• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ризик зміни процентних ставок і дюрація

Період, на який інвестор планує вкласти кошти у цінні папери, не завжди збігається з періодом обігу цих цінних паперів. У та­кому разі інвестиційні вкладення реалізуються за ринковим кур­сом. Цей курс значною мірою залежить від процентних ставок на ринку капіталів. Якщо вони зростають, курс цінних паперів з фі­ксованою номінальною ставкою процента падає, і навпаки. Отже, у разі зміни процентних ставок на ринку капіталів інвестор, який здійснив фінансові вкладення в цінні папери з фіксованою став­кою дохідності, зазнає ризику курсових втрат.

Найважливішим інструментом оцінки ризику зміни процент­них ставок та його нейтралізації є розрахунок показника дюрації. Дюрація характеризує середньозважений період, протягом якого інвестор може амортизувати собівартість інвестиції, тобто отримати початкову суму фінансових вкладень. Завдяки показ­нику дюрації інвестор може дістати інформацію про середній строк, протягом якого кошти будуть заморожені в тому чи іншо­му об'єкті інвестицій. Для розрахунку цього показника слід ско­ристатися інформацією щодо курсової вартості інвестицій, про­гнозної величини Cash-flow від здійснення інвестиції в розрізі окремих періодів, середніх процентних ставок на ринку, прогно­зного періоду володіння інвестицією та періоду обігу цінних па­перів. Дюрація розраховується за таким алгоритмом:

(5)

де D — показник дюрації (кількість періодів); t — порядковий номер періоду здійснення платежу (t=>n); СF_t — чистий грошовий потік від Інвестиції в періоді t; r — коефіцієнт, який характе­ризує ринкову ставку дисконту за аналогічними фінансовими вкладеннями.

Чим ближче показник дюрації до планового періоду вкладання коштів, тим меншим є ризик зміни процентних ставок. Значення цього показника за облігації з нульовим купоном збігається зі строком їх погашення. У такому разі зміна процентних ставок на ринку фактично не впливає на ринковий курс цінних паперів.

Зрозуміло, що чим вищою є ефективна ставка процента за ін­вестиціями та інтенсивнішими грошові потоки від її здійснення (раніше і частіше здійснюватимуться платежі), тим нижчим буде показник дюрації, і навпаки.

Показник дюрації можна розраховувати як щодо окремих цінних паперів, так і стосовно портфеля інвестицій. Дюрація інвестиційного портфеля визначається як сума показників дюрації за окремими скла­довими портфеля, скоригована на питому вагу ринкової вартості ок­ремих цінних паперів у загальній вартості інвестиційного портфеля.

Стратегія управління ризиками зміни процентних ставок по­винна бути побудована таким чином, щоб загальна величина дю­рації інвестиційного портфеля збігалася з плановим періодом, на який інвестор планує вкладати кошти. У такому разі ризик зміни процентних ставок нейтралізується.

При використанні показника дюрації як чинника прийняття інвестиційних рішень слід мати на увазі, що він не враховує на­кладні витрати, пов'язані з інвестиційними вкладеннями.

Отже, в даному питанні ми розглянули методи оцінки доцільності фінансових вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності, а саме метод дисконтування Cash-flow, метод ефективної ставки процента, метод визначення внутрішньої норми прибутковості (IRR), ризик зміни процентних ставок і дюрація.

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
4. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
5. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
6. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
11. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
12. Аналіз внутрішніх ризиків

Переглядів: 728