Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
Для оцінки ефективності використання банком своїх зобов’язань використовуються такі показники:
· ефективність використання платних пасивів;
· ефективність використання сукупних зобов’язань.
Аналіз наведених показників здійснюється у динаміці, а також порівнянням фактичних показників з їх нормативними значеннями. Для розрахунку впливу факторів на показники ефективності використання зобов’язань банку використовується спосіб ланцюгових підстановок.
Ефективність використання платних пасивів банку Кеф.1 визначається за такою формулою:
Як показує практика, норматив використання платних пасивів має становити не менше 90 %.
Для оптимальної діяльності комерційного банку необхідне ефективне використання не тільки платних ресурсів, а й усіх сукупних зобов’язань. Ефективність використання сукупних зобов’язань Кеф.2 визначають за такою формулою:
Вважається, що банк ефективно використовує в господарському обороті сукупні зобов’язання, якщо наведений показник буде не менше 75—80 %.
Відносна вартість (витратність) ресурсів визначається у відсотках і розраховується за формулою:
Ефективність використання міжбанківських кредитів характеризується коефіцієнтом їх дохідності, який розраховується за такою формулою:
Цей показник необхідно зіставити з коефіцієнтом ефективності активів, що приносять дохід, який розраховується так:
Аналіз указаних показників буде доцільним у тих випадках, коли сума наданих міжбанківських кредитів буде меншою суми отриманих міжбанківських кредитів.
Оптимізація ресурсної бази банку повинна здійснюватись за допомогою прийомів лінійного програмування. При цьому за основу оптимізації беруться такі критерії:
· витратність ресурсів;
· стабільність ресурсів.
Оптимальною буде така структура ресурсів, коли за наявних умов забезпечуватиметься максимальна стабільність ресурсної бази за її мінімальної відносної вартості. Ефективність оптимізації буде досягнута тільки у разі врахування всіх існуючих обмежень на ресурси та можливостей їх залучення.