Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Самодопомога у випадку, коли ви зіткнулись з жорстокістю або насилля у своїй сім'ї

Психічні особливості дітей, що постраждали від насилля

1. Практично всі діти, що постраждали від насилля, пережили психічну травму, в результаті чого вони розвиваються далі з певни­ми особистісними, емоційними і поведінковими особливостями, які негативно впливають на їхнє подальше життя.

2. Діти, які зазнали різного роду насилля, самі відчувають гнів, якій частіше за все виливають на більш слабких: молодших за віком дітей, тварин. Часто їхня агресивність проявляється у грі, інколи спалахи їхнього гніву не мають видимої причини.

3. Деякі з них, навпаки, надто пасивні, не можуть себе захисти­ти. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з ровесниками. У занедбаних, емоційно депривованих (ті, що довго не отримують ласки, турботи, людської теплоти, розуміння) дітей намагання будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді вияв­ляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.

4. Діти, які пережили сексуальне насилля, набувають невлас­тивих віку знань про сексуальні взаємовідносини, що проявляєть­ся в їхній поведінці, в іграх з іншими дітьми або іграшками. Навіть малюки дошкільного віку, які постраждали від сексуального на­силля, згодом самі можуть стати ініціаторами розпусних дій та втя­гувати в них велику кількість учасників.

5. Найбільш універсальною та важкою реакцією на будь-яке, а
не тільки сексуальне насилля, є низька самооцінка, яка сприяє
збереженню та закріпленню психологічних порушень, пов'язаних
з насильством. Особистість з низькою самооцінкою переживає по­
чуття провини, сорому. Для неї характерна постійна впевненість у
власній неповноцінності, в тому, що «ти гірший(а) за всіх». Внаслі­док цього, дитині важко домогтися поваги оточуючих, успіху, спіл­кування її з ровесниками утруднене.

6. Серед таких дітей навіть у старшому віці відмічається висока частота депресій. Це виявляється у нападах занепокоєння, туги, почуття самотності, порушеннях сну. В старшому віці у підлітків можуть спостерігатися спроби покінчити з собою або завершені са­могубства.

 

 

<Не приховуйте свої почуття.

<Проявляйте ваші емоції і давайте можливість вашим друзям обговорювати їх разом з вами.

<Не уникайте говорити про те, що сталося. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими.

<Будьте готові до того, що спогади не пройдуть самі по собі, почуття залишаться з вами і будуть відвідувати вас ще протягом деякого часу.

<Намагайтеся зберігати нормальний розпорядок вашого жит­тя, наскільки це можливо.

<Якщо зберігаються тривалі наслідки насилля, то рекоменду­ється звернутися до кваліфікованого спеціаліста (психолога).

У період статевої зрілості та юнацтва особистість звертається до визначення сенсу життя та переглядає його цінності.

Певну роль у провокації самогубств, особливо серед підлітків, відіграє імітаційна поведінка.

Необхідно враховувати, що суїцид — «заразне» явище, на нього може виникнути мода, особливо коли з життя йдуть кращі, ті, кого поважають (смерть услід за кумиром). Також суїцидальна поведін­ка підлітків часто пов'язана з жорстокістю, насилля, нехтуванням або занедбаністю в сім'ях. Важливим чинником може бути дефіцит спілкування в родині. Дуже часто підлітки не знаходять розуміння, підтримки і навіть батьківської любові.

Для попередження суїцидів необхідно проводити первинну про­філактику, основним завданням якої є поширення у школі інфор­мації про типові ознаки суїцидальної поведінки дітей та підлітків.

У психологічній реабілітаційній роботі з підлітками основними заходами є:

<індивідуальна психотерапія, розрахована на активну, усвідо­млену перебудову стосунків у мікросоціумі;

<сімейна психотерапія, що містить у собі з'ясування особливо­стей ставлення батьків до підлітка, виховних впливів, які застосо­вуються в родині, а також аналіз сімейної ситуації очима самого підлітка, ступінь психологічного комфорту підлітка в родині;

< соціальна допомога, що проводиться в анонімних кабінетах соціально-психологічної допомоги та служби невідкладної телефон­ної допомоги, «телефон довіри» для дітей і підлітків.

Вагому роль у проведенні суїцидальної превенції молоді відіграє турбота і психологічна підтримка з боку рідних, друзів і знайомих, а також самодопомога. Суїциданти страждають від сильного почуття соціальної ізоляції та відчаю. Вони потребують обговорення свого болю, фрустрації, розуміння власних проблем. Іноді юнакові, що перебуває у кризовій ситуації, потрібний лише уважний добрий слухач. Рідні та друзі повинні сприймати суїциданта як особистість, допомагати визначити витоки психологічного дискомфорту, пропо­нувати альтернативні рішення проблем. Емоційні проблеми, що призводять до суїциду, рідко вирішуються, і головне завдання рід­них і друзів — не залишати суїциданта наодинці, доки він повністю не адаптується до життя.

 




Переглядів: 539

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи | Допомога потенційному суїциданту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.