• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Придушення заколоту Корнілова не стабілізувало становище.

Більшовизація рад. Фор­мування загонів Черво­ної гвардії, підконтроль­них більшовикам. Зміна більшовиками гасел: «Негайне припинення війни», «Земля — селя­нам!», «Уся влада Ра­дам!», «Федералізація Росії!».

Наслідки заколоту

Заколот генерала Л. Корнілова7 верес­ня (25 серпня)1917 р.

Причини заколоту

Корніловський заколот та його наслідки

На захист столиці,і виступили гарнізон міста й кронштадтські моряки.

Для оборони Петрограда створюва­лися ревкоми, робітничі дружини (Червона гвардія), в яких провідну роль відігравали більшовики.

Центральна Рада закликала до боротьби з Л. Корніловим та до під­тримки законного Тимчасового уряду, а в Україні — УЦР.

Завдяки рішучим і швидким діям, консолідації сил революції за­колот було придушено, а його керівників заарештовано.

- Поразки на фронтах Пер­шої світової війни

- Вимога заможних верств встановлен­ня влади «сильної руки»

- Наростання со­ціально-еконо­мічних проблем

- Бездіяльність Тим­часового уряду в розв'язанні нагаль­них потреб

↓

Промисловці, під­приємці, поміщи­ки, військові.

Робітники, селянство, со­ціалістичні партії, націо­нально-визвольні рухи

↓

1. Нарос­тання револю­ційної і націона­льно-ви­звольної боротьби народів Росії

2. Наростання соці­ально-економіч­них проблем. Поглиблення за­гальнонаціональ­ної кризи. Вихід на передній план соціально-еконо­мічних питань, які потребува­ли негайного розв'язання

3. Втрата Тимчасо­вим уря­дом опори серед заможних верств су­спільства, генералі­тету

Наростання загрози лі­вого перевороту.

3. Утворення Генерального Секретаріату

15 червня 1917 р. Центральна Рада повідомила про утворення Генерального Секретаріату, котрий повинен був виконувати функції виконавчого органу.

До складу першого Генерального Секретаріату входили голова (ним став В. Винниченко, який одночасно виконував обов'язки генерального секретаря внутрішніх справ), 8 генеральних секретарів (фінансів -X. Барановський, міжнаціональних справ - С. Єфремов, військових справ - С. Петлюра, земельних справ - Б. Мар-тос, судових справ - В. Садовський, продовольчих справ -Н. Стасюк, народної освіти - І. Стешенко) і генеральний писар (П. Христюк).

У першому складі Генерального Секретаріату чисельно пере­важали члени УСДРП, у той час як у складі Центральної Ради найбільш численною була УПСР.

4. Загострення стосунків із Тимчасовим урядом.

Розгорталася страйкова боротьба. Ширився селянський рух.

За таких умов Тимчасовий уряд Росії, щоб підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив на листопад вибо­ри в Установчі збори.

Для зміцнення виконавчої влади було створено Директорію з п'яти осіб:

- Керенський,

- Нікітін,

- Терещенко,

- адмірал Вердеровський,

- генерал Верховський.

Читайте також:

1. Події Корніловського заколоту в Україні
2. Спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р. Проголошення державної незалежності в Україні.
3. Спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р. Проголошення державної незалежності в Україні.

Переглядів: 943