Фактори становлення та функціонування самосвідомості

Несприятлива сімейна ситуація негативно впливає на дитину тільки тоді, коли вона суб’єктивно сприймає її як несприятливу, і якщо вона є джерелом страждань, ревнощів або заздрощів стосовно навколишніх.

Варто зазначити, що несприятливий вплив на психічне здоров’я дитини чинить не сама актуальна чи минула сімейна ситуація, а суб’єктивне її сприйняття дитиною, ставлення до неї дитини.

Такі діти в подальшому житті відчувають себе невпевненими у своїй здатності бути корисними, улюбленими, визнаними іншими людьми.

Неоднозначність або суперечність батьківських вимог стосовно дитини можуть спричинити внутрішні конфлікти в особистості дитини та труднощі у формуванні її гармонійної Я-концепції.

Таблиця 3.1

Фактори	Зміст фактору	Складові
1.Внутрішні фактори
1.1.Функціонування психічних явищ
Сприймання · Константність образів	Сприяння формуванню стійкості усвідомлення дитиною себе у часі. Самоототожнення себе із собою в минулому, майбутньому та теперішньому	Усвідомлення себе
Увага Властивості уваги (зосередженість, стійкість, вибірковість)	Забезпечення вибірковості та стійкості в усвідомленні дитиною себе	Усвідомлення себе
Пам’ять · Властивості пам’яті (запам’ятання, збереження, відтворення інформації) · Довготривала пам’ять	Забезпечення відчуття безперервності й наступності самосвідомості та створення умов для відчуття самототожності особистості, не враховуючи зміни зовнішніх умов і самої особистості	Усвідомлення себе
Мислення · Узагальнення, синтез, аналіз, судження	· Забезпечення процесу формування у дитини знання про себе; · Формування стійких концептів про себе; · Основа рефлексії; · Підтримка стійкості Я-концепції та внутрішньої узгодженості її підструктур; · Керування потребово-мотиваційними станами через опосередковане пізнання власних станів і процесом та засобом самого керування; · Організація поведінки; · Визначення глибини процесу самоусвідомлення, самооцінки та самокерування	Самопізнання Я-концепція Самооцінка Саморегуляція
Мовлення	Забезпечення оформлення знань про себе та ставлень до себе в словах, що наділені відповідним змістом	Самопізнання
Уява	Формування у дитини можливого майбутнього та ідеального Я-образу.	Я-образи
Емоції та переживання	· Формування самооцінки та емоційно-оцінного ставлення; · Забезпечення формування суб’єктивного ставлення дитини до себе; · Забезпечення усвідомлення дитиною ставлення до себе за критеріями позитивного чи негативного ставлення до себе; · Визначення організації поведінки, глибини процесу самоусвідомлення та самооцінки	Ставлення до себе Самооцінка Саморегуляція
Воля	Регулювання дитиною своєї поведінки	Саморегуляція
Потреби та мотиви	· Стимул до пізнання себе · Стимул до саморозвитку	Самопізнання
Спрямованість особистості	Визначення: · образів власного тіла, відчуттів, переживань і спонукань, що значимі для дитини; · міри стійкості та постійності власної особистості; · значимої діяльності дитини, на основі оцінки якої робиться висновок стосовно свого «Я»;	Самопізнання Ставлення до себе Саморегуляція
Спрямованість особистості	· напряму усвідомлення власного «Я» (тобто, на які властивості дитина звертає увагу та усвідомлює їх з найбільшою ясністю та чіткістю); · моральних норм і критеріїв, якими керується дитина, оцінюючи свою особистість.
1.2.Внутрішня діяльність особистості дитини
Захисні механізми самооцінки	Створення внутрішньої та зовнішньої позитивної оцінки, що здатна нівелювати неприємні для дитини оцінні реакції	Забезпечення високої самооцінки
Захисні механізми ставлення до себе	Захист особистості дитини від усвідомлення антипатії до себе через пожертви своєї самоповаги або істинності свого Я-образу	Підтримка стабільного власного ставлення до себе
Захисні механізми Я-образу	Керування захистом на рівні свідомості (ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, раціоналізація, зворотна реакція та їх комплекси)	Забезпечення стійкості Я-образу
Захисні механізми Я-концепції	Керування захистом на рівні підсвідомості (ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, раціоналізація, зворотна реакція та їх комплекси)	Забезпечення цілісності Я-концепції
2. Зовнішні фактори: соціальні впливи на особистість дитини
Міра впливу інших людей на Я-концепцію дитини	Стиль виховання; ставлення до дитини інших людей чи групи, яке часто повторюється; залежність від авторитету іншого та сформованості ціннісних установок особистості	Особливості усвідомлення себе та ставлення до себе
Вплив лінгвістичного змісту мовлення навколишніх	Реконструкція досвіду на основі лінгвістичних категорій, використовуваних у групі, до якої належить дитина	Формування лінгвістичного змісту Я-концепції
Кількість груп, в яких дитина бере участь	Розширення системи поглядів дитини стосовно себе відповідно до збільшення кількості груп, в яких дитина бере участь	Формування системи поглядів стосовно свого «Я»
Суб’єктивна інтерпретація дитиною думки інших людей про неї	Формування ставлення дитини до себе, що базується на відображенні думки про неї інших людей	Формування ставлення дитини до себе
Суб’єктивне значення ставлення інших людей до дитини	Формування «Я», що визначається усвідомленням дитиною особливостей соціальної ситуації (сприятливої чи несприятливої), в якій вона перебуває	Формування Я-концепції
Узгодженість вимог до дитини соціуму	Узгодженість вимог до дитини у межах соціальної групи; узгодженість стилів виховання та вимог батьків	Формування цілісності та узгодженості складових Я-концепції

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гіпоопіка. Батьківське нехтування та неприйняття дитини може призвести до формування у неї комплексу неповноцінності через відчуття дитини себе небажаною.	\|	V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.