Бюджетні установи отримують кошти на своє функціонування з бюджету виключно на основі фінансових документів, які називаються кошторисами.

Кошторис бюджетних установ (кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів БК України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Кошторис має такі складові частини:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл.

Кошторис включає в себе статті, кожна з яких містить однорідну групу видатків, що мають цільовий, незмінний та обов’язків характер, оскільки відповідно до них розподіляються бюджетні призначення, затверджені законом або рішенням місцевої ради.

За юридичними властивостями норми видатків поділяються на:

- обов’язкові, що не підлягають зміні під час їх застосування (посади, ставки заробітної плати, витрати на відрядження, тощо);

- розрахункові (факультативні) – середні витрати на розрахункову одиницю. Ці норми встановлюються бюджетними установами за погодженням із фінансовими органами.

За змістом норми поділяються на :

- натуральні, в основі яких – розмір витрат у натуральній формі на одну розрахункову одиницю ( витрати електроенергії, тощо);

- фінансові (грошові) – мають грошовий характер, оскільки ці норми характеризують обсяги витрат на одну розрахункову одиницю (витрати на навчання аспіранта, на одне ліжко-місце, тощо).

Залежно від бази розрахунку розрізняють нормативи:

- узагальнені, що характеризують обсяг витрат за всіма статтями видатків на відповідний виробничий (за профілем установи) показник (наприклад, норми видатків на охорону здоровя на одного жителя);

- постатейні, що характеризують обсяг витрат у розрізі окремих статей (норми видатків на харчування в лікарнях одного хворого).

За методами вирахування (підрахунку):

- розраховані на основі фізіологічних потреб (харчування в лікарнях на одного хворого);

- розраховані на основі статистичних спостережень (витрати на інвентар і ін.).

Чинне бюджетне законодавство також поділяє кошториси на:

- індивідуальні, коли складаються для однієї установи;

- загальні, коли складаються для однорідних установ (школи);

- кошториси заходів, що проводяться в централізованому порядку відповідним органом управління (фінансування конкурсу або фістевалю);

- зведені, що включають в себе обсяги фінансування для окремого управління (управління освіти…).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні вказівки щодо вивчення теми .	\|	Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.