• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Лабораторна діагностика парентеральних вірусних гепатитів.

Тема: Збудники парентеральних гепатиті: В, D, С, G, TTV, SENV.

Заняття №6

ПРИНЦИПОВІ ВІДМІННОСТІ ВІРУСІВ ТА БАКТЕРЙ

Актуальність теми:вірусні гепатити найактуальніша проблема сучасної медицини. Для більшості гепатитів не розроблені засоби специфічної профілактики. Але ці вірусні інфекції мають важкий перебіг, часто розвивається хронізація, особливо при ВГС, ВГД. У хворих на хронічний гепатит В існує дуже високий ризик розвитку цирозу печінки та гепатокарциноми.

Гепатит В (ВГВ, сироватковий гепатит) – інфекційна хвороба, що характеризується враженням печінки з розвитком симптомокомплексу гостого та хронічного гепатиту. Це одне з найбільш загрозливих захворювань, що зумовлює щорічно у світі більше 2 млн смертей.

Поверхневий антиген цього вірусу був виявлений Б.Блюмбергом у 1964 р. у крові австралійського аборигена, у зв’язку з чим цей антиген тривалий час називали “австралійським”. Сам збудник виявлений і описаний Д.Дейном у 1970 р., тому синонім повних віріонів цього вірусу – “частки Дейна”.

HBV вірус віднесений до родини Hepadnaviridae, роду Orthohepadnavirus.

Морфологія та ультраструктура HBV. Віріони вірусу – “частки Дейна” сфе­рич­­ної форми, дрібні - діаметром 40-45 нм, мають геном, який складається з двониткової ДНК (мінус-нитки і більш короткої неповної плюс-нитки). Геном заключений в білковий капсид ікосаедрального типу симетрії (т.з. серцевину). Нуклеокапсид покритий зовнішньою ліпідно-білковою оболонкою (суперкапсидом).

Крім повних віріонів (часток Дейна) зустрічаються в набагато більшій кількості т.з. неповні віріони, які складаються лише з фрагментів зовнішньої оболонки і бувають сферичними чи ниткоподібними. Неповні віріони містять поверхневий антиген вірусу, накопичуются в результаті надлишкової продукції поверхневого компоненту вірусу і не проявляють інфекційних властивостей.

Антигенна. HBV має 4 антигени: поверхневий (HBsAg), серцевинний (HBcAg), внутрішній (HBeAg) та регуляторний (HBхAg).

HBsAg – глікопротеїновий поверхневий (superficial) антиген, раніше іменувався “австралійським”, є маркером ВГВ (гострого чи хронічного), одним із критеріїв небезпечності крові при її переливанні.

HBcAg – серцевинний (cor) антиген, міститься в капсиді віріонів, які знаходяться в ядрах гепатоцитів, не надходить у кров, є маркером реплікації вірусу в гепатоцитах (при гострому і хронічному ВГВ).

HBeAg – внутрішній антиген, відщеплюється від HВcAg при його проходженні через мембрану гепатоцитів, внаслідок чого виявляється в крові, визначає інтенсивність реплікації вірусу гепатиту В і ступінь інфекційної небезпеки хворого. У ряді випадків він є маркером несприятливого перебігу ВГВ.

HBхAg – регуляторний протеїн, що стимулює чи пригнічує апоптоз гепатоцитів, стимулює транскрипцію і пригнічує репаративну систему гепатоцитів. Ймовірно бере участь у пухлинній трансформації гепатоцитів.

Вірус гепатиту В викликає утворення в організмі антитіл до різних антигенів (анти-HBs, анти-HBe, анти-HBc), які належа­ть до імуноглобулінів М.

Культивування. У культурі клітин і курячих ембріонах вірус не культивується. До нього чутливі примати (особливо мавпи шимпанзе).

Резистентність. Володіє високою стійкістю, особливо до високих температур - при темпе­ратурі 100° С лише через 10 хв втрачає інфекційність, але зберігає антигенність. При кімнатній температурі зберігає життєздатність впродовж 3-х місяців, у замороженому стані – декілька років. Інактивація вірусу проходить при автоклаву­ванні (120° C) чи кипятінні впро­довж 30 хвилин, при дії сухого жару (180° C) - упродовж 1 години.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворий та віру­соносій (менше 10 %). Шляхи передачі - парентеральний (введення зараженої вірусом крові та її компонентів при будь-яких маніпуляціях – переливанні крові, хірургічних операціях, ін’єкціях, стоматологічних процедурах, педікюрі, манікюрі та ін.), статевий та вертикальний (від матері плоду трансплацентарно чи під час пологів). Основні групи ризику – медпрацівники, особи, які отримують гемотрансфузії чи препарати крові, наркомани, хворі на гемофілію, гомосексуалісти, повії.

Репродукція вірусу гепатиту В у гепатоцит.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ВСТУП. ЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ПРЕДМЕТУ.
6. ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ЗМІСТ ОСВІТИ
7. ДОДАТОК до Лекції № 12
8. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
9. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЗМІСТ.
10. ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ І ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ
11. Закріплення матеріалу лекції
12. Закріплення матеріалу лекції

Переглядів: 765