Вірусоносійство ВГВ.

Особливості патогенезу гепатиту В.

Парентеральне потраплення збудника в організм

↓

Проникнення ВГВ з крові ендоцитозом у гепатоцити

↓

Добудовування у гепатоциті плюс-ланцюга ДНК ДНК-полімеразою до повноцінної структури

↓

Розвиток вірусної інфекції

↓ ↓

Інтегративної Продуктивної

↓ ↓

Ускладення, супресія вірусного геному (видужання).

Імунітет - типоспецифічний, довготривалий, зумовлений віруснейтралізуючими антитілами (анти-HВsAg).

У деяких випадках, недивлячих на високий рівень вірусного антигену у крові, антитіла до нього не виробляються. Вірус зберігається у печінці (інтегративна форма), і людина на тривалий час, а інколи довічно, стає хронічним носієм.

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА. Дослідним матеріалом є кров, біоптат печінки та секційний матеріал.

Діагностика направлена на виявлення антигенів вірусу (HBsAg, HBcAg та HBeAg), ДНК вірусу (HBV DNA) та антитіл (IgM та IgG) до вірусу (анти-HBs, анти-HBс, анти-HBe).

Експрес-методи:

- імунохімічні дослідження – виявлення антигенів вірусу у крові за допомогою імуноферментного та радіоімунного аналізу (ІФА, РІА);

- РНГА - виявлення поверхневого антигену HBsAg у крові;

- молекулярно-біологічні дослідження – виявлення ДНК вірусу в крові за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) чи методу ДНК-зондів.

Серологічний метод – В організмі людини до кожного з вірусних антигенів на різних стадіях захворювання утворюються специфічні антитіла, тому основою серодіагностики є знання про динаміку появи та зникнення основних маркерів ВГВ.

HBsAg є основним маркером захворювання, він з’являється у крові у інкубаційний період (через 4 – 6 тижнів після інфікування задовго до появи клінічних симптомів), постійно виявляється у безжовтушний та жовтушник періодах. До кінця першого місяця жовтушного періоду при гострому перебігу хвороби він зникає з сироватки крові і при наступній сероконверсії це вказує на видужання. В той же час тривала присутність його після захворювання вказує на розвиток хронічного гепатиту або свідчить про безсимптомне вірусоносійство.

Антитіла до HBsAg починають циркулювати через 3 – 4 місяця після зникнення з крові HBsAg.Вони вказують на видужання після гострого гепатиту та появу проективного імунітету та зберігаються на все життя.

HBеAg з’являються після HBsAg, максимальна концентрація визначається в кінці інкубаційного періоду та в переджовтушний період. З появою жовтухи його кількість значно зменшується та через 2 – 3 тижні від початку захворювання він зникає. Присутність HBеAg вказує на активну репродукцію віруса і, відповідно, високу заразність крові.

Антитіла до HBеAg з’являються згодом, після 1 – 2 тижнів з моменту зникнення з крові відповідного антигену, і вказують на доброякісний перебіг захворювання. У перехворівши вони циркулюють від 2 до 5 років.

HBсAg знаходиться лише у ядрах інфікованих гепатоцитів, у вільній крові, як правило, не з’являється, його виявляють за допомогою МІФ.

Антитіла до HBсAg циркулюють у крові у переджовтушний, весь період і на початку реконвалесценції. При зменшенні активності репродукції віруса зменшується титр антитіл, їх повне зникнення вказує на клінічне видужання. Особливо показовим та надійним маркером гепатиту В з активним перебігом є наявність у крові анти-HBсAg IgM.

Антитіла до HBсAg класу IgG виявляються як при гострому та і хронічному гепатиті, зберігаються протягом всієї хвороби та вказують на раніше перенесений гепатит В (ретроспективна діагностика) або на нинішню інфекції.

Маркери гострого (а) та хронічного (б) гепатиту В на різних стадіях захворювання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ	\|	Експрес-метод Серологічний метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.