• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Укриття в захисних спорудах

Спостереження

Види, рівні та критерії класифікації надзвичайних ситуацій техноген­ного та природного характеру

Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

♦ техногенного характеру;

♦ природного характеру.

(слайд 20)

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією техно­генного та природного характеру наслідків, обсягів технічних і матері­альних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

• державний;

• регіональний;

• місцевий;

• об'єктовий.

Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру визначаються окремим законом.

Критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру встановлюються Кабінетом Міністрів України на основі аналізу інформації про техногенну та екологічну обстановку, загрози існуючих і ймовірних техногенних та природних катастроф, досвіду ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З метою своєчасного захисту населення і територій від надзви­чайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюються:

– створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю;

– організація збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганіз­мами та іншими біологічними агентами.

(слайд 21)

Укриттю в захисних спорудах, у разі необхідності, підлягає населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах).

(слайд 22)

Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

• комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

• обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору міст, гірничих виробок і природних порожнин;

• дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень;

• будівництва заглиблених споруд, які окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення та пристосовані для захисту;

• масового будівництва, в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, найпростіших сховищ та укриттів;

• будівництва окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.

Перелік таких сховищ, укриттів та інших захисних споруд, які

необхідно будувати, щорічно визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відома якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Читайте також:

1. Експлуатація приладів релейного захисту і вимірювання, захисних і протипожежних засобів
2. Інженерно-технічні конструкції на комунікаційних спорудах
3. Класифікація нормативно-правових актів про діяльність суду, правоохоронних і правозахисних органів
4. Конструкції полезахисних смуг і їх практичне використання.
5. Мета захисних заходів – попередити або максимально зменшити можливість ураження населення.
6. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
7. Підвищення захисних властивостей житла
8. Показники економічної ефективності природозахисних витрат
9. Правове забезпечення діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів України
10. Протирадіаційні укриття
11. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
12. Система електрозахисних засобів

Переглядів: 528