• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Горизонтальний та вертикальний аналіз активів банку

Зміст та завдання аналізу активних операцій банку

ПЛАН ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

3.1. Зміст та завдання аналізу активних операцій банку.

3.2. Горизонтальний та вертикальний аналіз активів банку.

3.3. Коефіцієнтний аналіз якості активів.

3.4. Аналіз структури і якості кредитного портфеля.

3.5. Аналіз ефективності кредитних операцій.

3.6.Аналіз фінансових інвестицій банку

У діяльності комерційного банку важливим моментом є не тільки формування ресурсів, а й ефективне їх розміщення. Тому одним з основних напрямів аналізу банківської діяльності є аналіз його активних операцій. Він має сприяти підвищенню ефективності управління активами банку.

Насамперед дамо визначення понять «актив»і«активні операції».

Актив — будь-який об’єкт бухгалтерського обліку, право контролю якого закріплене за банком, який відповідає хоча б одній з таких вимог:

1) дає дохід банківській установі;

2) може бути обмінений на інший об’єкт, котрий, у свою чергу, даватиме дохід банківській установі.

Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів мінус сума всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами.

Активні операції банків — фінансові операції з розміщення коштів з метою отримання доходу.

До активних операцій банку належать:

· надання кредитів та позичок;

· придбання цінних паперів;

· вкладення коштів у комерційні проекти;

· лізингові операції;

· факторингові операції;

· операції з векселями;

· інші банківські операції.

Як бачимо, і термін «актив», і термін «активні операції» мають одну економічну природу і тісно між собою пов’язані.

Основні завдання аналізу активних операцій банку передбачають вивчення та оцінку таких питань:

Для проведення такого аналізу баланс банку потрібно очистити від статей, які збільшують обороти банку, але не є реальними джерелами та вкладеннями коштів. При цьому загальні активи зменшуються на нараховані та прострочені доходи, витрати майбутніх періодів, розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку. З портфелів активів банку за МБК, ОВДП, цінних паперів, кредитного портфеля та дебіторської заборгованості формують нетто-портфелі за вирахуванням резервів, що сформовані до відповідних груп активів. Вартість основних засобів, нематеріальних активів та господарських матеріалів ураховується в чистих активах за мінусом зносу.

Якісний аналіз активів банку передбачає аналіз активів банку за ступенями ризику та розрахунок і оцінку окремих показників. Коефіцієнтний аналіз дає змогу оцінити стан ліквідності та платоспроможності банку, якість кредитного портфеля, надійність банку, стан розвитку ресурсної бази, прибутковість роботи банку.

Головною метою аналізу активних операцій банку є виявлення напрямів розміщення ресурсів банку, які дають найбільший дохід.

Аналіз активів банку здійснюється в такій послідовності:

· вивчається динаміка зміни загальних активів, у тому числі окремих його статей (горизонтальний аналіз);

· аналізується структура активів банку за різними класифікаційними ознаками (вертикальний аналіз):

― з’ясовується структура активів за дохідністю, що характеризує ділову активність банку;

― аналізується структура активів банку за ліквідністю та за ризикованістю.

Аналіз активів банку являє собою оцінку ефективності скоординованого управління банківським балансом.

Зміни в структурі активних операцій можна проаналізувати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу.

Рис. Основні завдання вертикального аналізу активів банку

На основі горизонтальної оцінки активних операцій банку аналізуються зміни в динаміці через порівняння даних за різні періоди. Зіставлення даних дає змогу виявити відхилення в абсолютній сумі і у відсотках за:

· основними робочими активами;

· неробочими активами;

· витратами на власні потреби;

· іммобілізованими активами і коштами.

Наведені угруповання активів банку дають можливість дати характеристику якісного складу активів банку.

Вертикальний і горизонтальний аналіз активних операцій дає змогу виявити зміни у розподілі агрегованих статей балансу як у динаміці, так і у внутрішній структурі активних операцій балансу банку і визначити, за рахунок яких операцій зросла (зменшилася) прибутковість (збитковість), виявити зміни (збереження пріоритетів у банківській діяльності).

Аналіз активних операцій починається з горизонтального аналізу зміни загальних активів за допомогою стандартних показників динаміки:

Після аналізу динаміки загальних активів проводиться горизонтальний аналіз окремих статей активу балансу.

Наступним етапом аналізу є структурний аналіз активів банку.

Для дослідження структури розміщення банківських ресурсів застосовується метод групувань.

Види угруповань активів банку залежать від поставленої мети аналізу. Групування активів банку здійснюється за такими ознаками:

¨ за видами операцій;

¨ за строками розміщення;

¨ за ступенем ліквідності;

¨ за ступенем ризику;

¨ за впливом на рівень дохідності банку.

З погляду видів операцій активи комерційного банку можна поділити на п’ять основних категорій:

За строками розміщення банківських ресурсів рахунки активу балансу комерційного банку поділяються на:

· поточні;

· строкові;

· квазістрокові.

Поточні активи — це активи до запитання, які повертаються на першу вимогу кредитора.

Строкові активи — це кошти, які розміщені банком на певний строк.

Квазістрокові активи — кошти, які не мають визначеного строку повернення і не можуть бути повернені на першу вимогу. Вони повертаються тільки за певних умов.

Для визначення відхилень за статтями балансу, що впливають на стійкість банку, проводиться групування статей активу балансу за спадним ступенем ліквідності активів.

ліквідність — це спроможність банку швидко перетворювати свої активи в грошові кошти без втрати їх вартості з метою виконання боргових зобов’язань. При цьому статті активу балансу поділяються на п’ять основних груп:

1. Первинні резерви — це всі касові активи, кошти на кореспондентському рахунку в НБУ.

2. Вторинні резерви, або «некасові» високоліквідні дохідні активи, — це цінні папери, які можуть бути оперативно реалізовані на грошовому ринку і перетворитися в грошову форму, тобто в первинні резерви з мінімальною втратою їх вартості.

3. Інші ліквідні активи — надані банком кредити та інші платежі, до погашення яких залишилося не більш одного місяця.

4. Малоліквідні активи — позикові активи, до погашення яких залишилося більше одного місяця.

5. Неліквідні активи — капіталізовані активи, фінансові інвестиції, у тому числі фінансові вкладення в асоційовані і дочірні компанії, дебіторська заборгованість та інші іммобілізовані кошти.

Первинні та вторинні резерви складають високоліквідні активи.

Аналізуючи активи за ступенем ліквідності, необхідно виділити частку кожної групи активів за цією ознакою в загальних активах банку. При цьому особливу увагу звертають на питому вагу абсолютно ліквідних активів у загальних та робочих активах. Цей показник має відповідати встановленому НБУ нормативу, але занадто високе його значення може призвести до зниження дохідності банку та свідчить про неефективне використання банківських ресурсів. Питома вага абсолютно ліквідних активів у робочих активах має бути в межах 20—25 %.

Вивчаючи тему «Аналіз власного капіталу», ми визначили, що залежно від рівня ризику всі активи банку поділяються на п’ять груп:

I група — 0 %;

II група — 10 %;

III група — 20 %;

IV група — 50 %;

V група — 100 %.

Cклад робочих активів:

До неробочих активів належать рахунки, що не дають доходу банку. До їх складу входять:

· кошти в розрахунках;

· резерви;

· дебітори;

· кошти, вкладені у майно та господарські матеріали;

· видатки і збитки.

Аналіз структури активних операцій поділяється на якісний і кількісний.

На основі якісного розподілу активів і використання методу порівняння визначаються пропорції між рахунками балансу і виявляються тенденції, їх зміни та простежується, якою мірою ці зміни і відхилення вплинули на ліквідність і прибутковість операцій банку.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. Адміністративний арешт активів та його наслідки
10. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
11. Алгоритм формування статутного фонду банку
12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі

Переглядів: 2739