• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми здорово'язберігаючої діяльності

Володіючи сучасними педагогічними знаннями, за постійної взає­модії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільни­ми психологами, вчитель має змогу планувати та організовувати свою діяльність із урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здо­ров'я всіх суб'єктів педагогічного процесу.

Технологія — це, насамперед, системний метод створення, засто­сування знань з урахуванням технологічних та людських ресурсів та їхнього взаємовпливу, що має на меті оптимізувати форми освіти(ЮНЕСКО).

Серед загальної класифікації освітніх технологій (технології уп­равлінської діяльності, організації навчального процесу, виховної ро­боти тощо) виокремилася нова група — здоров'язберігаючі техно­логії.

Слід зазначити, що здоров'язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття «здоров'язберігаючі технології» об'єднує в собі всі напрями діяль­ності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів.

Використання здоров'язберігаючих технологій..

Аналіз усіх існуючих здоров'язберігаючих технологій дає мож­ливість виокремити окремі типи.

Здоров'язберігаючі технології створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини.

До конкретних методів належать:

• диспансеризація учнів;

• профілактичні щеплення:

• забезпечення рухової активності;

• вітамінізація, організація здорового харчування (включаючи дієтичне);

• заходи санітарно-гігіснічного характеру, пов'язані з респіратор­но-вірусними інфекціями та грипом.

Оздоровчі технології спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров'я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоро­в'я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія.

Деякі методи (наприклад, фітотерапія та гімнастика) залежно від характеру впливу та способів застосування категорій учнів можуть використовуватись як у межах здоров'язберігаючих, так і оздоровчих технологій.

Технології навчання здоров'ю — це гігієнічне навчання, вироб­лення життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними ре­човинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки вклю­ченню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, вве­дення до варіативної частини навчального плану нових предметів, орга­нізації факультативного навчання та додаткової освіти.

Виховання культури здоров'я — це виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, фор­муванню уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров'я, здоров'я родини.

Мета усіх здоров'язберігаючих технологій — сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу житія, навчи­ти їх використовувати отриманні знання у повсякденному житті.

Діагностика як складова системи формування.

Аналіз здоров'язберігаючої діяльності освітніх закладів свідчить, що існуючі технології реалізуються через такі напрями освітньо-виховної діяльності:

• створення умов для зміцнення здоров'я школярів та їхнього гар­монійного розвитку;

• організацію навчально-виховного процесу з урахуванням його психологічного та фізіологічного впливу на організм учня;

• розробку і реалізацію навчальних програм з формування культури здоров'я і профілактики шкідливих звичок;

• корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням комп­лексу оздоровчих і медичних заходів:

• медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров'я, фізичного і психічного розвитку школярів;

• функціонування служби психологічної допомоги вчителям і учням щодо подолання стресів, тривожності; гуманного підходу до кожного учня, формування доброзичливих і справедливих відносин у колективі;

• контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу, нормування навчального навантаження і профілактики стомлюваності учнів;

• організацію збалансованого харчування учнів у школі.

Переглядів: 1507