НАД ТЕЛЕВІЗІЙНИМИ НОВИНАМИ

Лекція 8 – 9. СПЕЦИФІКА РОБОТИ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТІВ

Інтерв’ю.

Про що потрібно пам'ятати під час інтерв'ю:

— Мати чітку тему й розуміти проблему, а також і відповідного гостя.

— Досліджувати тему з нового ракурсу. Не говорити про те, що вже давно всім зрозуміло або відомо. Не бути банальним, не допускати, щоб інтерв'ю було схоже на інші. Дvя цього потрібно ознайомитися з попередніми інтерв'ю співрозмовника і знайти теми й запитання, що найчастіше повторюються. І підготувати інші цікаві запитання.

— Не запрошувати людину тільки тому, що вона «крута» (займає високу посаду). Пам'ятати, що журналіст іде до «джерела», а не до особи.

— Ставити чіткі запитання. Наприклад: «Які у Вас переконання?»

— Готуватися до інтерв'ю. Підходити до нього зі знанням теми й зі знаннями попередніх поглядів гостя (background). Знати так само багато, як і об'єкт інтерв'ю, щоб не ставити безглуздих запитань.

— Обов'язково скласти план розмови, але не боятися від нього відступити. Нехай у розмові буде трохи джазу: основна лінія з імпровізаціями на яскраві теми.

— Запитувати про професійне, а потім про особисте.

— Не бути багатослівним. Якщо запитання довше за відповідь, журналіст перебуває не на своєму місці. Виняток: коли журналіст висловлює своє розуміння, припустімо, твору письменника чи змісту пісні.

— Заповнювати паузи запитаннями, щоб співрозмовник не почав повторювати сказане.

— Поводитися відповідно до формату програми. Якщо журналіст поводитиметься якось інакше, його можуть не зрозуміти.

— Слідкувати за часом. Якщо інтерв'ю в прямому ефірі — його тривалість 15—20 хв з перебивками й бліцами.

— Неупереджено ставитися до своїх співрозмовників (не виказувати емоції).

— Слідкувати за суперечливими заявами. Тримати розмову у своїх руках.

— Перепитувати, якщо співрозмовник втікає від запитань. На Бі-Бі-Сі дозволяється тричі поставити одне й те ж запитання.

— У жодному разі не давати запитання заздалегідь.

— Сприяти розмові мовою тіла й жестів.

— Якщо інтерв'ю подається в записі, то монтувати чесно, не висмикуючи фраз із контексту.

Десять «смертних гріхів» журналіста під час інтерв'ю:

— Запитання, що допускають односкладові відповіді («так» — «ні»).

— Стверджувальне запитання замість запитального.

— Два запитання в одному.

— Перевантажені запитання.

— Запитання, що підштовхують до відповіді.

— Коментарі й особисті оцінки у запитанні.

— Припущення й домисли у запитанні.

— Навішування ярликів у запитанні.

— Перебільшення у запитанні.

— Занадто складні для розуміння питання.

1. Компетентність у роботі журналіста

1. Раціональний аспект.

2. Емоційний аспект.

3. Поведінковий аспект.

• Раціональний аспект: знання своєї справи; вибудувані оцінки;

• висловлення особистої та світоглядної позиції; загальна й професійна ерудиція;

• уміння мислити оригінально, образно, об'єктивно, аргументовано.

Емоційний аспект:

щире зацікавлення у розкритті теми; впевненість у тому, про що йде мова; щирість й правдивість висловлювань; захоплення темою.

Поведінковий аспект:

вільно володіти предметом бесіди, дискусії, виступу; природно поводитися, бо це обов'язково проявиться у мові, репліках, запитаннях;

використовувати елементи імпровізації у виступі; доступно й зрозуміло викладати матеріал;

бути конкретним, уникати зловживань абстрактними словами, образно й захопливо викладати матеріал;

рідко звертатися до тексту, тез і заготовок, написаних на папері; цитувати матеріал напам'ять;

використовувати гумор та іронію у своїх виступах;

уміти контролювати ситуацію, особливо у процесі діалогу чи полеміки.

• Ставлення до аудиторії: знати своїх глядачів;

щиро їх поважати й уміти спілкуватися з ними на рівних; звертатися до глядача не як до безликої істоти, а як до окремої людини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологія виробництва новин з «британською моделлю.	\|	Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.