• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Продуктивне конярство

Відтворення стада

Статева зрілість у коней настає у віці 1-2 роки, а господарська у кобил – у 3-4 роки, у жеребців верхових і рисистих порід – в 4-5 років, у ваговозних – в 3-4 роки. У кобил спостерігається сезонність охоти – приходять в охоту тільки у весняно-літній сезон. Охота триває 5-7 днів (1-12 днів), овуляція відбувається за 24-36 години до настання охоти. Тривалість статевого циклу 20-23 дні. Жеребність триває 320-340 днів.

У конярстві практикують такі парування:

Ручне – використовують при конюшинному утриманні коней. Охоту визначають ректально або за допомогою жеребців-пробників.

Варкове – кобил заганяють у варок ( відгороджене місце) і до них запускають жеребця.

Косячне – при табунному утриманні.

При ручному паруванні навантаження на жеребця планується 35-40 кобил за парувальний сезон. Молодим – 15-20 кобил. При варковому жеребцям дається 1-2 садки в день, при косячній – 20-25 кобил, а молодим і старим – 12-15 кобил.

Верхових коней починають випробовувати з 2-хрічного віку на іподромах за груповою системою в гладких і бар’єрних скачках, а також в стипль-чезах. На гладких скачках на дистанції 1000, 1200, 1400, 1500, 1600, 1800, 2000, 2400. 2800, 3000, 3200, 4000 м.

Рисисті породи випробовують на швидкість в качалках і під сідлом. Дистанції – 1600, 2400, 3200 м.

Ваговозів випробовують на термінову доставку вантажу, на тягову витривалість, на максимальну силу тяги, в триборстві (рись, крок, тяглова витривалість)

Історично склалося так що конина і кумис майже не споживаються місцевим населенням, але попит на конину постійно зростає яку ближньому так і в дальньому зарубіжжі. Це пов’язано з тим що цінність кінського м’яса пов’язана не лише з його хімічним складом, але і з співвідношенням повноцінних і неповноцінних білків, складом жиру, вмістом вітамінів, макро- та мікроелементів, кольором та смаком. Жир коней має високе йодне число (82,5 - 97,3), легкоплавкий(28-32°C), багатий на ненасичені жирні кислоти надзвичайно важливі для організму людини. Забійний вихід у дорослих коней коливається в межах 45-60%. Маса туші залежно від вгодованості та перед забійної живої маси становить 150-350 кг.

З давніх часів людина використовує молоко кобил для виготовлення спиртово-молочнокислого напою – кумису. Це напій з високими поживними якостями. Він добре засвоюється організмом, має дієтичні та лікувальні властивості. Особливо корисно вживати кумис хворим на туберкульоз.

За хімічним складом молоко кобили суттєво відрізняється від молока інших с.-г. тварин. У ньому міститься до 11% сухої речовини, в т.ч. 2% білка і жиру, близько 7% лактози і 0,3 % золи. Білок складається наполовину з альбуміну і казеїну. Жиру в молоці менше ніж у коров’ячому, але тут є такі жирні кислоти як ліноленова, лінолева та арахідонова, які гальмують розвиток туберкульозних бактерій. Тривалість лактації у кобил 180-220 днів. Молочна продуктивність в межах 3000 – 2500 л.(залежно від породи). Для отримання молока використовують ваговозних кобил.

Переглядів: 1033