• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Електробезпека

Електротравми відбуваються при попаданні людини під напругу в ре-зультаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціа-лами чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроуста­новки безносе-редньо або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку.

Протікання струму через тіло людини супроводжуєтся терміч­ним, електролітичним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканин, випаровуванні воло-ги тощо, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору про-ходженню струму та часу проходження. При короткочасній дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ура-ження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речови-ни, в тому числі і крові, що приводить до зміни їх фізико-хімічних і біо-хімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів в тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому пору-шуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в нормально функціонуючому організмі і пов'язані з його життєвими функціями.

Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів. Це так звана пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом з цим збурююча дія струму на тканини може бути і непрямою, а рефлекторною - через центральну нервову систему. Меха-нізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних ор-ганів центральної нервової системи) під дією електричного струму пере-дається центральній нервовій системі, яка перероблює цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповід-них тканинах і органах. При пере­вантаженні центральної нервової систе-ми інформацією (збуренням клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недо­цільну, неадекватну інформації, виконавчу команду. Останнє може привести до серйозних порушень діяльності життєво важливих орга­нів, в тому числі сердця та легенів, навіть коли ці органи не лежать на шляху струму.

Крім відзначеного, протікання струму через організм негативно впли-ває на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємо­діючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біо­струмів на тканини і органи людини, подавити біоструми і, тим самим, викликати спе-цифічні розлади в організмі.

Виділяють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані.

Місцеві електричні травми. Відносяться електричні опіки, елект-ричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкод-ження, пов’язані з дією електричного струму чи електричної дуги.

Електричні опіки. Найбільш розповсюджені електро-травми. Зал­ежно від умов виникнення опіки діляться на контактні, дугові і змішані.

Кон­тактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно не-великої напруги - 1...2 кВ і спричинюються тепловою дією струму. Для місць контакту тіла зі струмопровідними неізольованими елементами електроустановки характерним є велика щільність струму і підвищений опір — за рахунок опору шкіри. Тому в місцях контакту виділяється значна кількість тепла, що і призводить до опіку. Контактні опіки охоп-люють прилеглі до місця контак­ту ділянки шкіри і тканин.

Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за ве-личи­ною напруги. При цьому в установках до 6... 10 кВ дугові опіки час-тіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в елек­троустановках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпо­середньо між струмовідними елементами установки, так і між струмовідними елементами електроустановки і тілом людини при небез-печному наближенні її до струмопровідних елементів. В першому випад-ку (дуга між елементами елек­троустановки) струм через тіло людини може не проходити і небезпека обумовлюється тепловою дією дуги, а в другому (дуга між струмовідними елементами і тілом людини) теплова дія дуги поєднується з проходженням струму через тіло людини. Дугові опіки, в цілому, значно тяжчі, ніж контакт­ні, і нерідко призводять до смерті потерпілого, а тяжкість уражень зростає із збільшенням величини напруги.

Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки). Спостеріга-ються у вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту із струмовідними елементами.

Електричні знаки можуть виникати як в момент проходження стуму через тіло людини, так і через деякий час після контакту із струмовід-ними елемен­тами електроустановки. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.

Металізація шкіри. Це проникнення у верхні шари шкіри дрібних час-ток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Наддрібні част-ки мета­лу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому во-ни не здатні проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок ті-ла. На ураженій ділянці тіла, при цьому, відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесе­ного в шкіру металом, і напруження шкіри від при-сутності в ній стороньої твердої речовини - часток металу.

Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з виникненням елек­тричної дуги, для органів зору В більшості випадків одночасно з металізацією шкіри мають місце дугові опіки.

Електроофтальмія. Запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового випромінювання електричної дуги. Електроофтальмія, зазвичай, розвивається через 2-6 годин після поромі-нення (залежно від інтенсивності опромінення) і проявляється у формі почервонін­ня і запалення шкіри та слизових оболонок повік, сльозото-чінні, гнійних виділеннях, світло болях і світлобоязні. Тривалість захво-рювання 3...5 днів.

Механічні ушкодження. Пов'язані з дією електричного струму на орга-нізм людини, спричиняються непередбачуваним судомним скороченням м'язів в результаті подразнюючої дії струму. Внаслідок таких судомих скорочень м'я­зів можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, вивихи суглобів, переломи кісток тощо. До механічних пошкоджень, спричи­нених дією електричного струму, не відносяться ушкодження, обумовлені падінням з висоти та інші подібні випадки, на-віть коли падіння було спричи­нено дією електричного струму.

Загальні електричні травми або електричні удари. Це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслі­док збурення живих тканин організму електричним струмом, яке супрово­джується мимовільним судомним скороченням м'язів. Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення окремих м'язів до повної зупинки дихання і кровообігу. При цьому зовнішні місцеві пошкодження можуть бути відсутні.

Залежно від наслідків ураження електричні удари діляться на чотири групи:

Перша група - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості.

Друга група - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості без по-рушень дихан­ня і кровообігу.

Третя група - втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і дихання разом.

Четверта група - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кро-вообігу.

Клінічна або «уявна» смерть - це перехідний стан від життя до смерті. В стані клінічної смерті кровообіг і дихання відсутні, в організм людини не постачається кисень. Ознаки клінічної смерті - відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синьювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагу­ють на світло. Життєдіяльність клітин і організму в цілому ще деякий час під­тримується за рахунок наявного в організмі кисню на момент ураження. З часом запаси кисню в організмі вичер-пуються і клітини організму починають відмирати, тобто наступає біоло-гічна смерть. Період клінічної смерті визна­чається проміжком часу від зупинки кровообігу і дихання до початку відми­рання клітин головного мозку, як більш чутливих до кисневого голодування. Залежно від запасу кисню в організмі на момент зупинки кровообігу період клінічної смерті може бути від декількох до 10... 12 хвилин.

Крім електричних ударів, одним із різновидів загальних електротравм є електричний шок - тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоці виникають глибокі розла-ди нервової системи і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кро-вообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому, а життєві функції орга­нізму поступово затухають. Такий стан організму може три-вати від десятків хвилин до доби і закінчитись або виздоровленням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.

Основні чинники, що визначають результати ураження людини електричним струмом. Чинники, що впливають на тяжкість уражен-ня людини електрич­ним струмом, діляться на три групи:

1. Електричного характеру.

2. Неелектричного характеру.

3. Чинники виробничого середовища.

Основні чинники електричного характеру.Це величина струму через людину, напруга, під яку вона попадає та опір її тіла, рід і часто­та струму.

Величина струму через людину. Безпосередньо і найбільшою мірою впливає на тяжкість ураження електричним струмом.

За характером дії наорганізм виділяють:

1. Відчутний струм - викликає при проходженні через організм від­чутні подразнення.

2. Невідпускаючий струм - викликає при проходженні через орга­нізм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник.

3. Фібриляційний струм - викликає при проходженні через орга­нізм фібриляцію серця.

Величина напруги, під яку попадає людина. Впливає на тяжкість ураже-ння електричним струмом в тій мірі, що із збільшенням прикла­деної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє приво­дить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження.

Електричний опір тіла людини. Тіло людини являє собою склад­ний комплекс тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок.

Шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому. Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її рогового шару, наяв-ності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Крім перерахованих чинників на опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Зі збільшенням величи­ни напруги, струму і часу його дії опір шкіри, а також і тіла людини, в цілому, падає.

Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричинюється така залежність товщиною і ступенем ог-рублення верхнього шару шкіри.

Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, при оцінці умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 Ом.

Частота і рід струму. Через наявність в опорі людини ємнісної скла-дової, збільшення частоти прикладеної напруги супроводжується змен-шенням повного опору тіла людини і, як наслідок, збільшенням струму, що проходить через людину. Останнє дає підставу вважати, що тяжкість ураження електричним струмом має зростати із збільшенням частоти. Але така закономірність спостерігається тільки в межах частот 0...50 Гц. Подальше збільшення частоти, не зважаючи на зро­стання струму, що проходить через людину, не супроводжується зро­станням небезпеки ураження. При частотах 450-500 кГц вірогідність загальних електро-травм практично зникає, але зберігається небезпека опіків дугових і за рахунок проходження струму через тіло людини. При цьому струмові опіки спостерігаються на шкірі і прилеглих до неї тканинах - за рахунок поверхневого ефекту перемінного струму.

Основні чинники неелектричного характеру.Є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, рапто-вість і непередбачуваність дії струму.

Шлях струму через тіло людини. Суттєво впливає на тяжкість ура­жен-ня. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає.

Якщо струм не проходить через життєво важливі органи, то він може впливати на них тільки рефлекторно, через центральну нервову систему, а вірогідність ураження цих органів менша.

Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: «рука-рука», «голова-ноги», «рука-ноги». Серед випадків з тяжкими і смертельними наслідками час-тіше спостеріга­ються петлі «рука-рука» (40%), «права рука-ноги» (20%), «ліва рука-ноги» (17%). Особливо не-безпечними є петлі «голова-руки» і «голова-ноги», але трапляються вони досить рідко.

Індивідуальні особливості і стан організму. До індивідуальних осо­бли-востей організму, які впливають на тяжкість ураження електричним стру-мом, при інших рівних чинниках, відносяться чутливість організму до дії струму, психічні особливості та риси характеру людини (холери­ки, санг-вініки, меланхоліки). Аналіз електротравматизму свідчить, що більш чут-ливі до дії електричного струму холерики і меланхоліки.

Тяжкість ураження електричним струмом значною мірою залежить від стану організму. До більш тяжких уражень електричним струмом приво-дять стан збу­рення нервової системи, депресії, захворювання шкіри, сер-цево-су­динної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, різного ха-рак­теру запалення, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Більш тяжкі наслідки дії струму чітко спостерігаються в стані алко-гольного чи наркотичного сп'яніння організму.

Час дії струму. Із збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту, електролітичних проце­сів у тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, підвищується вірогідність спів падання максимального імпу-льсу струму через серце, що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень.

Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ура-ження обумовлюється тим, що при несподіваному попаданні людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку. Експе-риментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то при реалі­зації цієї загрози значен-ня порогових струмів на 30-50% вищі. І, нав­паки, якщо така загроза не усвідомлюється і дія струму проявляється несподівано, то значення по-рогових струмів будуть меншими.

Чинниками виробничого середовища,які впливають на небез­пеку ура-ження людини електричним струмом, є температура повітря в примі-щенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хіміч-но активних домішок.

Організація безпечної експлуатації електроустановок. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

1. Система технічних засобів і заходів.

2. Система електрозахисних засобів.

3. Система організаційно-технічних заходів і засобів.

Система технічних засобів і заходів з електробезпеки.Технічні засо-би і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції елек­троуста-новок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно дочинних нор-мативів.

За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електро-безпеки діляться на дві групи:

1. Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нор­маль-ному режимі роботи електроустановок.

2. Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при ава­рійних режимах роботи електроустановок.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:

1. Ізоляція струмовідних частин.

2. Недоступність струмовідних частин.

3. Блоківки безпеки.

4. Засоби орієнтації в електроустановках.

5. Виконання електроустановок, ізольованими від землі.

6. захисне розділення електричних мереж.

7. Застосування малих напруг.

8. Компенсація ємнісних струмів замикання на землю.

9. Вирівнювання потенціалів.

З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції в електроустановках застосовується одно­час-но декілька з перелічених технічних засобів і заходів.

Система електрозахисних засобів.Електрозахисні засоби - це технік-ні вироби, що не є конструктивними елементами електроуста­новок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби поділяються на:

1. Їзолювальні - ізолювальні штанги, кліщі, накладки, діелектричні ру-ковички.

2. Огороджувальні - огородження, щитки, ширми, плакати) та запо-біжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, руковиці для захисту рук.

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

Основні ізолювальні електрозахисні засоби розраховані на напру­гу ус-тановки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними за-безпечують захист працівників.

Додаткові електрозахисні засоби навіть при дотриманні функціо­наль-ного їх призначення не забезпечують надійного захисту працюю­чих і застосовуються одночасно з основними для підвищення рівня безпеки.

Система організаційно-технічних заходів і засобів.Основні організа-ційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регла-ментуються ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації елек-троустановок споживачів», якими відповідальність за організацію без-печної експлуатації електроустановок покладається на роботодавця.

Згідно з чинними вимогами роботодавець повинен:

1. Призначити відповідального за справний стан і безпечну експлу­а-тацію електроустановок.

2. Створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнік-ну службу.

3. Розробити і затвердити посадові інструкції працівників електро­технічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в елек­троустановках з урахуванням їх особливостей.

4. Створити на підприємстві умови з обслуговування електроустано-вок, відповідно до чинних вимог.

5. Забезпечити своєчасне навчання і перевірку знань працівників з пи-тань електробезпеки.

На малих підприємствах за неможливості чи недоцільності ство­рення електротехнічної служби власник, на договірних засадах, дору­чає елект-ротехнічним службам споріднених підприємств або фізічним особам, які мають відповідну підготовку, забезпечення справного стану і безпечної експлуатації електроустановок.

Фахівці служби охорони праці забов'язані контролювати безпечну ек-сплуатацію електроустановок і повинні мати четверту групу з елект-робез­пеки.

Працівники, що обслуговують електроустановки повинні мати від­повідну професійну підготовку, І...V групу з електробезпеки, підтверд-жену посвідченням встановленої форми і не мати медичних проти­по-казань і вікових обмежень щодо можливості виконання роботи в елект-роустановках.

Під час виконання службових обов'язків працівник повинен мати при собі посвідчення. За відсутності посвідчення або за прострочених тер-мінів чергової перевірки знань працівник до роботи не допускається. Чергові перевірки знань працівників, що обслуговують елек­троуста-новки, проводяться кожні 12 місяців.

За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поді­ляються на три категорії:

1. Зі зняттям напруги.

2. Без зняття напруги на струмовідних частинах або поблизу них.

3. Без зняття напруги на безпечній відстані від струмопровідних час-тин, що перебувають під напругою.

До робіт, що виконуються зі зняттям напруги, відносяться роботи, що проводяться в електроустановці, в якій зі струмовідних частин зня-то напругу і доступ в електроустановки, що перебувають під напругою, унеможливлено.

До робіт, що виконуються без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосе­редньо на цих частинах або на відстанях від цих частин, менших без­печних.

До робіт без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою, належать роботи, при виконан­ні яких випадкове наближення людей, інструменту чи механізмів на меншу за безпечну відстань до цих частин є неможливим.

Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації їх без­печного виконання поділяються на такі, що виконуються:

1. За нарядами-допусками.

2. За розпорядженнями.

3. В порядку поточної експлуатації.

Роботи, що виконуються за нарядами-допусками, оформлюються на-рядом встановленої форми, в якому вказується місце робіт, їх обсяг, осо-би, відповідальні за безпечну організацію і виконання робіт, склад бри-гад та заходи безпеки.

Роботи, що виконуються за розпорядженнями, реєструються в спе­ціа-льному журналі. При цьому встановлюється час виконання робіт, їх ха-рактер і організаційно-технічні заходи безпеки відповідно до чин­них вимог.

Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуатації, реєстру­ю-ться в журналі реєстрації цих робіт.

На підприємствах наказом затверджується перелік робіт, які вико­нуються за нарядами, за разпорядженнями та в порядку поточної експ-луатації і призначаються особи, відповідальні за безпечну органі­зацію і безпечне виконання цих робіт.

Під час виконання робіт за нарядами-допусками і розпорядження­ми такими особами є:

1. Працівник, який видає наряд чи розпорядження.

2. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця.

3. Працівник, який готує робоче місце.

4. Працівник, який допускає до роботи.

5. Керівник робіт.

6. Працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт.

7. Члени бригади.

Читайте також:

1. Електробезпека
2. Електробезпека
3. Електробезпека
4. Електробезпека
5. Електробезпека
6. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
7. Електробезпека
8. Електробезпека
9. Лекція 6. Тема 2.8 (Продовження теми) - Електробезпека. Специфіка питань електробезпеки відповідно до галузі. Статична електрика. Блискавкозахист.

Переглядів: 944