Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Адреноблокатори

Механізм дії. Застосування. Фармакодинаміка. Побічні дії.

Симпатолітики (резерпін).

ВСТУП

Знання препаратів цієї групи дуже важливо, бо їх широко застосовують при бронхіальній астмі, серцево-судинних захворюваннях, артеріальній гіпертензії, ендартеріїті, для надання невідкладної допомоги при колапсі, шоку, бронхоспазмі, гіпертензивному кризі, в разі зупинки серця.

 

1. Антиадренергічні засоби. Класифікація:

- α-адреноблокатори (дигідроерготамін, дигідроерготоксин, фентоламін, доксазозин, теразозин, празозин, пророксан, ніцерголін);

- β-адреноблокатори (пропранолол, талінолол, атенолол, метопролол, бісопролол, бетаксолол);

Антиадренергічні засоби — це препарати, які зменшують вплив симпатичної іннервації на виконавчі органи. До них нале­жать адреноблокувальні та симпатолітичні засоби.

α-Адреноблокатори — це засоби, які блокують α-адренорецептори.

Фентоламін — справляє виражену α-адреноблокувальну дію. Він сприяє розширенню периферичних кровоносних судин, по­кращанню кровопостачання шкіри, слизових оболонок і м'язів, зниженню артеріального тиску, зумовлює тахікардію, підвищує моторику травного каналу.

Призначають препарат хворим з порушеннями периферичного кровообігу (ендартеріїт, хвороба Рейно, спазм судин мозку), про­лежнями, при відмороженнях, для лікування пацієнтів з трофіч­ними виразками кінцівок, при феохромоцитомі (пухлина наднир­кових залоз). Препарат призначають всередину.

Побічні ефекти: тахікардія, почервоніння, свербіж шкіри, іно­ді — нудота, блювання, пронос, ортостатичний колапс (після ін'єкції необхідно полежати 1,5-2 год).

Для усунення таких явищ необхідно знизити дозу або зробити перерву в уживанні препарату.

Празозин є селективним α-адреноблокатором. Основна дія пре­парату — зниження артеріального тиску. Це пояснюється зни­женням тонусу артеріальних судин і зменшенням роботи серця. Препарат призначають всередину хворим для лікування артеріальної гіпертензії за схемою: спочатку 0,5-1 мг перед сном (після прийому препарату слід полежати протягом 6-8 год), а потім по 1 мг 3-4 рази на день.

Побічні ефекти: головний біль, безсоння, нудота, блювання, пронос, сухість у роті.

Протипоказання: період вагітності, а також вік до 12 років. Необхідно виявляти обережність при захворюваннях нирок.

Тропафен — блокує α-адренорецептори, внаслідок чого розши­рюються периферичні судини, знижується артеріальний тиск. Препарат більш активний, ніж фентоламін; діє тривалий час, менш токсичний.

Показання до застосування: порушення периферичного кро­вообігу, трофічні виразки, пролежні, гіпертонічний криз, а також для діагностики і лікування хворих на феохромоцитому. Призна­чають парентерально.

Побічні ефекти: тахікардія, сухість у роті, закреп, порушення зору; рідко — можливий ортостатичний колапс.

Піроксан — спричинює центральну та периферичну адреноблокувальну, а також седативну дію. Усуває симптоми гіперсимпатикотонії (емоційний стрес, головний біль, відчуття три­воги, безсоння, зниження працездатності). Препарат сприяє підсиленню уваги та покращанню розумової працездатності, усуває симптоми абстиненції при наркоманії, а також свербіж при нейродерміті.

Показання до застосування: гіпертонічний криз (купірування та профілактика), алергодерматоз, екзема, нейродерматит, депре­сивний стан.

Побічні ефекти: артеріальна гіпотензія, брадикардія, біль у серці.

Серміон (ніцерголін) — виявляє α-адреноблокувальну, спазмолітичну, судинорозширювальну дію, покращує гемодинаміку і підвищує потребу мозкової тканини в кисні і глюкозі.

Показання до застосування: порушення мозкового кровообігу, тромбоз і емболія мозкових судин, хвороба Рейно, мігрень, артеріальна гіпертензія (як допоміжний засіб).

Побічні ефекти: артеріальна гіпотензія, сонливість або безсоння.

β-Адреноблокатори — це засоби, які блокують β-адренорецептори. Їх поділяють за здатністю до вибіркової дії на β1- та β2-адренорецептори.

Анаприлін (пропранололу гідрохлорид, індерал, обзидан) —

блокує β1-, і β2-адренорецептори (серця і судин), спричинює бради­кардію і знижує роботу серця, його потребу в кисні, автоматизм, пригнічує атріовентрикулярну провідність. Загальний периферич­ний опір спочатку підвищується, а потім знижується, тобто вини­кає гіпотензивний ефект. Унаслідок блокади β2-адренорецепторів анаприлін підвищує тонус бронхів.

Показання до застосування: для лікування пацієнтів з іше­мічною хворобою серця, порушеннями серцевого ритму (тахіаритмія, мерехтлива аритмія), гіпертонічною хворобою (початкова стадія в осіб віком до 40 років). Застосовують всередину за схемою, починають з низьких доз, а в разі відміни препарату дозу поступо­во знижують (загроза розвитку синдрому відміни).

Для усунення порушень серцевого ритму і нападу стенокардії анаприлін вводять внутрішньовенно.

Побічні ефекти: брадикардія, серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, бронхоспазм, диспепсичні явища, погіршен­ня перебігу цукрового діабету, порушення функцій ЦНС (втомлю­ваність, порушення сну, судоми).

Протипоказанння: брадикардія, атріовентрикулярна блокада, цукровий діабет, бронхіальна астма, період вагітності.

Окспренолол (тразикор) — призначають при стенокардії і пору­шеннях серцевого ритму (тахікардія, екстрасистолія). Препарат переноситься хворими краще, оскільки він меншою мірою спри­чинює бронхоспазм.

До селективних β-адреноблокаторів (діють переважно на β1-адре- норецептори) належить атенолол (тенормін, тенолол). Препарат справляє більш тривалу дію — 6-9 год. Призначають 1 або 2 рази на день за тими самими показаннями, що й анаприлін. Можна за­стосовувати у хворих із бронхоспазмом.

Метопролол (вазокардин, корвітол) — справляє дію, подібну до та­кої атенололу. Призначають хворим з артеріальною гіпертензією, сте­нокардією, аритмією, а також для профілактики повторного інфарк­ту міокарда. Уживають всередину та вводять внутрішньовенно.

Талінолол (корданум) — виявляє дію, подібну до такої метопрололу; застосовують у таких самих випадках, що й попередній пре­парат. Призначають всередину.

Побічні ефекти: відчуття жару, нудота, блювання.

Віскен (піндолол) — блокатор β1- і β2-адреноредепторів. Виявляє протиаритмічну дію. На показники нормального артеріального тиску не впливає, але зменшує вираженість артеріальної гіпертензії.

Показання до застосування: гіпертонічна хвороба (як засіб для монотерапії або в комбінації з іншими препаратами), попереджен­ня нападів стенокардії, порушення ритму (пароксизмальна тахі­кардія, екстрасистолія).

Призначають всередину за схемою та вводять внутрішньовенно в умовах стаціонару.

Побічні ефекти: втомлюваність, порушення сну, розлади трав­лення.

Атенолол — кардіоселективний β-адреноблокатор, що виявляє антиангінальну, гіпертензивну та протиаритмічну дію.

Показання до застосування: всередину за схемою для лікуван­ня пацієнтів з гіпертонічною хворобою, профілактика нападів сте­нокардії, профілактика і лікування надшлуночкових тахікардій.

Побічні ефекти: на початку лікування можливі підвищена втомлюваність, відчуття холоду в кінцівках, сухість у роті, м'язова слабкість.

Ацебуталолу гідрохлорид (сектраль) — селективний блокатор β1-адренорецепторів серця. Препарат виявляє антиаритмічну, гі­потензивну й антиангінальну дію.

Майже не впливає на скоротливість міокарда, м'язи судин і бронхів.

Показання до застосування: серцева аритмія (надшлуночкова і шлуночкова екстрасистолія), профілактика нападів стенокардії, артеріальна гіпертензія.

Побічні ефекти: нудота, діарея, брадикардія, артеріальна гіпо­тензія.

α-, β-Адреноблокаторкарведилол, крім антигіпертензивних, має антиоксидантні властивості та справляє кардіотропний ефект.

Симпатолітики— засоби, що пригнічують передачу збуджен­ня із закінчень адренергічних нервів на адренорецептори.

Октадин (гуанітидину сульфат) — симпатолітик, що знищує запаси норадреналіну в адренергічних закінченнях, тобто ослаб­лює симпатичну іннервацію до артеріол і серця. Під впливом пре­парату знижуються сила і частота серцевих скорочень, тонус су­дин, артеріальний тиск. Препарат призначають всередину за схемою пацієнтам з гіпертонічною хворобою. Виражений антигіпертензивний ефект розвивається упродовж 4-7 діб і зберігається після відміни препарату до 2 тиж. Для посилення дії і зменшення затримки рідини в організмі препарат комбінують із діуретика- ми. Лікування краще починати в стаціонарі.

Побічні ефекти: ортостатичний колапс, брадикардія, нудота, блювання, сухість слизових оболонок носа і ротової порожнини, набряки, ульцерогенна дія, імпотенція.

Резерпін (рауседил) — це алкалоїд рослини роду раувольфія. Препарат знижує вміст норадреналіну в закінченнях адренергіч­них нервів, тобто виявляє симпатолітичну дію. Знижує рівень катехоламінів у ЦНС, тому діє заспокійливо і має слабкий антипсихотичний ефект. Під впливом резерпіну зменшується загальний периферичний опір артеріальних судин, знижуються частота сер­цевих скорочень, артеріальний тиск.

Показання до застосування: для лікування хворих на артері­альну гіпертензію. Гіпотензивний ефект резерпіну розвивається через 2-3 доби, а після відміни препарату триває 2-4 тиж. Розчин резерпіну вводять повільно. Для підсилення дії препарат комбіну­ють з дихлотіазидом та іншими антигіпертензивними засобами.

Побічні ефекти: депресія, сонливість, загальна слабкість, яви­ща паркінсонізму (внаслідок тривалого застосування), зниження лібідо, гінекомастія, гіперацидний гастрит, загострення виразко­вої хвороби шлунка, нудота, блювання, діарея.

У разі появи побічних явищ дозу знижують або препарат тим­часово відміняють.

Фармакобезпека:

необхідно пам'ятати, що α-адреноблокатори можуть зу­мовлювати ортостатичний колапс. Поради пацієнту: після вве­дення препарату не можна вставати протягом 1,5-2 год;

при тривалому застосуванніанаприліну треба стежити за функцією серцево-судинної системи, загальним станом пацієн­та. При вираженій брадикардії дозу препарату слід знизити;

анаприлін не можна приймати разом з транквілізаторами та нейролептиками;

дляанаприліну характерним є синдром відміни. Потрібно чітко дотримуватися схеми лікування. У разі необхідності мож­на поступово, протягом 1 тиж., знижувати дозу;

слід попередити пацієнта, що під час прийомуанаприлінуаботразикору знижуються увага та швидкість реакції (це по­трібно враховувати водіям і операторам);

симпатолітики не сумісні із серцевими глікозидами та психостимуляторами;

у хворих на цукровий діабетβ-адреноблокатори посилю­ють і подовжують спричинену інсуліном гіпоглікемію.

 

Загальний висновок:

Вибір лікарського засобу і схеми призначення потребують індивідуального підходу, тобто врахування конкретних етіологічних чинників, механізмів розвитку захворювання, стану хворого. У сучасній фармакотерапії принцип індивідуалізованого лікування є обов'язковим. У практичній діяльності майбутньому спеціалісту необхідно вміти розрізняти форми ліків, оцінювати особливості застосування та введення для досягнення максимального лікувального ефекту, умови зберігання лікарських засобів.

 


Читайте також:

  1. Адреноблокатори




Переглядів: 4168

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ | Лекція 8 1 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.