Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Види господарських зобов'язань

Різноманітність господаських зобов'язань зумовлює необхід­ність їх класифікації з практичних міркувань (виявлення характер­них рис у процесі наукового дослідження з метою розробки пропозицій щодо правового регулювання; врахуванні специфіки в процесі правового регулювання; полегшенні вивчення в процесі навчання та ін.).

Основними видами господарських зобов'язань згідно з ч. 2 ст. 173 є майново-господарські зобов'язання та організаційно-госпо­дарські зобов'язання.

Майново-господарськими(згідно із ч. 1 ст. 175) визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками гос­подарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господар­ську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ці відносини регулюються Цивільним кодексом України з ураху­ванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути:

• суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК;

• негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, які вступають у відносини із суб'єктами господарювання з метою забезпечення влас­них господарських потреб;

• органи державної влади, наділені господарською компетенцією;

• органи місцевого самоврядування, що діють у межах своєї гос­подарської компетеції.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єк­тами господарювання або між суб'єктами господарювання і негос-подарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Проте від майново-господарських слід відрізняти негосподар­ські зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами -громадянами (споживачами, зокрема) та регулюються іншими актами законодавства (Законом «Про захист прав споживачів», зокрема).

Організаційно-господарськими(згідно з ч. 1 ст. 176 ГК України) визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарю­вання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, у силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єктами господарювання є особи, визначені ст. 55 ГК України.

До категорії суб'єктів організаційно-господарських зобов'язань належать:

• органи державної влади, наділені господарською компетен­цією,— щодо підпорядкованих їм державних підприємств та підконт­рольних (з певних питань) підприємств та інших господарських ор­ганізацій будь-яких форм власності;

• органи місцевого самоврядування, що діють у межах своєї гос­подарської компетенції,- щодо комунальних підприємств і органі­зацій та підконтрольних (з певних питань) підприємств і організацій будь-яких форм власності, що розташовані на території відповідної територіальної громади;

• господарські об'єднання - щодо підприємств-учасників;

• головне підприємство промислово-фінансової групи – щодо інших учасників такої групи;

• засновники унітарних підприємств (у т. ч. дочірніх) та влас­ники їх майна (ними можуть бути суб'єкти господарювання - гос­подарські товариства, виробничі кооперативи, господарські об'єд­
нання та ін.);

• учасники господарських організацій корпоративного типу, що володіють корпоративними правами (в т. ч. правом брати участь в управлінні організацією такого типу);

• суб'єкти господарювання, наділені управлінськими повнова­женнями щодо інших суб'єктів на підставі укладених між ними до­говорів підприємницького характеру,- щодо делегування управлінських повноважень одному з них, щодо підпорядкування двох і більше суб'єктів господарювання іншому та ін.

Відтак, розрізняють окремі підвиди організаційно-господарсь­ких зобов'язань залежно від підстав виникнення (закон, договір, акт управління), від складу суб'єктів, у т. ч.:

• між суб'єктом господарювання та власником, який є заснов­ником даного суб'єкта;

• між суб'єктом господарювання та органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською ком­петенцією щодо цього суб'єкта;

• між суб'єктами господарювання, які разом організовують об'єд­нання підприємств чи господарське товариство, та органами управ­ління цих об'єднань чи товариств;

• між суб'єктами господарювання, у разі якщо один з них є що­до іншого дочірнім підприємством;

• між двома і більше суб'єктами господарювання відповідно до укладеного між ними договору про спільну діяльність, за яким керів­ництво спільною діяльністю доручається одному з учасників з по­
кладенням на нього обов'язку ведення спільних справ (такий учас­ник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками);

• в інших випадках, передбачених ГК, іншими законодавчими актами або установчими документами суб'єкта господарювання.

Як окремі види господарських зобов'язань ГК України визна­чає соціально-комунальні зобов'язання суб'єктів господарювання (ст. 177, ч. 4 ст. 175) та публічні зобов'язання суб'єктів господа­рювання(ст. 178).

Соціально-комунальні зобов'язання суб'єктів господарювання можуть виникати:

• за рішенням місцевої ради, відповідно до якого на суб'єктів господарювання покладається обов'язок за рахунок власних коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з
обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підго­товку (ч. 1 ст. 177 ГК);

• за власним бажанням суб'єктів господарювання щодо покла­дення на себе зобов'язання про: (а) господарську допомогу у вирі­шенні питань соціального розвитку населених пунктів за їх місце­
знаходженням, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуго­вування, наданні іншої господарської допомоги з метою розв'язання
місцевих проблем; (б) участь у формуванні відповідних фондів міс­цевих рад (якщо інше не встановлено законом) та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій
(ч. 4 ст. 175, ч. 2 ст. 177 ГК). Проте такі добровільні зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Публічні зобов'язання суб'єктів господарювання(ст. 178 ГК) виникають відповідно до закону та установчих документів суб'єк­та господарювання, на якого покладається обов'язок здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах. При цьому суб'єкт господа­рювання не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передба­чених законодавством. У разі безпідставного ухилення від виконання публічного зобов'язання суб'єкт господарювання повинен відшкоду­вати другій стороні завдані ним збитки в порядку, визначеному за­коном. Кабінет Міністрів України може у визначених законом ви­падках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зо­бов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов'язання, що не відповідають цим правилам або вста­новленим цінам, є недійсними.

Положенням ст. 178 ГК значною мірою відповідають положен­ня ст. 633 ЦК щодо публічних договорів.

 




Переглядів: 700

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення | Виконання господарських зобов'язань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.