Час вчинення злочину – це час вчинення особою передбаченого законом про кримінальну відповідальність дії чи бездіяльності, незалежно від часу настання злочинних наслідків.

Чинним визнається закон, що набув законної сили до його скасування чи заміни новим законом, а якщо закон було прийнято на певний строк — до закінчення такого строку.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначається ст. 4 КК, яка встановлює, що «злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв на час вчинення цього діяння» (ч. 2).

Питання про набрання чинності законом врегульовано ч. 5 ст. 94 Конституції України, яка встановлює, що «Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування».

Закон чи окремі його положення набирають чинності на невизначений строк або на строк, визначений самим законом чи законом про порядок введення його в дію.

Верховна Рада України у будь-який час до закінчення строку чинності закону може законом, що має однакову або вищу юридичну силу, продовжити строк чинності закону чи окремих його положень на визначений або на невизначений строк.

Для конкретного випадку може бути застосований тільки той кримінальний закон, який діяв на момент скоєння особою злочину. Недопустиме застосування закону, який не діяв у момент вчинення злочину. Верховний Суд України у своїх рішеннях звертає увагу судів на недопустимість такого явища. Так, ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 26.10.1999 р. було залишено без задоволення протест заступника Генерального прокурора України, внесений ним на постанову Президії Донецького обласного суду по справі С., якою вирок відносно С. було скасовано, а справу закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину Підставою для такого рішення став той факт, що на момент вчинення С. діяння, яке йому було інкриміновано, воно не було віднесено до категорії злочинів.

Закон припиняє свою дію у випадках

- скасування;

- заміни новим законом;

- призупинення дії;

- припинення дії умови, для яких його було прийнято;

- закінчення терміну, на який його було прийнято.

Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність. Згідно з чинним законодавством (ст. 5 КК) закон, «...який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість». І навпаки, закон, який встановлює злочинність або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної сили, тобто не поширюється на діяння, вчинені до його вступу в силу. Закон, який частково пом'якшує кримінальну відповідальність, а частково посилює, має зворотну силу лише в частині пом'якшення відповідальності.

Закон чи окремі його положення не мають зворотної дії в часі, тобто не застосовуються до тих відносин, які існували до набрання чинності прийнятим законом, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Надання закону або окремим його положенням зворотної дії не допускається, якщо ними вводиться або посилюється юридична відповідальність за діяння, які під час їх вчинення не визначалися законом як правопорушення.

Щодо припинення чинності закону, то Верховна Рада України може законом у будь-який час призупинити дію закону чи окремих його положень або визнати закон чи окремі його положення такими, що втратили чинність, крім випадків, передбачених статтями 4, 5, 7 Закону «Про кримінальну відповідальність», та законів, прийнятих або затверджених всеукраїнським референдумом.

Чинність закону чи окремих його положень припиняється одночасно з набранням чинності законом, яким передбачено таке припинення чинності, якщо в самому законі не передбачено іншої умови припинення чинності закону, але не раніше набрання чинності цим законом.

У разі, якщо закон чи окремі його положення набирають чинності на визначений строк, то після закінчення цього строку вони втрачають чинність без додаткового рішення.

Чинний закон не може бути скасований повністю або в частині.

Закон або його окремі положення, що визнані неконституційними відповідно до статті 152 Конституції України, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Припинення чинності Конституції України не допускається.

При застосуванні правила про зворотну дію кримінального закону у випадках скасування злочинності діяння всі кримінальні справи, які порушені за ознаками вчинення діяння, передбаченого скасованим законом, повинні бути припинені на підставі ст. 6 п. 1 КПК України в зв'язку з відсутністю події злочину. Відносно осіб, засуджених за діяння, злочинність яких скасована, то вони повинні бути звільнені від покарання в порядку ст. 405-1 КПК України.

У випадку пом'якшення покарання новим законом його застосування до осіб, які відбувають покарання, здійснюється на підставі ст. 74 частини 2 і З КК у порядку, передбаченому ст. 405-1 КПК.

Особам, засудженим за даний злочин на підставі раніше чинного закону, міра покарання, що перевищує санкцію нововиданого закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленого новим законом, на підставі ч. З ст. 54 КК у порядку ст. 405' КПК. При цьому ч. З ст. 54 передбачає два варіанти співвідношення покарання, яке було призначене засудженому за "старим" законом, із санкцією нововиданого закону: 54 а) покарання за "старим" законом і максимальна межа санкції нововиданого закону є покараннями одного і того самого виду; при цьому максимальна межа санкції нововиданого закону менша від покарання, призначеного за "старим" законом; б) покарання за "старим" законом і максимальна межа санкції нововиданого закону є покараннями різних видів; при цьому максимальна межа нововиданого закону передбачає більш м'який вид покарання. За обома варіантами призначене засудженому за "старим" законом покарання зменшується до максимальної межі санкції нововиданого закону.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу судів на недопустимість застосування законів, які посилюють відповідальність або покарання до діянь, які були вчинені до вступу цих законів у силу. Приміром, колегія в кримінальних справах Верховного Суду України ухвалою від 26 жовтня 1999 скасувала вирок Тернопільського районного суду Тернопільської області відносно Т., якого було засуджено в тому числі до сплати штрафу при призначенні відстрочки виконання вироку ст. 46-1 у редакції КК України 1960 р. При цьому колегія вказала, що на момент вчинення Т. злочину ст. 46-1 КК не передбачала можливість застосування штрафу.

Коло осіб, на яких поширюється зворотна дія закону:

1) особи, що вчинили відповідні діяння до набрання чинності законом, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність.

2) також особи, що відбувають покарання або

3) відбули його, але мають судимість.

Закон, що скасовує злочинність діяння:

1. декриміналізація діянь;

2. якщо закон скасовує злочин діяння частково;

3. зміна норм загально частини при формальній не зміні особливої частини;

4. зміна нормативно-правових актів до яких відсилають бланкетні диспозиції особливої частни.

Закон, який пом’якшує кримінальну відповідальність:

1. у випадку викладення в альтернативній санкції більш тяжкого покарання чи заміна його більш м’яким;

2. зменшення верхньої або нижної межі покарання;

3. відміна додаткового покарання чи надання йому статусу факультативного замість обов’язкового;

4. виключення обтяжуючих обставин з диспозиції статті особливої частини;

5. зміна інших частин особливої частини (приміток);

6. зміна відповідних статй загально частини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон про кримінальну відповідальність.	\|	Просторова юрисдикція закону про кримінальну відповідальність — це поширення його дії на відповідну територію країни.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.