• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Трамадол

Буторфанол

Фентаніл

Промедол

Синтетичні замінники морфіну

Омнопон

Містить 48-50 % морфіну і 29,9- 34,2 інших алкалоїдів, які посилюють знеболюючу дію морфіну і діють протиспастично. Дітям до 2- х років препарати опію не призначають.

За силою болезаспокійливої дії промедол близький до морфіну, але легше

переноситься хворими, менше пригнічує дихання, володіє помірною

спазмолітичною дією, не спричинює запору, не впливає на серцево - судинну

діяльність.

Застосовується для знеболювання в хірургічній та акушерський практиці, сприяє розкриттю шийки матки, прискорює пологи.

Найсильніший з відомих наркотичних анальгетиків. Його використовують

головним чином у поєднанні з нейролептичними препаратами (зокрема, дроперидолом), для нейролептаналгезії. Можна застосовувати для купірування гострого болю при інфаркті міокарда, стенокардії, нирковій і печінковій коліці.

Побічні ефекти : пригнічення дихання, рухове збудження, бронхоспазм,

гіпотензія.

Порівняно з морфіном менше пригнічує дихання. Може спричинити галюцинації, тахікардію, підвищення артеріального тиску.

Призначають при болю, що викликаний травмами та патологічними процесами.

Має властивості опіоїдних анальгетиків, але за силою дії поступається морфіну. Менше впливає на дихання.

Призначають при болях, що пов’язані зі злоякісними пухлинами, інфарктом міокарда, травмами.

Побічні ефекти: нудота, блювання, сухість у роті, лікарська залежність.

б) Ненаркотичні анальгетики по характеру і силі болезаспокійливої дії, а також рядом других особливостей відрізняються від наркотичних.

Важливою відмітною рисою препаратів цієї групи є те, що вони не викликають явищ фізичної залежності, а після припинення їх застосування не виникає абстиненції. Тому їх називають - ненаркотичні анальгетики.

Ненаркотичні анальгетики усувають біль при запальних процесах і дають жарознижувальний та протизапальний ефект.

У процесі запалення беруть участь різні клітинні елементи (лаброцити, клітини ендотелію, тромбоцити, моноцити, макрофа­ги), які секретують біологічно активні речовини: простагландини, тромбоксан АЗ, простациклін — медіатори запалення. Сприяють виробленню медіаторів запалення також ферменти циклооксигенази (ЦОГ).

Ненаркотичні анальгетики блокують ЦОГ і гальмують утворен­ня простагландинів, що спричинює протизапальний, жарознижу­вальний і анальгетичний ефект.

Протизапальний ефект полягає в тому, що обмежуються ексу­дативна і проліферативна фази запалення. Ефект відзначається че­рез декілька діб.

Анальгетичний ефект спостерігається через декілька годин. Препарати впливають переважно на біль при запальних процесах.

Жарознижувальний ефект виявляється при гіперпірексії через декілька годин. При цьому збільшується тепловіддача за рахунок розширення периферичних судин і посилюється потовиділення. Знижувати температуру тіла до 38 °С недоцільно, оскільки субфебрильна температура — це захисна реакція організму (підвищують­ся активність фагоцитів і продукція інтерферону тощо).

Переглядів: 522