Реалізація та переробка молока

Молоко належить до цінних продуктів харчування людини, оскільки містить усі необхідні для життєдіяльності організму поживні речовини.

За поживністю 1 кг молока прирівнюється до 200 г м'яса. Щоденне вживання 0,5 л молока на 50 % забезпечує добову потребу людини в жирі і на 30 % у білку тваринного походження.

Молоко використовують для виготовлення кисломолочних продуктів (кисле молоко, кефір, ацидофілін, ацидофільне молоко, сир кисломолочний тощо), які добре перетравлюються організмом людини, мають антибіотичні, лікувальні, дієтичні властивості, стимулюють секреторну діяльність шлунка й згубно впливають на гнильну мікрофлору кишок. Для боротьби з передчасною старістю.

Вторинна обробка молока

Вторинна обробка молока здійснюється на молочних підприємствах. Вона складається з:

очищення молока на відцентрових очисниках,

нормалізації його за вмістом жиру,

пастеризації,

стерилізації,

охолодження

розфасування.

Окремі елементи вторинної обробки молока можуть застосовуватися в господарствах, що постачають його безпосередньо в магазини, їдальні та дитячі заклади, або неблагополучних за інфекційними захворюваннями корів (туберкульоз, ящур, лейкоз тощо). У таких господарствах молоко обов'язково пастеризують. Після приймання від постачальника молоко надходить на відцентрові очисники.

Нормалізаціюпроводять з метою виготовлення питного молока. Відповідно до державного стандарту вміст жиру в молоці може бути доведений до 6,0; 3,5; 3,2; 2,5; 2,0; 1,5 %. Питне молоко готують пастеризоване, топлене й стерилізоване.

Пастеризація— це нагрівання молока від температури 63 °С, але не вище точки кипіння. Вона забезпечує знезараження молока від вегетативних форм бактерій. Для її проведення використовують пастеризаційні установки ВДП, ОПД, трубчасті й пластинчасті. Розрізняють такі режими пастеризації: нагрівання молока до температури 63 - 65 °С з витримуванням 30 хв (тривала пастеризація); до 72 — 76 °С з витримуванням 15 — 20 с (короткочасна) та нагрівання до 85 — 90 °С без витримування (моментальна).

У виробничих умовах використовують також ультрапастеризацію (нагрівання молока вище 100 °С із короткочасним витримуванням). Для виготовлення питного молока чи виробництва сиру застосовують короткочасну пастеризацію, а для виготовлення вершків і масла — моментальну. Після пастеризації його охолоджують і при цій самій температурі зберігають. Недотримання температурного режиму спричинює розвиток гнильних бактерій та псування молока.

Стерилізація забезпечує знищення вегетативних і спорових форм бактерій. її застосовують для виготовлення питного й згущеного молока, призначеного для тривалого зберігання. Тривала стерилізація молока відбувається при температурі 115-120 °С із витримуванням 15 - 20 хв, а короткочасна — 125 - 145 °С із витримуванням 2 - 10 с. Ефективніше короткочасна, оскільки за умов тривалої стерилізації відбувається денатурація окремих фракцій сироваткових білків, руйнуються вітаміни С і Ві2, значно погіршується сичужне зсідання молока.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Одягання доїльних стаканів на дійки вим'я.	\|	М’ясна продуктивність ВРХ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.