Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.

Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.

Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.

Стаття 189. Дослідження висновку експерта

 

1. Висновок експерта досліджується шлязом його оголошення в судовому засіданні.

Після оголошення висновку з метою його роз'яснення чи доповнення експерту можуть бути поставлені запитання особами, які беруть участь у справі. Першою ставить запитання особа за ініціативою, якої проводилася експертиза, а якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, то першим запитання ставить позивач. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.

Дані про висновок експерта і поставленні з цього приводу запитання заносяться до протоколу судового засідання. Правильність відповідей у протоколі посвідчується підписом експерта.

Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.

2. Реакція людини на однакові явища залежить від її емоційного стану та зовнішніх обставин. Експертне дослідження здійснюється експертом у звичній для нього обстановці. Експерт має допоміжні матеріали, може порадитися з колегами, може спокійно обміркувати методику та результати експертизи.

Допит в суді – це мікрострес для експерта. Емоційний стан, обстановка, динаміка допиту – все це суттєво відрізняється від умов, в яких проводилася експертиза. Треба враховувати й те, що між експертизою і допитом експерта в суді є тривалий проміжок часу, заповнений іншими експертними дослідженнями. У зв‘язку із цим, пояснення експерта можуть не у повній мірі збігатися із його висновком.

3. Хороші практичні рекомендації щодо оцінки висновку експерта дають автори навчального посібника “Експертизи в судовій практиці”. Під час допиту експерта перевіряється його компетентність, об‘єктивність і незаінтересованість у результатах справи, встановлюється чи не вийшов він за межі своєї компетенції, чи грунтуються висновки на одержаних ним відомостях і чи не відбиралися вихідні дані самом експертом, чи достатньо даних для певних висновків. Підлягають оцінці наукова обгрунтованість висновку, правильність застосування конкретних методик, їх дозволеність (ким і коли вона рекомендована, апробована) чи є більш сучасні методики досліджень.

Слід проаналізувати наскільки логічними є висновки експерта, чи на всі питання дано відповіді, зіставити висновки з установленими у справі фактичними даними. Наявність суперечності між ними може бути підставою для призначення повторної експертизи.

4. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі, оскільки у висновку можуть бути відповіді експерта, які є незрозумілими чи неповними.

Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.

Призначення експертиз в адміністративному процесі (Ст.81-86КАСУ).

Стаття 81. Призначення судової експертизи

Джерелом доказів в адміністративному

судочинстві є і висновки експертів. Висно-

вки експертів в адміністративному судочин-

стві застосовується не так часто як в кримі-

нальному процесі, оскільки значна частина

даних адміністративних справ пов’язані з

оскарженням правових актів [2; 8].

У багатьох випадках як експерти ви-

кликаються висококваліфіковані юристи

(доктори і кандидати юридичних наук),

на вирішення яких ставляться питання ви-

ключно правового характеру, наприклад,

щодо тлумачення чи використання окремих

норм матеріального і процесуального права

(це має місце особливо в практиці Консти-

туційного суду). Адміністративне судочинство було вве-

дене для захисту прав, свобод та інтересів

фізичних і юридичних осіб від порушень з

боку органів державної влади і місцевого

самоврядування, їх посадових осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 81 КАС
( 2747-15 ) для з'ясування обставин, що мають значення для справи
і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки,
ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду
питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст
питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються
судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть
участь у справі. Із аналізу зазначених норм вбачається, що суд не зв'язаний
пропозиціями осіб, які беруть участь у справі, але має враховувати
їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової
експертизи. Про призначення судової експертизи виноситься ухвала (частина
п'ята статті 81 КАС ( 2747-15 ). При цьому КАС ( 2747-15 ) не передбачено можливості
оскарження таких ухвал. Водночас за приписами пункту 3 частини другої статті 156
названого Кодексу ( 2747-15 ) суд має право зупинити провадження у
справі в разі призначення експертизи. При цьому відповідно до пункту 2 частини десятої статті 66
КАС ( 2747-15 ) експерт наділений правом заявляти клопотання про
подання йому додаткових матеріалів і зразків. За правилом частини дванадцятої зазначеної статті експерт
може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали
недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про
відмову повинна бути вмотивованою. З огляду на викладене розв'язання питання про надання
експерту додаткових матеріалів і зразків стосується забезпечення
експерта об'єктами експертного дослідження, а не призначення
експертизи, у зв'язку з чим у разі зупинення провадження у справі
це питання може вирішуватися запитом суду. Відповідно надіслання
експерту зібраних матеріалів та зразків може здійснюватися листом.

 

 

ПРИЗНАЧЕННЯ І ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ (СТ. 41, 42 ГПК), УЧАТЬ ЕКСПЕРТА У СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ (СТ. 31 ГПК), ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ ЗА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ (СТ. 48 ГПК).

Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Як зазначається в п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. N 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", не може розглядатись як судова експертиза дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, протиріч чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна.

Не буде вважатися судовою експертизою експертиза, проведена на вимогу прокурора до порушення господарським судом провадження у справі, а також після порушення провадження у справі, однак на вимогу прокурора, а не за ухвалою господарського суду.

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.03.2002 р.86 у справі за позовом дочірнього підприємства "Чексіл-маркет" до ТОВ "Обнова" про стягнення 48904,66 грн. зазначалося, що особа набуває прав та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.

Також не допускається використання висновків судової експертизи, проведеної в іншій судовій справі. Втім, якщо в іншій судовій справі судовою експертизою встановлені певні обставини, то ці обставини можуть мати преюдиціальне значення і не підлягають доказуванню відповідно до приписів ст. 35 ГПК.

Стаття 42. Висновок судового експерта

Висновок судового експерта повинен містити докладний опис
проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і
обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія
його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються
обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з
приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у
висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку
судового експерта господарський суд може призначити додаткову
судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну
судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому
експерту.

Висновок судового експерта для господарського суду не є
обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами,
встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта
повинно бути мотивованим у рішенні. Стаття 48. Визначення розміру сум, що підлягають сплаті
за проведення судової експертизи та послуги
перекладача

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової
експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати,
пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених
законодавством про службові відрядження. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката,
визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про
адвокатуру".

Частина 1 коментованої статті встановлює, що витрати на проведення судової експертизи, послуги перекладача визначаються господарським судом.

Розмір сум, що підлягають виплаті експертам (експертним установам), перекладачам, визначається відповідно до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. N 710.

Відповідно до чинного законодавства за експертами і перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, витрачений ними у зв'язку з явкою та викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення.

Особам, які не є працівниками підприємств, установ чи організацій, виплачується винагорода за відрив від звичайних занять.

Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов'язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, відшкодовуються такі витрати: вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові.

Перекладачам, а також особам, які виконують функції експертів чи спеціалістів не в порядку службового завдання, за проведену роботу виплачується винагорода.

Сума винагороди за відрив від звичайних занять визначається з урахуванням характеру їх занять у межах від 20 до 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за день.

Розмір винагороди експерта або спеціаліста, який виконує свої функції не в порядку службового завдання, визначається залежно від його кваліфікації та складності завдання у межах від 5 до 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи.

У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагороди збільшується на 25 відсотків.

Перекладачам залежно від їх кваліфікації та складності роботи встановлюються такі розміри винагороди:

за письмові переклади - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один авторський аркуш (40 тис. друкованих (рукописних) знаків);

за усні переклади - від 5 до 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи.

Переклади з рідкісних мов, з письмовою в'яззю, своєю графікою, ієрогліфами, клинописом, а також зі стародавніх мов, так само, як і переклади на іноземні мови, що віднесені до рідкісних мов, які мають писемність в'яззю, свою графіку, написані ієрогліфами, клинописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 відсотків.

У цивільних справах виплати експертам провадяться судом з коштів, що їх вносить сторона, яка порушила клопотання про проведення експертизи, а у разі коли ці дії здійснюються за ініціативою суду чи за клопотанням обох сторін - з коштів, що вносяться обома сторонами порівну.

Розмір суми, яку наперед має внести сторона (сторони), визначається судом орієнтовно. Остаточний розрахунок провадиться після виконання викликаними особами своїх завдань.

Якщо суми, наперед внесені сторонами, виявилися недостатніми для розрахунків із свідками і експертами, виплати провадяться з коштів суду, незалежно від часу надходження додаткових платежів сторін.

Якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, зазначені виплати провадяться з коштів суду. З цих же коштів виплачується винагорода перекладачеві.

Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди у межах норм, зазначених у пунктах 3, 5, 6 цієї Інструкції, та час, затрачений нею у зв'язку з явкою за викликом і на виконання даного їй завдання).

Відшкодування витрат (вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові) військовослужбовцям, які викликаються до органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як експерти, перекладачі, провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Особисто військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 869 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. N 710" визначено нормативну вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України залежно від ступеня складності експертизи:

1. Експертиза проста - 14,53 грн.

2. Експертиза середньої складності - 18,16 грн.

3. Експертиза особливої складності - 21,80 грн.

У п. 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Вищий господарський суд України у п. 2 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, якими мають бути дії господарського суду, якщо не здійснено попередню оплату проведення судової експертизи, призначеної з ініціативи господарського суду, відповів таке. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Це правило стосується й тих випадків, коли судову експертизу призначено за ініціативою господарського суду. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; найом жилого приміщення, а також добові у розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують розмір цих витрат. Якщо проїзні документи не подано, відшкодовується мінімальна вартість проїзду між місцем проживання і місцем виклику.

Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду.

Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

У п. 11 цього ж роз'яснення зазначено, що витрати, пов'язані з перекладом документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої приєдналася Україна), під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Частина 2 коментованої статті передбачає, що судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. N 710, витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників.

Розмір цих витрат установлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Частина 3 коментованої статті встановлює: витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Втім слід мати на увазі, що наразі в Законі України "Про адвокатуру" немає норм, що визначають порядок установлення витрат на послуги адвоката.

Норма коментованої статті передбачає оплату лише послуг адвоката. Як зазначається в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 1 жовтня 2002 р. у справі за позовом фабрики котлів "Rafako S.A." до ВАТ "Донецькобленерго" про стягнення суми, ст. 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи, що витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката, є судовими витратами, вони відшкодовуються лише сторонам. Інші особи, які беруть участь у справі, не мають права на відшкодування цих витрат.

Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення. Відшкодуванню не підлягають майбутні витрати. Здійснення витрат повинно підтверджуватися розрахунковими документами про перерахування коштів, видатковим касовим ордером. Не підлягають відшкодуванню витрати, оплачені векселем, оскільки відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю), а отже, не підтверджує фактичного здійснення витрат.

Слід також ураховувати вказівки Вищого господарського суду України щодо розподілу та відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. У п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У п. 12 цього ж роз'яснення зазначається, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Слід також мати на увазі, що витрати на правове обслуговування не є збитками. Правову позицію з цього питання викладено в постанові Верховного Суду України від 04.03.2002 р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергосервіс" до Промінвестбанку та Першого українського міжнародного банку про стягнення 184253 гривні збитків, з яких 124253 гривні - сума номінальної вартості втрачених векселів і 60000 гривень витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги щодо захисту своїх прав, де зазначено, що віднесення арбітражним судом до збитків витрат товариства на правове обслуговування суперечить закону, зокрема, положенням статті 203 ЦК, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою.

 

 

ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

 

 




Переглядів: 937

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стаття 171. Роз'яснення прав та обов'язків експерта. Присяга експерта | Симуляція та дисимуляція психічних розладів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.