МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Гіпоопіка. Батьківське нехтування та неприйняття дитини може призвести до формування у неї комплексу неповноцінності через відчуття дитини себе небажаною.Гіперопіка. Діти, батьки яких поблажливі до них, дуже їх пестять, виростають недостатньо впевненими у власних здібностях. Особливості впливу стилю виховання на формування самосвідомості дитини Порушення механізмів функціонування сім’ї й особливо конфлікти між батьками або відсутність одного з батьків. Базовим зовнішнім фактором становлення та функціонування самосвідомості є соціальна ситуація розвитку V міра цілісності Я-концепції людини більше залежить від рівня інтеграції соціальної системи, в якій вона бере участь. У суспільстві, де вимоги до людини між членами соціуму взаємно не узгоджено, людині важко інтегрувати власні різні Я-образи в єдине цілісне утворення – Я-концепцію. Загальні закономірності формування Я-концепції особистості в соціумі Порівняння - базовий механізмом формування самосвідомості. Оцінюючи себе, індивід свідомо або несвідомо порівнює себе з іншими, враховуючи не тільки свої власні досягнення, але і всю соціальну ситуацію в цілому. Відчуження, з’являється дещо пізніше ідентифікації, обумовлює розвиток початкових форм самосвідомості, потреби в здобуванні та відстоюванні власної самостійності, самоцінності. Ідентифікація забезпечує ототожнення особистості з власним ім’ям, статтю, з Я-образами минулого, теперішнього та майбутнього, із суспільними цінностями. v формування Я-концепції людини відбувається опосередковано, через ставлення до неї інших людей у повторюваних взаємостосунках; v Я-концепція є частиною символічного середовища, що утворюється реконструкцією досвіду на основі лінгвістичних категорій, які використовують у групі, до якої належить особистість; v система поглядів стосовно свого «Я» стає змістовнішою залежно від збільшення кількості соціальних груп, в яких людина бере участь; v міра впливу на «Я» людини інших людей залежить від визначеності її цінностей і авторитету іншого чи групи людей; v у формуванні «Я» відіграє важливу роль суб’єктивна інтерпретація думок про людину інших, яка є відображенням того, що, на її розсуд, думають про неї інші, хоча зовсім необов’язково, щоб вони дійсно так думали; v оцінка особистістю самої себе з погляду тих, з ким зустрічається вона в соціумі, поступово інтегрується в єдине цілісне утворення, Я-концепцію; Три групи сімейних факторів, які впливають на формування Я-концепції дитини 1) порушення психічного здоров’я самих батьків і, насамперед, їх підвищена тривожність або емоційна холодність; 2) неадекватний стиль виховання дитини і, передусім, гіпоопіка, гіперопіка та надлишковий контроль; Читайте також:
|
||||||||
|