• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закон ефективної комунікації

Закон ефективної комунікаціїпередбачає систему дій суб’єкта з метою налагодження контакту на всіх етапах риторичної комунікації як необхідну умову ефективної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності.

Якщо попередні закони (А + С + Т + М) спрямовані на підготовку запуску концепцій, то даний закон містить у собі механізм запуску як такий.

Контакт – це «спілкування без перешкод», тобто контакт становить собою вищий рівень спілкування, який характеризується взаємодією двох поведінок – суб’єкта й аудиторії. Сам процес взаємодії ми розглядаємо як інтелектуальне та емоційне співпереживання учасників спілкування.

З метою встановлення і збереження контакту необхідна така система дій:

- коригування продукту підготовчого етапу під час спілкування;

- управління поведінкою аудиторії;

- управління власною поведінкою.

Перша дія (корекція) залежить від складу аудиторії (прогнозований портрет аудиторії може повністю або частково не збігатися з реальним образом аудиторії) та її поведінки під час спілкування (загальний психологічний настрій, моментальні реакції – це те, що практично завчасно не прогнозується).

У ході спілкування суб’єкт може вносити зміни в стратегію (уточнити цільову установку, коло проблем для обговорення, тезу), тактику (замінити, доповнити засоби аргументації та активізації мисленнєвої та й почуттєво-емоційної діяльності аудиторії) мовленнєву сферу (здійснити відбір найбільш ефективних мовленнєвих засобів впливу на аудиторію).

Друга дія (управління поведінкою аудиторії) передбачає уміння зчитувати інформацію, яка йде від аудиторії через різного роду стимули (обличчя, очі, жести, міміка, поза, запитання, репліки тощо), і коректно реагувати на неї. Названа дія дає можливість суб’єкту підтримувати зворотний зв’язок протягом усього процесу риторичної комунікації, а також дозволяє у певний момент внести необхідні зміни в логіку викладу предмета мовлення.

Третя дія (управління власною поведінкою) передбачає уміння суб’єкта узгоджувати свої жести, міміку та інші рухи тіла із задумом. Інакше кажучи, суб’єкту слід уміти регулювати свої рухи, щоб вони не заважали, а, навпаки, “працювали” на головну думку, сприяли її чіткішому вираженню. Крім того, оратор повинен володіти своїм психологічним станом (управляти негативними емоціями: не дратуватися, не підвищувати голос, не чіплятися до слів, не ображатися, а прагнути бути стриманим, терплячим, уважним, доброзичливим).

Докомунікативний етап (етап, який передує виступові) має своєю метою створення передумов для встановлення риторичного контакту, що досягається за допомогою цілої систем и засобів:

- чуттєво-візуальні засоби (рівень відчуття та зорового сприйняття суб’єктом аудиторії) допомагають мовцю створити “перше враження” про аудиторію;

- мисленнєвій засоби (аналітичний рівень) призначені для оперативної орієнтації суб’єкта в ситуації за допомогою таких запитань: чи треба коригувати продукт підготовчого етапу? Що коригувати (стратегію, тактику, мовлення)?

- вербальні засоби також спрямовані на орієнтацію суб’єкта в ситуації за допомогою запитань, але запитань, адресованих уже аудиторії вищенаведені запитання спрямовані на самого суб’єкта): хто ви? З якоюметою ви тут? Звідки ви? Яке ваше самопочуття? Такого роду запитання ставляться ніби між іншим, без особливого привертання уваги з боку аудиторії (це так звані “роздувальні” запитання).

- етап вступу має своєю метою встановлення контакту, для чого необхідно використати необхідну систему засобів:

- засоби включення аудиторії в ситуацію спілкування (усмішка, привітання, перша фраза);

- засоби аналізу ситуації спілкування (чуттєво-візуальні, різні стимули: вираз обличчя, очі, репліки, запитання, міміка, жести тощо)У;

- засоби включення аудиторію в проблему (проблемне запитання, яскравий приклад, доречна цитата, чітко сформульоване завдання спілкування тощо).

Етап основної частини має на меті збереження риторичного контакту шляхом організації процесу засвоєння аудиторією проблеми, що можна здійснити за допомогою певної системи засобів:

- формальних засобів засвоєння (активні ігри, практикуми ), які вводять суб’єкт у діяльні сни й режим , що своєю чергою, забезпечує найміцніше засвоєння матеріалу;

- змістових засобів засвоєння (прийоми активізації мисленнєвої та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії).

Висновковий етап передбачає закріплення риторичного контакту, що базується на вмінні суб’єкта викликати в аудиторії потребу у подальшому спілкуванні, за допомогою відповідної системи засобів:

- вербальних засобів (підведення підсумків опікування, висновки, заключення, що бажано оформити у вигляді тези – лаконічно вираженої головної думки спілкування);

- мисленнєвих засобів (внутрішній аналітичний процес осмислення того, що вийшло, що не вийшло, що можна скорегувати на заключному етапі – додати, актуалізувати).

У ході безпосереднього спілкування можна спостерігати таке психологічне явище, як “ораторський шок” (неприродна поведінка з боку мовця чи слухачів), для якого характерні знервованість, напруження, загальмованість реакцій, скутість думки, мовлення і поведінки тощо.

Основні причини даного явища нам вбачаються:

- у самому мовцеві (недостатня підготовленість його до спілкування, не володіння або недостатнє володіння ним прийомами встановлення і збереження контакту);

- у поведінці аудиторії (нетактовність, некоректність – грубі репліки, запитання тощо);

- у зовнішньому середовищі (шум предметів, які падають, ходіння, присутність чужих людей, які критично оцінюють дії мовця або антипатичні йому і под.).

Отже, закон безпосереднього спілкування має в собі ту систему необхідних передумов, від якої залежить ефективність реалізації продукту підготовчого (організаційного) етапу.

Зауважимо, що якщо всі вище аналізовані закони риторики спрямовані на підготовку головним чином змістовної сторони риторичної комунікації, то закон ефективної комунікації, крім змістовного аспекту, включає в себе ще й дієву сторону комунікації (фіксація мовцем не тільки того, що він говорить, але і контроль за своєю діяльністю – як я та інші робимо).

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
5. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
6. Аграрні закони України
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
12. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства

Переглядів: 3119