Несприятлива сімейна ситуація негативно впливає на дитину тільки тоді, коли вона суб’єктивно сприймає її як несприятливу, і якщо вона є джерелом страждань, ревнощів або заздрощів стосовно навколишніх.
Варто зазначити, що несприятливий вплив на психічне здоров’я дитини чинить не сама актуальна чи минула сімейна ситуація, а суб’єктивне її сприйняття дитиною, ставлення до неї дитини.
Неоднозначність або суперечність батьківських вимог стосовно дитини можуть спричинити внутрішні конфлікти в особистості дитини та труднощі у формуванні її гармонійної Я-концепції.
Фактори
| Зміст фактору
| Складові
|
1.Внутрішні фактори
|
1.1.Функціонування психічних явищ
|
Сприймання
· Константність образів
| Сприяння формуванню стійкості усвідомлення дитиною себе у часі. Самоототожнення себе із собою в минулому, майбутньому та теперішньому
| Усвідомлення себе
|
Увага
Властивості уваги
(зосередженість, стійкість, вибірковість)
| Забезпечення вибірковості та стійкості в усвідомленні дитиною себе
| Усвідомлення себе
|
Пам’ять
· Властивості пам’яті
(запам’ятання, збереження, відтворення інформації)
· Довготривала пам’ять
| Забезпечення відчуття безперервності й наступності самосвідомості та створення умов для відчуття самототожності особистості, не враховуючи зміни зовнішніх умов і самої особистості
| Усвідомлення себе
|
Мислення
· Узагальнення, синтез, аналіз, судження
| · Забезпечення процесу формування у дитини знання про себе;
· Формування стійких концептів про себе;
· Основа рефлексії;
· Підтримка стійкості Я-концепції та внутрішньої узгодженості її підструктур;
· Керування потребово-мотиваційними станами через опосередковане пізнання власних станів і процесом та засобом самого керування;
· Організація поведінки;
· Визначення глибини процесу самоусвідомлення, самооцінки та самокерування
| Самопізнання
Я-концепція
Самооцінка
Саморегуляція
|
Мовлення
| Забезпечення оформлення знань про себе та ставлень до себе в словах, що наділені відповідним змістом
| Самопізнання
|
Уява
| Формування у дитини можливого майбутнього та ідеального Я-образу.
| Я-образи
|
Емоції та переживання
| · Формування самооцінки та емоційно-оцінного ставлення;
· Забезпечення формування суб’єктивного ставлення дитини до себе;
· Забезпечення усвідомлення дитиною ставлення до себе за критеріями позитивного чи негативного ставлення до себе;
· Визначення організації поведінки, глибини процесу самоусвідомлення та самооцінки
| Ставлення до себе
Самооцінка
Саморегуляція
|
Воля
| Регулювання дитиною своєї поведінки
| Саморегуляція
|
Потреби та мотиви
| · Стимул до пізнання себе
· Стимул до саморозвитку
| Самопізнання
|
Спрямованість особистості
| Визначення:
· образів власного тіла, відчуттів, переживань і спонукань, що значимі для дитини;
· міри стійкості та постійності власної особистості;
· значимої діяльності дитини, на основі оцінки якої робиться висновок стосовно свого «Я»;
| Самопізнання
Ставлення до себе
Саморегуляція
|
Спрямованість особистості
| · напряму усвідомлення власного «Я» (тобто, на які властивості дитина звертає увагу та усвідомлює їх з найбільшою ясністю та чіткістю);
· моральних норм і критеріїв, якими керується дитина, оцінюючи свою особистість.
|
|
1.2.Внутрішня діяльність особистості дитини
|
Захисні механізми самооцінки
| Створення внутрішньої та зовнішньої позитивної оцінки, що здатна нівелювати неприємні для дитини оцінні реакції
| Забезпечення високої самооцінки
|
Захисні механізми ставлення до себе
| Захист особистості дитини від усвідомлення антипатії до себе через пожертви своєї самоповаги або істинності свого Я-образу
| Підтримка стабільного власного ставлення до себе
|
Захисні механізми Я-образу
| Керування захистом на рівні свідомості
(ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, раціоналізація, зворотна реакція та їх комплекси)
| Забезпечення стійкості
Я-образу
|
Захисні механізми Я-концепції
| Керування захистом на рівні підсвідомості
(ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, раціоналізація, зворотна реакція та їх комплекси)
| Забезпечення цілісності
Я-концепції
|
2. Зовнішні фактори: соціальні впливи на особистість дитини
|
Міра впливу інших людей на Я-концепцію дитини
| Стиль виховання; ставлення до дитини інших людей чи групи, яке часто повторюється; залежність від авторитету іншого та сформованості ціннісних установок особистості
| Особливості усвідомлення себе та ставлення до себе
|
Вплив лінгвістичного змісту мовлення навколишніх
| Реконструкція досвіду на основі лінгвістичних категорій, використовуваних у групі, до якої належить дитина
| Формування лінгвістичного змісту
Я-концепції
|
Кількість груп, в яких дитина бере участь
| Розширення системи поглядів дитини стосовно себе відповідно до збільшення кількості груп, в яких дитина бере участь
| Формування системи поглядів стосовно свого «Я»
|
Суб’єктивна інтерпретація дитиною думки інших людей про неї
| Формування ставлення дитини до себе, що базується на відображенні думки про неї інших людей
| Формування ставлення дитини до себе
|
Суб’єктивне значення ставлення інших людей до дитини
| Формування «Я», що визначається усвідомленням дитиною особливостей соціальної ситуації (сприятливої чи несприятливої), в якій вона перебуває
| Формування
Я-концепції
|
Узгодженість вимог до дитини соціуму
| Узгодженість вимог до дитини у межах соціальної групи; узгодженість стилів виховання та вимог батьків
| Формування цілісності та узгодженості складових
Я-концепції
|
| | | | |