Одягання доїльних стаканів на дійки вим'я.

За цим настає процес безпосереднього видоювання корови апаратом. До заключних операцій відносять:

- перехід оператора до корови;

- машинне додоювання;

- відключення й знімання доїльних стаканів із дійок вим'я;

- контроль його стану;

- зливання молока.

При видоюванні однієї із корів (основна операція) у оператора з'являється час для виконання підготовчих та заключних операцій для інших тварин.

Підготовчі операції. Оператор повинен підходити до кожної наступної корови і підмивати її вим'я чистою водою температурою 40— 45 °С, маючи напоготові працюючий апарат. Потім вим'я витирають сухим чистим рушником або спеціальною серветкою. Одночасно з витиранням вим'я масажують. Щоденний підготовчий масаж вим'я, особливо малопродуктивних корів, сприяє підвищенню надоїв на 10—14 %. Після підмивання і витирання вим'я у більшості корів з'являються ознаки початку рефлексу молоковіддачі: набрякання вим'я, порозовіння дійок, підвищення їх пружності.

Потім здоюють руками із кожної дійки по 2—3 перші цівки молока у спеціальний кухоль з чорним дном. Здоювання перших цівок сприяє кращій молоковіддачі, дає можливість виявити маститних корів, зберігає якість молока, бо перші його порції відрізняються від інших великим бактеріальним обсіменінням. Закінчивши підготовку корови до доїння і переконавшись, що вона припустила молоко, оператор одягає доїльні стакани на дійки вим'я.

Готувати корову до доїння, тобто виконувати вручну шість підготовчих операцій слід послідовно, затрачуючи не більше 50 с. Тільки переконавшись, що доїльні стакани стійко зафіксовані і розпочалося витікання молока широким струменем, оператор починає готувати до доїння наступну корову або відключає апарат від вже видоєної.

По закінченню молоковиведення дуже важливо своєчасно провести заключні операції, тобто вчасно підійти до корови, здійснити машинне додоювання, відключити вакуум і зняти доїльні стакани з дійок вим'я. На ці операції затрачається від 40 до 55 с для кожної корови.

● Перетримка апаратів може викликати больові відчуття у корови, подальше зниження надоїв і захворювання маститом. У результаті холостого доїння (перетримки апаратів) у корови виробляються гальмівні рефлекси на доїння. Надалі такі тварини під час доїння непокояться і не повністю віддають молоко.

Доїння корів у молокопровід. Доїти корів у молокопровід доцільно трьома апаратами. При цьому простої мінімальні, тривалість підготовчих та заключних операцій оптимальна, робота виконується найбільш ефективно. Доїння корів трьома апаратами в молокопровід ефективне, якщо видоювання апаратом кожної корови триває в середньому не менше 4—6 хв.

Первинна обробка молока та його реалізація

Первинну обробку видоєного молока проводять на фермі.

Вона включає:

– очищення;

- охолодження Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2 — 3 год починає скисати, тому зразу після одержання його охолоджують.

– зберігання молока до його відправки на молокозавод.

При доїнні корів на установках типу «Молокопровід» молоко проходить через молочний фільтр, в який поміщається фільтрувальний елемент. Після кожного доїння фільтр промивають або замінюють. На даний час вже існують високоефективні фільтрувальні елементи разового використання із нетканого полотна, які гарантують очищення молока до першої групи за еталоном чистоти.

Очищене молоко по трубах надходить у резервуар-охолодник або пропускається через пластинчастий охолодник, де охолоджується до температури плюс 4 °С. У резервуарах-охолодниках така температура підтримується в автоматичному режимі до відправки на молокозавод. На окремих великих молочних комплексах молоко пастеризують і фасують в пакети або виготовляють з нього молочні продукти.

● Прифермська молочна повинна забезпечувати обробку і тимчасове зберігання добового валового надою молока. Відправляють молоко на молокозавод у автоцистернах. Водій приймає молоко з оформленням накладної або приймальної квитанції, де вказується його кількість, жирність, вміст білка, кислотність, бактеріальне обсіменіння, вміст соматичних клітин і ступінь чистоти.

Все заготовлене молоко повинне відповідати державному стандарту ГОСТ 13264—88 «Молоко коров'яче. Вимоги при закупівлях». Доброякісне, придатне для реалізації державі, молоко повинне бути натуральним, білого або слабо-кремового кольору, без осаду і пластівців. У ньому не повинно міститись інгібуючих та нейтралізуючих речовин (антибіотиків, аміаку, соди, перекису водню та ін.), а вміст важких металів, миш'яку, афлактоксину і залишкової кількості пестицидів не повинен перевищувати рівня, установленого відповідними нормами.

Основними показниками при визначенні сорту молока (вищий, перший і другий)є його кислотність, бактеріальне обсіменіння та вміст соматичних клітин.

Кислотність молока характеризує його свіжість, технологічність, що надзвичайно важливо для подальшого використання молока у виробництві сирів, масла та інших продуктів.

Бактеріальне обсіменіння молока значною мірою визначає його кислотність. Разом з цим наявність великої кількості бактерій значно знижує харчову і технологічну цінність молока, а в деяких випадках небезпечна для здоров'я людини і тварин. У молоці, охолодженому до плюс 10 °С, бактерії практично не розвиваються протягом 12 год, а при охолодженні до плюс 4 °С зразу після доїння забезпечується збереження якості і технологічних властивостей молока до 48 год.

Вміст соматичних клітин у молоці свідчить про наявність в ньому молозива, молока від хворих на мастит корів. Цінність такого молока як харчового продукту понижується, а при наявності більше 1000 соматичних клітин у 1 см³молоко не приймають для реалізації.

Вимоги державного стандарту встановлені з урахуванням використання молока як сировини для виробництва молочних продуктів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Промислова основа виробництва молока	\|	Реалізація та переробка молока

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.