Системно-аналітичний закон

Системно-аналітичний законпередбачає аналізякостітаефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності.

Аналіз якості (як зроблений продукт) здійснюється на всіх етапах мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності: підготовчому, виконавському, наслідковому (докомунікативному, комунікативному, посткомунікативному).

Аналіз ефективності (результативності), ступеня реалізації цільової установки, співвідношення задуманого результату (мети) і одержаного результату проводиться на наслідковому етапі діяльності.

Зауважимо, що у більшості випадків ефективність визначається якістю продукту, хоча не завжди спостерігається збіг цих категорій. Наприклад, якісно побудований продукт може бути недостатньо ефективним через такі чинники:

- не проникнення , закритість мислення аудиторії; як наслідок, аудиторія не чує суб’єкта, витрачаючи всі сили на внутрішній опір, самозахист, а не на розуміння іншого;

- наявність руйнівних тенденцій в аудиторії, що може досить швидко поширитися на всю аудиторію завдяки психологічному зараженню;

- могутню силу інерції, властивої аудиторії (небажання щось міняти тільки тому, що ля цього необхідно докласти певні зусилля); у цьому випадку лінива думка та дії настільки паралізують людину, що вона здатна змиритися з будь-якою, навіть найгіршою, ситуацією свого існування;

- коротка терміновість спілкування, яка не дозволяє аудиторії відмовитися від певних стереотипів, неістинних суджень, помилкових поглядів.

- Системно-аналітичний закон базується на двох етапах критичної діяльності, а саме: на самоаналізові (суб’єкт аналізує свій продукти, свої дії) та аналізові інших (суб’єкт аналізує чужий продукт і дії іншого суб’єкта).

- Системно-аналітичний закон передбачає саме таку послідовність етапів (від першого до другого), оскільки уважний погляд суб’єкта на самого себе дозволяє йому об’єктивніше оцінити іншого. “Найвище навчання – це навчити людське серце самопізнання, і чим глибше це самопізнання, тим людина мудріша, справедливіша, щиріша, терпиміша і добріша” (П.Шелл).

Процес самоаналізу становить собою двохелементну систему .

Рефлексія (дослідження відчуттів)починається з виявлення відчуттів. Відчуття, за З. Фрейдом, є досить благодатним матеріалом для вивчення, оскільки в них відображається істинний стан людини. Аналіз відчуттів дозволяє суб’єкту шукати відповіді на ряд життєво важливих запитань: що слід зробити для посилення джерел, які породжують приємні відчуття? Як уникнути причин, які викликають негативні відчуття?

Коригування продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності (уточнення, додавання, заміна одних положень іншими тощо) проходить успішно, продуктивно тоді, коли йому передує рефлексія, оскільки остання звільняє суб’єкт від стану самообману, ілюзій з приводу якості й ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Інакше кажучи, після рефлексії процес корекції набуває досить об’єктивного характеру й будується на суворо логічній основі.

Логіка корекції становить триступеневий процес, який виражається системою трьох запитань, які суєт ставить собі: Що хотів? Що робив? Що отримав?

Далі останнє питання розчленовується на кілька підпитань: Що вийшло? (в чому секрет успіху?) Що не вийшло і чому? Як зробити краще?

Отже, самоаналіз, як свідчить практика, є надзвичайно сильним джерелом розвитку особистості, бо дає можливість суб’єкту пізнати себе в тій чи іншій мірі, тобто виявити свої не тільки сильні, але й слабкі сторони. Інакше кажучи, в оді самоаналізу суб’єкт природно виходить на рівень самовизначення (що у мене є цінного? Що слід розвивати далі? Які якості мне заважають? Що необхідно зробити? Які зусилля докласти, щоб таких якостей було якомога менше? І под.). ті, хто надавав тобі послуги” (постулати Сенеки-молодшого).

Після того, як суб’єкт оволодів механізмом самоаналізу, він здатний повноцінно, не однобічно, неупереджено здійснювати аналіз інших

Аналіз інших (оцінювання якості та ефективності чужого продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності та дій іншого суб’єкта) становить наступний етап критичної діяльно осі, який базується на такій системі принципів:

- визначити мету конструктивної критики (узагальнення чужого досвіду для збагачення власного, допомога іншому в тому, як зробити його справу ще краще);

- оцінювати, виходячи зі свого рівня підготовки;

- вміти слухати і чути іншого, оцінювати те, як він робить а не те, як ти бачиш;

- вміти відійти від однобічності оцінок – тільки хвалити чи тільки лаяти;

- перш за се бачити раціональне в чужому продукті, яке побачити буває нелегко на відміну від негативного, що, як правило, лежить на поверхні. Бо зосередженість на негативному може заступити і навіть перекреслити досвід іншого;

- бути точним і стислим в оцінках;

- вміти таким чином дати оцінку, щоб не принизити іншого, щоб іу суб’єкта з’явилося бажання працювати далі, удосконалювати себе і свій продукт мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності.

Отже, системно-аналітичний закон становить собою дієвий інструмент розвитку в людини таких якостей, як самокритичність ві відкритість мислення (здатність сумніватися: дії повинні бути відкритими до сприйняття інших точок зору), мовне чуття (уміння відбирати найбільш стислі, влучні слова, звороти), Шанобливість, тактовність і коректність у ставленні до інших людей.

У підсумку відзначимо, що хоча стистемно-аналітичний закон завершує риторичну формулу, однак він не робить її замкненою, застиглою завдяки тому, що сам по собі символізує вічний процес удосконалення всього існуючого на землі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон ефективної комунікації	\|	Поняття цивільних правовідносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.