Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.

Довгострокове інвестування коштів суб'єктів господарювання у корпоративні права інших підприємств здійснюється переваж­но з метою поглинання цих підприємств, придбання контролю над ними, одержання доступу до певного сегмента ринку, ство­рення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдин­гів тощо). Рідше підприємства вкладають кошти в акції, частки інших підприємств на довгостроковий період з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів. Це зумовлено тим, що залучений підприємством капітал доцільно вкладати саме в розвиток під­приємства, тобто в реальні інвестиції.

Виходячи з головного завдання поточного фінансового інвес­тування —- прибуткове вкладання тимчасово вільних коштів і створення ліквідних резервів, короткострокове інвестування ко­штів у корпоративні права здійснюється переважно в акції, оскі­льки цей фінансовий інструмент є наймобільнішим. Проблема для фінансиста полягає в тому, щоб вибрати акції емітента, які є найбільш вигідним об'єктом інвестування з погляду ліквідності, прибутковості та накладних витрат.

Вважається, що рішення відносно придбання акцій слід прийма­ти, провівши їх попередній технічний і фундаментальний аналіз.

Фундаментальний аналіз — підхід до аналізу фінансових ринків на основі вивчення фінансово-економічної інформації, яка, імовірно, робить вплив на динаміку активу або фінансового інструменту.

Фундаментальний аналіз – метод прогнозування майбутніх змін цін аналізованого активу на підставі економічних, політичних та інших суттєвих факторів і показників, які вірогідніше за все чинитимуть вплив на попит і пропозицію цього активу, наприклад, цінних паперів.

Особливістю фундаментального аналізу є те, що його украй складно формалізувати. Звичайно, прийоми і методи цього аналізу досить об'єктивні, проте об'єм інформації і різна інтерпретація цієї інформації учасниками ринку переводять фундаментальний аналіз в розряд мистецтва.

В основі американської школи фундаментального аналізу лежить класична праця Бенджаміна Грехема і Девіда Додда "Аналіз цінних паперів" ("Security Analysis"), опублікована ними в 1934 році. Сам Грехем користувався фундаментальним аналізом на практиці і був успішним інвестором. Один з найбільш відомих послідовників Грехема, що використовують фундаментальний аналіз, — Уорен Баффет.

На фондовому ринку та валютному ринку інформація, яка підлягає аналізу, різна. Тому умовно виділяють фундаментальний аналіз фондового ринку і фундаментальний аналіз валютного ринку.

Головною задачею фундаментального аналізу на ринку цінних паперів є визначення дійсної (як часто говорять – внутрішньої, справедливої або економічно виправданої) вартості конкретного емітента або його цінних паперів. Під час такого аналізу доводиться виходити з історичних та поточних значень показників підприємства (прибуток, виручка, обсяги виробництва та т.ін.) на фоні макроекономічної ситуації на ринку, що постійно змінюється. Найважливішим завданням аналітика є прогнозування майбутнього стану аналізованого об'єкта та ринку його цінних паперів.

Фундаментальний аналіз використовується інвесторами для оцінки вартості компанії (або її акцій), яка відображає стан справ в компанії, рентабельність її діяльності. При цьому аналізу піддаються фінансові показники компанії: виручка, EBITDA (Earnings Before Interests Tax, Deprecation and Amortization), чистий прибуток, чиста вартість компанії, зобов'язання, грошовий потік, величина виплачуваних дивідендів і виробничі показники компанії.

«Внутрішня вартість» в більшості випадків не збігається з ціною акцій компанії, яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції на фондовому ринку. Інвесторів, які використовують в своїй діяльності фундаментальний аналіз, цікавлять в першу чергу ситуації, коли «внутрішня вартість» акцій компанії перевищує ціну акцій на біржі. Такі акції вважаються недооціненими і є потенційними об'єктами інвестицій. Купуючи недооцінені акції, інвестори розраховують, що в умовах ефективності ринку ціна акцій на фондовому ринку буде наближатися до «внутрішньої вартості», тобто в разі недооцінених акцій — зростатиме.

Фундаментальний аналіз зазвичай буває трьох рівнів:

1. На рівні економіки, фундаментальний аналіз включає вивчення національних економічних індикаторів для оцінки поточного і майбутнього стану економіки в цілому;

2. На рівні індустрії, фундаментальний аналіз може містити вивчення сил попиту і пропозиції для даного типа продукту або послуги;

3. На рівні окремої компанії (фінансового інструменту, цінного паперу), фундаментальний аналіз включає аналіз фінансових і бухгалтерських звітів, управління, стратегії бізнесу і конкуренції

Центральна частина фундаментального аналізу — вивчення виробничої і фінансової ситуації на підприємстві-емітенті. Аналіз звітності і розрахунок фінансових коефіцієнтів дозволяють визначити фінансовий стан підприємства. Виділяють наступні групи показників:

- показники платоспроможності (ліквідності) — вони дають уявлення про здатність підприємства здійснювати поточні розрахунки і оплачувати короткострокові зобов'язання. До них відносять коефіцієнт абсолютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, загальний коефіцієнт покриття.

- показники фінансової стійкості — вони показують рівень залучення позикового капіталу і здатності підприємства обслуговувати цей борг. До них відносять коефіцієнт власності (незалежності), питому вагу позикових коштів, питому вагу дебіторської заборгованості у вартості майна, питому вагу власних і довгострокових позикових коштів.

- показники ділової активності — вони відображають те, наскільки ефективно використовуються кошти підприємства. До них відносять коефіцієнти оборотності запасів, оборотності власних коштів, загальний коефіцієнт оборотності.

- показники рентабельності — вони дозволяють судити про прибутковість підприємства. До них відносять коефіцієнти рентабельності майна, рентабельності власних коштів, рентабельності виробничих фондів, рентабельності довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, рентабельності власних і довгострокових позикових засобів, коефіцієнт продажів.

Для розрахунку внутрішньої (об'єктивної) вартості корпора­тивних прав (акцій), навколо якої коливається їх ринковий курс, слід проаналізувати цілий ряд кількісних та якісних чинників, які характеризують фінансово-господарську діяльність емітента. До основних кількісних факторів, які впливають на внутрішню вар­тість акцій, належать:

• нинішні та потенційні показники прибутковості;

• величина та структура затрат;

• структура капіталу;

• рівень дивідендних виплат тощо.

Серед якісних чинників, які визначають вартість підприємства в цілому та його корпоративних прав зокрема, виокремлюють: якість менеджменту; наявність ноу-хау; спроможність до інновацій. ‘ситуація на ринку та перспективи продуктової програми тощо.

Так само, як і при оцінці інвестицій з фіксованою ставкою до­хідності, в процесі фундаментального аналізу акцій розрахову­ються статичні і динамічні показники.

Серед численних статичних фінансових показників, які хара­ктеризують внутрішню вартість корпоративних прав, в аналізі акцій здебільшого використовують:

§ балансовий курс корпоративних прав;

§ чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію; дивіденди на одну просту акцію;

§ рентабельність акції;

§ відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію (PER);

§ відношення ринкового курсу акцій до показника на одну акцію (KCF).

Прийняття рішень щодо доцільності інвестування коштів здійснюється на основі порівняння вказаних статичних показни­ків за різними можливими об'єктами інвестування, а також за ряд минулих періодів. Особливо придатними для цього вважаються два останні показники: РЕR та КСF.

Значна кількість моделей оцінки вартості акцій, які застосо­вуються в процесі фундаментального аналізу, базуються на кон­цепції теперішньої вартості майбутніх грошових потоків. Методологія теперішньої вартості була вже засто­сована нами при оцінці доцільності вкладень в інвестиції з фіксо­ваною процентною ставкою. Згідно з цією концепцією, яка вперше сформульована ще в 1938 р. американським економіс­том Д Вільямсом, курс акції визначається її внутрішньою (поте­нційною) вартістю, яка, в свою чергу, розраховується приведен­ням до теперішньої вартості всіх майбутніх доходів інвестора, які можуть генеруватися цією акцією (доходи можуть бути у вигляді дивідендів, приросту курсової вартості акцій та ціни переважних прав на придбання додаткових акцій).


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V. Нюховий аналізатор
  7. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  8. АВС (XYZ)-аналіз
  9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  10. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  11. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  12. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ризик зміни процентних ставок і дюрація | Технічний аналіз акцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.