тільки міститися в самостійному законі, а й входити як окреме нормативне поло­ження в закон України, яким охоплюється більш широке коло питань, що потребують нормативно-правового регулювання та охорони. Окремі приписи, що містять кримінально-правові положення, можуть міститися в чинних міжнародних дого­ворах, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Такі приписи, викладені у вигляді кримінально-пра­вової норми, також повинні бути включені в КК з відповід­ною нумерацією статті. Отже, законом про кримінальну відпо­відальність є і Кримінальний кодекс України, і окремі його правові приписи, викладені у вигляді кримінально-правової норми.

У нормах Кримінального кодексу сформульовано завдан­ня, підстави та принципи кримінальної відповідальності, вста­новлено, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочи­нами, які покарання можуть підлягати застосуванню до осіб, що їх вчинили. Згідно зі ст. 1 КК цей кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод люди­ни та громадянина, власності, громадського порядку та гро­мадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, тобто КК забороняє під загрозою покарання вчиняти ті суспільно небез­печні діяння, які визнано злочинними. Отже, основна функція закону про кримінальну відповідальність – охоронна. Разом із тим, у деяких нормах КК приписує відповідним органам і служ­бовим особам, за наявності законних підстав, звільняти від кримінальної відповідальності та покарання осіб, що вчинили злочин. У цій своїй частині норми закону про кримінальну відповідальність, як і в низці інших, виконують регулятивну функцію.

Закон про кримінальну відповідальність має також велике запобіжне значення (превентивну функцію). Згідно з ч. 1 ст. 1 завданням КК є запобігання злочинам. Сам факт існування норми, в якій описано кримінально каране діяння, чинить пев­ний превентивний вплив на осіб, здатних вчинити злочин. Крім того, закон тим самим орієнтує уповноважені державні органи і службових осіб на належну боротьбу зі злочинністю, профілактику правопорушень, їх запобігання.

Закон про кримінальну відповідальність, на відміну від законів інших галузей законодавства, має певні специфічні риси. Він є і нормативним вираженням, і основним джерелом кримінального права. Згідно з ч. 3 ст. 3 КК злочинність діян­ня, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом. Вироки, ухвали і постанови судів не створюють норм закону про кри­мінальну відповідальність. Вони мають обов’язкову силу тільки щодо конкретної кримінальної справи. Те саме стосується роз’яснень Пленуму Верховного Суду України. Вони лише розкривають смисл, дійсний зміст відповідної кримінально-правової норми, націлюють судову практику на правильне її застосування. Не створюють законів про кримінальну відповідальність і акти офіційного тлумачення, що їх дає Кон­ституційний Суд України. Незважаючи на загальну обов’яз­ковість, акти Конституційного Суду приймаються з метою точ­ного визначення смислу юридичної норми, а також правиль­ного та єдиного її застосування до правових ситуацій, що виникають.

Тільки закон про кримінальну відповідальність має значен­ня нормативно-правового акта, що визначає, яке суспільно не­безпечне діяння визнається злочином і які покарання може бути застосовано за його вчинення. У нормах інших галузей законодавства можуть міститися принципові положення або окремі визначення, що мають безпосереднє значення для фор­мування норми закону про кримінальну відповідальність (наприклад, визначення суспільно небезпечного протиправ­ного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, що дано в ч. 2 ст. 1 Закону України «Про запобігання та проти­дію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р.). Однак такі положення або визначення можуть бути тільки нормативною базою для прий­няття відповідного закону про кримінальну відповідальність (Законом України від 16 січня 2003 р. визначення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, було відтворене у п. 1 Примітки до ст. 209 КК).

Згідно з ч. 1 ст. 3 КК законодавство України про криміналь­ну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України, яка має вищу юри­дичну силу. Зі ст. 8 Конституції випливає, що закони, в тому числі кримінальні, повинні відповідати їй. Також законодав­ство України про кримінальну відповідальність має засновуватися на загальновизнаних принципах і нормах міжнародно­го права (ч. 1 ст. 3 КК). Такі принципи і норми містяться, зок­рема, у Загальній декларації прав людини 1948 р.2, Міжнарод­ному пакті про цивільні і політичні права 1966 р.3, Міжнарод­ному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р.4 За ч. 5 ст. 3 КК закони України про кримінальну відпові­дальність мають відповідати положенням, які містяться в чин­них міжнародних договорах, згоду на обов’язковість яких на­дано Верховною Радою України.

КК і окремі закони про кримінальну відповідальність прий­маються Верховною Радою України, що випливає зі ст. 85 Кон­ституції України. Відповідно до Закону України «Про всеук­раїнські і місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. прийняття законів можливо також шляхом всенародного голосування (ре­ферендумом). Незалежно від процедури прийняття закон про кримінальну відповідальність – завжди письмовий документ, який опублікований у встановленому законодавством Украї­ни порядку і має вищу юридичну силу.

Викладене дозволяє зробити висновок про те, що закон про кримінальну відповідальність – це письмовий нормативно-пра­вовий акт, що приймається Верховною Радою України або все­українським референдумом і містить правові приписи, які вста­новлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, які покарання належить застосовувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють інші кримінально-правові наслідки вчинен­ня злочину. Законом про кримінальну відповідальність нази­вають і Кримінальний кодекс України в цілому, і окремі його правові приписи, викладені у вигляді кримінально-правової норми. Закон про кримінальну відповідальність має відпові­дати Конституції України і загальновизнаним принципам та нормам міжнародного права.

Слід зазначити, що поняття «кримінальний закон», яким широко користується теорія кримінального права при характеристиці тих чи інших нормативних положень Кримінального кодексу, є дещо умовним, оскільки на відміну від КК або окремо прийнятого Верховною Радою України закону про кримінальну відповідальність не має всіх атрибутів закону як норма­тивно-правового акта. Закон у буквальному розумінні – це юридично цілісний і структурно завершений нормативно-правовий акт, який прий­мається Верховною Радою України відповідно до її конституційних повно­важень. Таку саму частку умовності має і поняття «закон про кримінальну відповідальність», коли з його допомогою характе­ризуються нормативні положення Кримінального кодексу.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
5. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
6. Аграрні закони України
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
12. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства

Переглядів: 1646