Мондіалізм

Другий варіант концепції, що виникла задовго до остаточної перемоги Заходу в "холодній війні", отримав назву "мондіалізму". Зміст цієї концепції зводиться до неминучості повної планетарної інтеграції, переходу від значної кількості держав, народів, націй і культур до "уніформного світу". Ідея мондіалізму (новий американський проект "світового уряду" отримав назву "мондіалізму" — від французького слова "mond" — "світ"), нового світового порядку та месіанства окремих націй, народів і є завуальованою формою ідеї створення світового уряду. Оскільки засоби масової інформації контролюються представниками корпорацій, ці ідеї всіляко замовчуються, особливо в нашій країні.

Витоки цієї ідеї — в деяких утопічних та хіліастичних рухах, що беруть свій початок у сивій давнині. В її основі лежить уявлення, що в якийсь кульмінаційний момент історії усі народи Землі з'єднаються в єдиному Царстві, де не буде суперечностей, трагедій, конфліктів і проблем, притаманних звичайній земній історії.

Давню історію мають претензії американців на винятковість. Початок їх поклали погляди перших переселенців — пуритан, що прибули на американський материк ще в XVII столітті й намагалися реалізувати біблійний заповіт "міста на пагорбі", де всі мешканці рівні й вільні. Звідси і обґрунтування концепції експансії принципів свободи та демократії як виявлення логіки Божественного Провидіння. Від цієї думки до ідеї призначення Америки реформувати весь світ і вести його за собою — один крок.

Уже в середині ХІХ століття деякі американські ідеологи стверджували, що в найближчому майбутньому США стануть центром, навколо якого всі нації об’єднаються в єдиний народ, що США, подібно до сонця, зроблять "позитивний вплив на країни Європи, а далі й на азійські імперії". Філософ Дж. Фіксе в 1895 році зазначав, що в найближчому майбутньому всі країни світу стануть англійськими за своєю мовою, релігією, своїми політичними звичаями та, значною мірою, за кров’ю народів, що їх населяють. Таким чином ідеї, що стверджують головну і керівну роль США спочатку в Латинській Америці, а потім і в Західній Європі, сформульовані в "доктрині Монро" у 1823 році, у середині ХХ століття поширювалися вже в усьому світі.

Найчіткіше ці настанови сконцентрувались у гаслі "американського століття", сформульованому політологом Г. Льюїсом у 1941 р.: "ХХ століття повинно стати значною мірою американським століттям". Американські капіталісти, вчителі, лікарі, агрономи й інженери, підтримувані американською міццю, стверджував він, повинні взяти на себе тягар білої людини і нести з собою всюди "стабільність" і "прогрес" американського зразка.

Мондіалістські ідеї були притаманні найчастіше помірним європейським і особливо англійським соціалістам (деякі з них об’єднались у "Фабіанське товариство"). Про єдину світову державу говорили й комуністи.

З іншого боку, аналогічні мондіалістські організації створювалися, починаючи з кінця ХІХ століття, великими фігурами у світовому бізнесі — наприклад, сером Сесілом Родсом, який організував групу "Круглий стіл", члени якої мали "сприяти утвердженню системи безперебійної торгівлі в усьому світі й створенню єдиного світового уряду". Часто соціалістичні мотиви переплітались з ліберал-капіталістичними, і комуністи в цих організаціях були однодумцями представників найбільшого фінансового капіталу. Усіх згуртовувала віра в утопічну ідею об’єднання планети. Показово, що такі відомі організації, як Ліга Націй, а пізніше Організація Об’єднаних Націй (ООН) і Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) є продовженням саме мондіалістських організацій, які мали великий вплив на світову політику.

Протягом ХХ століття багато мондіалістських організацій, що уникли зайвої реклами й часто носили навіть таємний характер, змінили велику кількість назв. Існував "Універсальних рух за світову конфедерацію" Гаррі Девіса, "Федеральний Союз" і навіть "Хрестовий похід за Світовий Уряд", організований англійським парламентарем Генрі Асборном у 1946 році.

У майбутній Америці американські політики Д. Ейзенхауер, Г. Хемфрі, В. Рейган, Дж. Буш та Б. Клінтон бачили справжню столицю світу, базу керівництва ним. Ідея про призначення Америки керувати світом, врятувати "хворе людство" від небезпеки, що йому загрожувала, панувала в часи президента Рональда Рейгана і його адміністрації.

США, у міру зосередження всієї концептуальної та стратегічної влади над Заходом, стали головним штабом мондіалізму, представники якого утворили паралельну владі структуру, що складалася з радників, аналітиків, центрів стратегічних досліджень. У США, окрім невидимих структур, сформувались три основні мондіалістські організації, такі, як "Рада міжнародних відносин" (РМВ), "Більдербергський клуб" та "Тристороння комісія", про існування деяких із них громадськість Заходу дізналася відносно недавно.

З початку "перебудови" мондіалістські центри мали в Москві "своїх людей". Ключовою фігурою тут був директор Науково-дослідного інституту системних досліджень академік Д. Гвішіані, який з 1965 по 1985 рік працював заступником голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки, а в 1985—1986 роках — заступником голови Держплану СРСР.

Ідеологічною основою перебудови, на яку посилались Михайло Горбачов та його радники, була мондіалістська теорія конвергенції — зближення капіталістичної та соціалістичної систем. Показово, що керівники "Тристоронньої комісії" (Девід Рокфеллер, Жорж Бертуан — тоді голова Європейського відділення — і Генрі Кіссінджер) у січні 1989 року побували в Москві, де їх приймав президент СРСР Михайло Горбачов, а Жак Атталі, радник президента Франції Франсуа Міттерана, підтримував особисті контакти з російським президентом Борисом Єльциним.

За кілька років до початку радянської перебудови аналогічний проект почали реалізовувати в Китаї, з яким представники "Тристоронньої комісії" встановили тісні зв’язки ще в кінці 1970-х. Але геополітичні долі китайської та радянської "перебудов" були відмінні. Китай наполягав на "справедливому" визначенні позицій у майбутньому об’єднанні, на відповідних ідеологічних зрушеннях Заходу в бік соціалізму.

Радянський Союз пішов шляхом поступок значно радикальніше. Дотримуючись логіки американських мондіалістів, М. Горбачов почав структурне перетворення радянського простору в бік "демократизації" та "лібералізації". В першу чергу це позначилось на країнах Варшавського договору, а потім і республіках Радянського Союзу. Почалося скорочення стратегічних озброєнь та ідеологічне зближення з Заходом.

Але потрібно звернути увагу на той факт, що роки правління М. Горбачова припадають на період президентства в США крайніх республіканців — Р. Рейгана і Дж. Буша. Причому Р. Рейган був єдиним за останні роки президентом, котрий послідовно відмовлявся брати участь в усіх мондіалістських організаціях. За переконаннями він був жорсткий, послідовний та безкомпромісний атлантист, ліберал-риночник, не схильний до будь-яких компромісів з "лівими" ідеологіями навіть помірного демократичного або соціал-демократичного зразка. Отже, кроки Москви, спрямовані на конвергенцію і створення світового уряду зі значною вагою в ньому представників Східного блоку, не знайшли підтримки через найнесприятливіші ідеологічні перепони. Атлантисти Р. Рейган і Дж. Буш просто використали мондіалістські реформи М. Горбачова з суто утилітарною метою. Добровільні поступки керівників СРСР не супроводжувалися відповідними кроками з боку США, і Захід не пішов ні на геополітичні, ні на ідеологічні компроміси з Радянським Союзом, що самоліквідовувався, і Євразією. НАТО не ліквідувався, а його збройні сили не залишили ні Європу, ні Азію. Ліберально-демократична ідеологія ще більше зміцнила свої позиції.

Критика ідеї світового уряду та провал планів його створення змусили ідеологів Заходу шукати нові завуальовані форми досягнення світового панування, що знайшли своє відображення в глобалізації — становленні єдиного взаємопов’язаного світу, в якому немає кордонів та протекціоністських бар’єрів, що захищають країни від неупорядкованих зовнішніх впливів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Новий світовий порядок	\|	Глобалізація та її асиметричність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.