ЕТАП - ВІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЕКСКУРСІЙНИХ ОБ'ЄКТІВ

Показ об'єктів, як вже наголошувалося, є частиною, що займає очолююче положення в екскурсії. Пра¬вільний відбір об'єктів, їх кількість, послідовність показу надають вплив на якість екскурсії. В даний час на державному обліку знаходиться понад 150 тис. пам'ятників історії, археологія і культу¬ри, а в музеях країни зберігається близько 40 млн. експонатів.

Як об'єкти можуть бути:

• пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави (наприклад, Куликовий поле, Бородіно, місця Курської битви і ін.);

• будівлі і споруди, меморіальні пам'ятники, свя¬занниє з життям і діяльністю видатних особистостей, твори архітектури і містобудування, житлові і суспільні будівлі, будівлі промислових підприємств, інженерні споруди (фортеці, мости, башти), мавзолєї, будівлі культурного призначення і інші будинки;

• природні об'єкти — ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, заповідники і заповідники, а також окремі дерева, реліктові рослини і др.;

• експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок;

• пам'ятники археології — городища, древні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дороги, гірські вироблення, загороди, святилища, канали і др.;

• пам'ятники мистецтва — твори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, скульптура, садово-паркового і ін. мистецтво.

Екскурсійні об'єкти класифікуються:

за змістом — однопланові (твір жіво¬піси, річка, рослина, тварина, будинок) і багатопланові (архітектурний ансамбль, ліс, поле, вулиця, площа міста);

• по функціональному призначенню — основні, які служать основою для розкриття підтем, і додаткові, такі, що показуються під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів в розповіді;

• по мірі збереження — що повністю збереглися, дійшли до наших днів із значними змінами, частково збереглися, втрачені.

Перед екскурсійними працівниками при створенні екскурсії коштує завдання — відібрати з безлічі об'єктів самі цікаві і на вигляд, і по тій інформатиці, яку вони з собою несуть. Правильний відбір об'єктів забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу і глибоке розкриття теми. Слід так організувати цю справу, щоб одні і ті ж об'єкти не кочували з екскурсії в екскурсію.

По можливості в кожної теми мають бути «свої» об'ек¬ти. Різноманітність об'єктів дає можливість забезпечити правильне чергування вражень у екскурсантів, дозволяє зберегти елемент новизни при вивченні роізноманітних тем.

Якщо неможливо виключити той або інший об'єкт з передбачуваного маршруту зважаючи на його унікальність (наприклад, «Мідний вершник» в Санкт-Петербурзі, Червона площа в Москві і ін.), які показуються у ряді екскурсій (оглядовою, історичною, літературною, іськусст¬воведчеськой), то такий об'єкт має бути розкритий особливо. При його показі мають бути виявлені ті характерні чер¬ти, які не знайшли віддзеркалення в екскурсіях на інші теми. При показі таких об'єктів і розповіді залежно від теми коженого разу має бути використаний інший матеріал. Тому інтерес екскурсантів при їх повторному перегляді, як правило, не знижується.

У практиці підготовки екскурсій вироблена методика оцінки екскурсійних об'єктів. Застосування цієї методики особливо важливе в тих випадках, коли творці нової екскурсії, зустрічаючись на маршруті з декількома об'єктами, схожими за змістом, можуть вибрати ті з них, найцікавіші для даної теми. Для оцінки об'єктів, які включаються в екскурсію, рекомендується використовувати наступні критерії:

Пізнавальна цінність — зв'язок об'єкту з конкретною історичною подією, з певною епохою, життям і творчістю відомого діяча науки і культури, художня цінність пам'ятника, можливість їх використання в естетичному вихованні учасників екскурсії. Популярність об'єкту, його популярність серед населення (наприклад, такі об'єкти, як Червона площа, Останкінська телевізійна башта, пам'ятник «Тисячелетіє Росії» в Новгороді, і ін.).

Незвичність (екзотичність) об'єкту. Мається на увазі особливість, неповторність пам'ятника історії і культури, будівлі, споруди (наприклад, суцільнозварною міст імені Е. О. Патона через Дніпро в Києві). Незвичність об'єкту може бути також пов'язана з якимсь історичним соби¬тієм, яке сталося в даній будівлі, на місці встановленого даного пам'ятника, з легендою або історичною подією (наприклад, церква царевича Дмитра в Угличі, храм «Спаса-нА-крові» в Санкт-Петербурзі на місці загибелі царя Олександра II). Екзотичність може бути природного характеру (наприклад, сталактіто-сталагмітові карстові печери в Новому Афоне, в Абхазії).

Виразність об'єкту, тобто зовнішня виразність об'єкту, його взаємодія з фоном, довкіллям — будівлями, спорудами, природою. Перевага віддається тому об'єкту, який щонайкраще вписується в місцевість, гармонує з іншими об'єктами, з ландшафтом (наприклад, будівля Московського університету на Ленінських Горах, храм Покриву на Нерлі (м. Владимир) мос¬ти в Санкт-Петербурзі).

Збереження об'єкту. Виробляється оцінка стану об'єкту в даний момент, його підготовленості до показу екскурсантам. Місцезнаходження об'єкту. При відборі об'єктів повинні враховуватися відстань до пам'ятника, зручність під'їзду до нього, придатність дороги для автотранспорту, можливість підвезення до об'єкту екскурсантів, природна обстановка, що оточує даний об'єкт, наявність місця, придатного для розташування групи з метою спостереження.

Тимчасове обмеження показу об'єкту (за часом доби, по днях, місяцях і сезонах) — це коли відвідини і перегляд об'єкту неможливі із-за поганої видимості або сезонності. Екскурсія не має бути переобтяжена великим коліче¬ством відвідуваних об'єктів, оскільки це збільшує її тривалість і викликає стомлюваність екскурсантів, а увага і інтерес при цьому слабшають. Оптимальна продовженість міської екскурсії складає 2—4 академ. години, при цьому екскурсанти з цікавістю сприймають не більш 15— 20 екскурсійних об'єктів.

У екскурсію можуть входити об'єкти як однієї групи (наприклад, пам'ятники архітектури), так і декількох груп (пам'ятні місця, історичні пам'ятники, житлові будівлі, природні об'єкти). Набор об'єктів залежить від теми екскурсії, її вмісту, складу екскурсійної групи. Неправильно, наприклад, коли вся оглядова екскурсія побудована виключно на показі скульптурних памятні-ков і монументів. Слід уникати одноманітності побудови зорового ряду. Зорові враження екскурсантів будуть неповними, якщо в маршрут поряд з памятниками і монументами не буде введений показ окремих будівель і вулиць, площ, пам'ятних місць, об'єктів природи.

В ході підготовки нової екскурсії більше уваги слід приділити вивченню об'єктів на місці, в їх природній обстановці. Необхідні вихідні дані дає вивчення об'єктів за джерелами — книгами, альбомами, фотографіями. Зустріч з екскурсійним об'єктом безпосередньо на місці його розташування, вивчення різних його сторін дозволяють екскурсоводові в майбутньому, при роботі з групою, вільно орієнтуватися в пам'ятника, кваліфіковано вести його показ.

Відбір об'єктів закінчується складанням картки (паспорти) на кожен з них. Дані картки використовуються як для теми, що конкретно розробляється, так і для майбутніх екскурсій. До картки об'єктів вносяться наступні дані:

1) найменування об'єкту (первинне і современ¬ноє), а також назва, під якою пам'ятник відомий в населення;

2) історична подія, з якою пов'язаний пам'ятник, дата події;

3) місцезнаходження об'єкту, його поштова адреса, на тій території де пам'ятник знаходиться (місто, селище, промислове підприємство і т. д.);

4) опис пам'ятника (під'їзд до нього, його автор, дата споруди, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);

5) джерело відомостей про пам'ятник (література, де описані пам'ятник і події, пов'язані з ним, архівні дані, усні виддання, основні друкарські роботи і місця зберігання неопублікованих робіт);

6) збереження пам'ятника (стан пам'ятника і террі¬торії, на якій він знаходиться, дата останнього ремонту, реставрації);

7) охорона пам'ятника (на кого покладена);

8) у яких екскурсіях пам'ятник використовується;

9) дата складання картки, прізвище і посада со¬ставітеля.

До картки прикріпляється фотографія об'єкту, зображаюча його нинішній і колишні види.

У картці на архітектурних, природних, археологиче¬ськие об'єкти можуть бути включені і інші відомості. Наприклад в картку на пам'ятник архітектури (будівля) включаються зведення про наявність скульптури, кахлів, стенописи в декоративному убранні пам'ятника (зовні, усередині), про типа і конструкцію будівлі, технічному стані його (міри збереження).

Наявність карток на всі екскурсійні об'єкти, розташовані на терріторіїданного краї, прискорює розробку нових екскурсійних тим, дозволяє різноманітити використання пам'ятників в екскурсіях на різні теми, робить їх показ більш активним. У багатьох регіонах Росії проведена паспортизація і складені зведення пам'ятників. У 70-і роки Науково-дослідним інститутом культури Міністерства культури РРФСР і управліннями культури були подготовлені зведення пам'ятників історії і культури Росії по територіям. Матеріали зведення включають лише одну групу нерухомих пам'ятників — меморіальні будинки, садиби, могили, пам'ятні місця, пов'язані з іменами видатних діячів культури і значними подіями в житті території (краю, області, автономної республіці).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Україна в роки революції 1905—1907 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.