Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915—1917рр.

Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.

Національно-етнічні особливості при такому адміністративно-територіальному устрої ігнорувалися.

Ці території після встановлення влади більшовиків увійшли до складу УРСР, а пізніше - до незалежної Української держави.

Влітку 1914 р. загострення протиріч між імперіалістичними державами сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум'ї Перш світової війни.

Про масштаб катастрофи свідчать статистичні дані 34 країни, які брали участь у війні, мобілізували 65 млн. солдаті з яких 10 млн. загинуло і 20 млн. поранено.

Майже такими були жертви і серед мирного населення.

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці змушені були воювати за чужі інтереси і брати участь у нав'язаному братовбивчомупротистоянні, адже в російській армії перебувало 3,5 млн. українців,

в австро-угорській - 250 тис.

Безпосередньо на території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам'янця-Подільського.

Командуючим спочатку був генерал Н. Іванов, а з бевзня 1916 р.— генерал О. Брусилов.

Одночасно з операцією Північно-Західного фронту проти Німеччини на Південно-Західному розгорнулася грандіозна битва, яка отримала назву Галицької.

Вона тривала 33 дні — від 10 серпня до 13 вересня 1914 р.

З обох боків, Австро-Угорщини і Росії, в ній брало участь 1,5 млн. солдатів і офіцерів.

- 21 серпня російські війська зайняли Львів.

- У подальших боях, 24— 30 серпня, біля містечка Городок (40 км на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на р. Сян, а потім, на початку вересня, до р. Дунаєць.

- Російські війська оточили блокували добре укріплену фортецю Перемишль.

- На 13 вересня російська кіннота вийшла на рубіж р. Віслока у 80 км від Кракова.

Запеклі бої відбувалися на Ужоцькому перевалі в Карпатах, де Легіон УСС у складі австрійської армії отримав бойове хрещення.

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну частину Західної Галичини, а також майже всю Буковину з м. Чернівці.

Австрійська армія втратила 400 тис. чоловік, зокрема 100 тис. полоненими, російська армія — близько 230 тис. чоловік.

У лютому — березні 1915 р. російські війська вели важкі бої в Карпатах.

9 березня капітулював австро-угорський гарнізон Перемишля.

Російські війська захопили 120 тис. полонених, серед здобутих трофеїв виявилося 900 гармат.

Тим часом німецьке командування зосереджувало на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, вивести Росію з війни.

Головний удар передбачалося завдати в Галичині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена.

Разом з нею діяла 4-та австрійська армія.У районі прориву, на 35-кілометровій ділянці фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перевагу: в живій силі — вдвічі, в артилерії — у 6 разів, зокрема у важкій — у 40 разів.

Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу.

Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ.

3-тя російська армія змушена була відступити за р. Сян, почали відступ й інші армії Південно-Західного фронту: 8-ма 21 травня залишила Перемишль, 11-та і 9-та перейшли за Дністер.

9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Серпня 1914 р. вважається днем початку війни.	\|	Наприкінці 1916 р. на фронтах, у тому числі на Південно-Західному, знову велася позиційна війна.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.