• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конструкції полезахисних смуг і їх практичне використання.

Закладка і вирощування лісонасіневих плантацій вегетативного і насіннєвого походження.

Переведення лісових культур у вкриті лісом землі.

До початку інвентаризації із книг обліку лісових культур виявляються ділянки, які по віку підлягають переведенню у вкриті лісом площі.

Лісові культури оцінюютться по трьох класах якості. Л/к, які не відповідають третьому класу є браком.

Основними критеріями оцінки лісових культур є відповідна густота всього насадження та середня висота дерев головної породи в віці переводу для кожної категорії лісокультурної площі і типу лісорослинних умов.

На площі закладають тимчасові пробні площі. Пробні площі повинні включати повну схему змішування порід і мати не меньше 50 дерев головної породи. При площі насаджень до 3га закладають одну пробу, від3-10га 2проби, більше 10га – 3проби.

На кожній пробі визначають густоту шляхом обліку дерев, які розташовані не меньше 0,4-0,5м одне від одного.

Висота головної породи на пробній площі є середньоарифметична величина висот кожного другого дерева. При закладці двох і більше проб шукають середньоарифметичну величину.

Клас якості лісових культур встановлюють по спеціально розроблених таблицях в галузевому стандарті. Якщо якість л/к нерівномірна, то ділянку розбивають на окремі виділи, але не меньше 0,5га. Контроль за оцінкою якості проводить центральна комісія. Контрольній оцінці підлягає не меньше 10% переведених площ.

Всі дані заносять в “Акт переведення лісових культур у вкриті лісом землі”.

Лісонасіннєва плантація – штучно-створене насадження з висаджених за спеціально генетичною схемою рослин які є насіннєвим чи вегетативним потомством плюсових дерев і використовуються для одержання сталих врожаїв покращеного, сортового, елітного та гібридного насіння.

Лісонасіннєві плантації бувають насіннєвого та вегетативного походження.

Площі під закладку плантацій повинні бути рівні, грунти полегшеного механічного складу (супіски, суглинки), середньої родючості і середнього зволоження. Основний принцип створення лісонасіннєвих плантацій в Україні є типологічний.

На плантаціях повинно бути представлене потомство не менше 20-25 плюсових дерев. Насіння кожного плюсового дерева висівають на розсаднику окремо і кращий посадматеріал висаджують на плантацію. Так створюють плантацію насіннєвого походження. Плантацію вегетативного пожодження створюють шляхом висадки на постійне місце щеплених саджанців. Саджанці вирощують на розсаднику з плюсового або елітного насіння. На саджанцях проводять щеплення різними способами. Щеплені саджанці пересаджують на плантацію. Використовують такі способи щеплень:

Для хвойних:

А) вприклад серцевиною на камбій;

Б) камбієм на камбій;

В) врощіп.

Для листяних:

А) окулювання;

Б) копуліровка проста і покращена;

В) щеплення за кору;

Г) щеплення в боковий надріз;

Д) врощіп;

Е) в “мішок” для дуба.

Для захисту полів від несприятливих природніх явищ використовують три основні конструкції смуг:

а) Продувна. Складається лише з дерев. Отже в нижній частині смуга повністю просвічується, в верхній – крони зімкнені. Вплив її на швидкість вітру до 50Н деревостану. Оптимальний вплив – 25-30 Н.

б) Ажурна конструкція. Складається з деревних порід, різних по висоті і рівномірного підліску. Поздовжній профіль має рівномірні просвіти зверху донизу. Вплив смуги на швидкість вітру до 45Н деревостану, а оптимальний

20-25Н.

в) Щільна (непродувна) конструкція.Це багатоярусні, з густим підліском смуги, просвіти в поздовжньому профілі відсутні. Впливсмуги на швидкість вітру до 40Н деревостану, а оптимальний 15-20Н.

Вітровий потік огинає смугу щільної конструкції лишезверху, в продувній конструкції вітер проходить переважно через просвіти між стовбурами і трохи зверху, при ажурній конструкції вітер проникає рівномірно через всю смугу. В безлистяному стані вітрозахисна дія смуг знижується в

1,5-2рази.

Вплив полезахисних смуг на мікроклімат:

а) температура повітрялітом в смузі вища вдень на 1-2°, ніж у відкритому полі. Інколи це має негативне значення для самої смуги. Взимку різниці немає.

б)відносна та абсолютна вологість Відносна вологість збільшується на 2-3%, абсолютна на 0,5-1 мм. В холодну погоду різниці в вологості не спостерігається.

в) випаровування внаслідок підвищення вологості і зменшення швидкості вітру зменшується на 15-45%.

г) сніговідкладення поліпшується, тому що смуги затримують сніг. При непродувній конструкції утворюються снігові замети біля смуги, при ажурній – пологі замети, при продувній сніг відкладається найбільш рівномірно.

д) транспірація значно зменшується.

е) вологість грунту на 10-30% більша в порівнянні з полями, які не захищені смугами, піднімається рівень грунтових вод.

є) вплив на грунт. В північних районах спостерігається перехід звичайних чорноземів в вилужені ,бо піднімається грунтова волога (небажане явище); в південних районах відбувається розсолення грунтів(бажане явище).

Лісові смуги створюють сприятливі умови для росту і розвитку с/г культур. Урожайність зернових зростає на 2-3ц/га, овочевих на 45-70%, сіяних трав – вдвічі

Крім цього смуги мають позитивний санітарно-гігієнічний вплив.

Читайте також:

1. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
2. Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
3. Аналіз конструкції рульового керування.
4. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
5. Аргументативні конструкції
6. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
7. БЕТОННІ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ
8. Будівництві (виготовленні) та реконструкції
9. Вартість і плата за водовикористання.
10. Види бюджетів, їх використання.
11. Відповідь на практичне завдання.
12. Гідромашини – гідромотори і нагнітачі, класифікація і галузь використання.

Переглядів: 1613