МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
НАД ТЕЛЕВІЗІЙНИМИ НОВИНАМИЛекція 8 – 9. СПЕЦИФІКА РОБОТИ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТІВ Інтерв’ю. Про що потрібно пам'ятати під час інтерв'ю: — Мати чітку тему й розуміти проблему, а також і відповідного гостя. — Досліджувати тему з нового ракурсу. Не говорити про те, що вже давно всім зрозуміло або відомо. Не бути банальним, не допускати, щоб інтерв'ю було схоже на інші. Дvя цього потрібно ознайомитися з попередніми інтерв'ю співрозмовника і знайти теми й запитання, що найчастіше повторюються. І підготувати інші цікаві запитання. — Не запрошувати людину тільки тому, що вона «крута» (займає високу посаду). Пам'ятати, що журналіст іде до «джерела», а не до особи. — Ставити чіткі запитання. Наприклад: «Які у Вас переконання?» — Готуватися до інтерв'ю. Підходити до нього зі знанням теми й зі знаннями попередніх поглядів гостя (background). Знати так само багато, як і об'єкт інтерв'ю, щоб не ставити безглуздих запитань. — Обов'язково скласти план розмови, але не боятися від нього відступити. Нехай у розмові буде трохи джазу: основна лінія з імпровізаціями на яскраві теми. — Запитувати про професійне, а потім про особисте. — Не бути багатослівним. Якщо запитання довше за відповідь, журналіст перебуває не на своєму місці. Виняток: коли журналіст висловлює своє розуміння, припустімо, твору письменника чи змісту пісні. — Заповнювати паузи запитаннями, щоб співрозмовник не почав повторювати сказане. — Поводитися відповідно до формату програми. Якщо журналіст поводитиметься якось інакше, його можуть не зрозуміти. — Слідкувати за часом. Якщо інтерв'ю в прямому ефірі — його тривалість 15—20 хв з перебивками й бліцами. — Неупереджено ставитися до своїх співрозмовників (не виказувати емоції). — Слідкувати за суперечливими заявами. Тримати розмову у своїх руках. — Перепитувати, якщо співрозмовник втікає від запитань. На Бі-Бі-Сі дозволяється тричі поставити одне й те ж запитання. — У жодному разі не давати запитання заздалегідь. — Сприяти розмові мовою тіла й жестів. — Якщо інтерв'ю подається в записі, то монтувати чесно, не висмикуючи фраз із контексту. Десять «смертних гріхів» журналіста під час інтерв'ю: — Запитання, що допускають односкладові відповіді («так» — «ні»). — Стверджувальне запитання замість запитального. — Два запитання в одному. — Перевантажені запитання. — Запитання, що підштовхують до відповіді. — Коментарі й особисті оцінки у запитанні. — Припущення й домисли у запитанні. — Навішування ярликів у запитанні. — Перебільшення у запитанні. — Занадто складні для розуміння питання.
1. Компетентність у роботі журналіста 1. Раціональний аспект. 2. Емоційний аспект. 3. Поведінковий аспект. • Раціональний аспект: знання своєї справи; вибудувані оцінки; • висловлення особистої та світоглядної позиції; загальна й професійна ерудиція; • уміння мислити оригінально, образно, об'єктивно, аргументовано. Емоційний аспект: щире зацікавлення у розкритті теми; впевненість у тому, про що йде мова; щирість й правдивість висловлювань; захоплення темою. Поведінковий аспект: вільно володіти предметом бесіди, дискусії, виступу; природно поводитися, бо це обов'язково проявиться у мові, репліках, запитаннях; використовувати елементи імпровізації у виступі; доступно й зрозуміло викладати матеріал; бути конкретним, уникати зловживань абстрактними словами, образно й захопливо викладати матеріал; рідко звертатися до тексту, тез і заготовок, написаних на папері; цитувати матеріал напам'ять; використовувати гумор та іронію у своїх виступах; уміти контролювати ситуацію, особливо у процесі діалогу чи полеміки. • Ставлення до аудиторії: знати своїх глядачів; щиро їх поважати й уміти спілкуватися з ними на рівних; звертатися до глядача не як до безликої істоти, а як до окремої людини.
|
||||||||
|