• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Другий етап. Організація роботи органів державного казначейства щодо обліку та консолідації інформації за зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів (дод. 4).

Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю вказаних у зазначених документах загальних сум у розрізі територій сумам, зазначеним в розписі видатків бюджету, й відображає зазначену інформацію на відповід­них рахунках бухгалтерського обліку.

Державне казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень бюджету та помісячний роз­пис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління державного каз­начейства і відображає зазначену інформацію на відповідних бухгалтерських рахунках. Ці документи доводяться до управлінь державного казначейства на електронних та паперових носіях інформації.

Дії управлінь та відділень державного казначейства аналогічні до дій Дер­жавного казначейства України щодо доведення розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету розписів бюджетних асигнувань.

Розпорядники коштів усіх рівнів наступного робочого дня після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси бюджетних установ та плани асигнувань із загального фонду бюджету відповідним органам державного каз­начейства, де вони звіряються з даними отриманого розпису та відображаються на відповідних бухгалтерських рахунках.

У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові розпоряд­ники бюджетних коштів повинні привести зазначені документи у відповідність із витягом.

На цьому етапі встановлюються призначення (і, відповідно, резервування) частини бюджетних асигнувань для покриття конкретних витрат відповідно до за­твердженого бюджету. Як правило, зобов'язання має форму угоди з постачаль­никами послуг і товарів. Реєстрація на етапі прийняття зобов'язання необхідна з двох основних причин: для контролю фактичної наявності бюджетних коштів з метою взяття нових зобов'язань, а також для відстеження нових зобов'язань та їх наслід­ків з метою прогнозу відтоку наявних коштів з єдиного казначейського рахунку.

Органи державного казначейства (відділення у районах та містах) приймають від розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, які в них обслуговуються, реєстри зобов'язань у межах залишків на відповідних бухгалтерських рахунках "Асигнування на взяття зобов'язань", а реєстри фінансових зобов'язань - у межах невикористаних залишків і обліковують їх на відповідних рахунках бухгалтерсь­кого обліку.

Відділення державного казначейства узагальнюють інформацію про наяв­ність неоплачених фінансових зобов'язань та передають її управлінням держав­ного казначейства.

Територіальні управління державного казначейства узагальнюють таку інформацію:

- отриману від відділень;

- про наявність неоплачених фінансових зобов'язань розпорядників, які обслу­говуються в управліннях, та формують зведену інформацію за територією і подають її Державному казначейству України.

Державне казначейство України з метою ефективного управління коштами державного бюджету консолідує інформацію щодо наявності неоплачених фі­нансових зобов'язань для прийняття відповідних рішень про виділення асигну­вань головним розпорядникам бюджетних коштів.

Органи державного казначейства мають право відмовити у погашенні бюд­жетного зобов'язання у разі, якщо воно не відповідає:

- затвердженому кошторису бюджетної установи;

- обсягу доведених бюджетних асигнувань.

Переглядів: 894