Церковно-парафіяльна опіка.

Парафіяльна благодійність здійснювалася у таких основних формах: матеріальна допомога, медична допомога, допомога в освітній діяльності. Матеріальна допомога включала в себе допомогу натурою: роздавання одягу, харчів, а також внески за навчання, за утримання в богадільнях, плату за житло, надавання дешевих обідів. Медична допомога полягала в оплаті послуг лікаря і безкоштовному наданні ліків хворим. Досить значне місце в народній освіті належало церковно-парафіяльним школам. Духовенству належать ряд ініціатив у справі суспільної опіки. Так, саме духовенство у 1869 р. відіграло важливу роль у створенні та відкритті Полтавської общини сестер милосердя. Першими членами цієї общині були черниці. Досить вагомим був внесок церкви у загальний розвиток культури. Продовжувала розвиватись церковна книговидавнича справа. Одну з найбільших друкарень мала Києво-Печерська Лавра. Разом з тим церква допомагала урядові Росії здійснювати полонізацію та русифікацію українського населення. У цьому відношенні виняток становила лише греко-католицька церква в Галичині, яка виступала охоронцем української мови й культури в регіоні.

ГЛОСАРІЙ

ДОБРОДІЙНІСТЬ - 1) у вузькому значенні - надання приватними особами або організаціями безвідплатної допомоги людям, що її потребують, або соціальним групам (шарам) населення; 2) в широкому значенні - безвідплатна діяльність по створенню і передачі фінансових, матеріальних, духовних цінностей (благ) для задоволення насущних потреб людини.

БЛАГОДІЙНІСТЬ (ДОБРОЧИННІСТЬ) - альтруїстична діяльність, спрямована на надання фінансової та іншої допомоги тим, хто її потребує, на поліпшення умов функціонування суспільства та його частин. Може здійснюватися приватними особами, громадськими та релігійними організаціями і державою

ЗВИЧАЙ - звичні способи поведінки людей, що повторюються у певних ситуаціях. До звичаїв відносяться загальноприйняті прийоми у праці, поширенні у даному суспільстві форми взаємовідносин людей у побуті і сім'ї, дипломатичні і релігійні ритуали та інші дії, що повторюються і відображають особливості життя народу.

ЖЕБРАЦТВО (СТАРЦЮВАННЯ, ЗЛИДАРЮВАННЯ) - стан, при якому ведення нормального способу життя стає неможливим або утрудненим через відсутність матеріальних коштів, власності, навичок трудової діяльності, а соціальне функціонування забезпечується значною мірою випрошуванням милостині

ОПІКА (ПІКЛУВАННЯ) - це поняття з'явилось у ХVІІ ст. і мало наступне змістове навантаження: доброзичливе ставлення; заступництво; догляд, турбота, піклування. В активній професійній лексиці ХІХ ст. воно вживалось у вигляді словосполучення "суспільна опіка": 1.Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось, опікування. 2.Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими та ін.), піклування про їх особисті і майнові права та інтереси.

МЕЦЕНАЦТВО - добровільні пожертвування багатих людей, організацій на розвиток і підтримку мистецтва та його яскравих представників (акторів, поетів, художників).

МИЛОСЕРДЯ - 1.Діяльне (активне) співчуття і конкретно виражена доброта по відношенню до нужденних, знедолених. 2.У всіх світових релігіях - одна із дарованих Богом чеснот, яка сприяє подоланню гріховності і відкриває шлях до особистого спасіння.

МИЛОСТИНЯ- гроші або товари, розливають з благодійною метою бідним, нужденним.

ОБЩИННО-РОДОВА ДОПОМОГА- допомога надавалась людям похилого віку, сиротам, вдовам (індивідуальна форма захисту), а також родині, сусідській громаді, цілому роду (колективний захист).

ОБЩИНА - 1.Форма соціальної організації, яка виникла на основі родинних зв'язків і характеризується спільним володінням засобами виробництва, повним або частковим самоуправлінням. Розрізняють общину родову, сімейну, сусідську

СИРІТСТВО - соціальне явище, зумовлене наявністю у суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків внаслідок позбавлення батьківських прав, визнання їх у встановленому порядку недієздатними, безвісно зниклими та ін.

ФІЛАНТРОПІЯ - добродійність, допомога незаможнім, соціально незахищеним; заступництво.

«ХОДІННЯ В НАРОД» - програма і рух російського народництва 1860 — 70-их років, метою якого була освітницька робота серед селян, а згодом і робітників та поширення революційної антисамодержавної свідомості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сільська і волосна опіка.	\|	Основні поняття про небезпечні явища та надзвичайні ситуації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.034 сек.