Технологія виробництва новин з «британською моделлю.

Підготовка матеріалу до ефіру і його передача здійснюється немалим колективом редакції новин, а також інших підрозділів телестудії — режисерами, постановниками, інженерами, освітлювачами і т. д. Кожна інформаційна редакція будь-якого британського телеканалу має у своєму штаті ключових співробітників, які беруть активну участь у творчій підготовці матеріалу до ефіру:

— Репортер ^— разом з оператором збирає інформацію на місці події. Записує інтерв'ю, якщо це потрібно для матеріалу. Переглядає відзнятий матеріал і, відповідно до хронометражу, разом з інженером або оператором монтує відеоматеріал. Під змонтоване відео пише відповідний текст.

— Оператор ^— знімає на відеокамеру під час перебування на місці події. Працює в парі разом із репортером. Знімає відповідно до побажань репортера. Також виявляє ініціативу й повідомляє репортера про вдало відзняті кадри.

— Координатор ^— сприяє роботі репортера: домовляється про зйомки, вирішує всі організаційні питання, координує дії всіх репортерів, які працюють над випуском новин.

— Продюсер — формує тематику новин, здійснює організаційно-фінансовий контроль за створенням телевізійного продукту.

— Ведучий — вимагає від кожного репортера текстової підводки до сюжету та редагує їх відповідно до одного стилю. Вичитує підводки та тексти сюжетів, щоб бути в темі кожного матеріалу. Знаходить усні повідомлення для випуску. Готує собі підкажчик. Зрозуміло, що в підготовці новин задіяна велика кількість співробітників телекомпанїї: це редактори, літературні редактори, шеф-редак тор, режисери, інженери, адміністратори та багато інших. Але вище наведено основну відповідальну групу, яка доносить новину до телеглядача. І саме репортер як людина, що безпосередньо збирала інформацію й факти, несе відповідальність за точність, достовірність і зрозумілість матеріалу. Саме репортер повинен гарантувати точність і збалансованість переданого в ефір звіту про подію.

Тому професійні британські репортери вибирають для себе такі принципи:

— точність цінується більше, ніж оперативність;

— справедливість цінується більше, ніж сенсаційність;

— збалансованість відображення подій цінується більше, ніж уміння подати матеріал.

— 3. Ведучий – чинник репутації телеканалу.

На відміну від важкої праці репортерів, продюсерів, редакторів та інших членів команди новин, репутація телеканала може підвищитися чи нівелюватися залежно від манер і поведінки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно збільшити рейтинги каналу, тоді як поганий ведучий — суттєво зменшити. Минули ті часи, коли диктор телебачення в класичному костюмі розповідав новини так, наче оголошував імена шанованих гостей на урочистому прийомі. Останні роки продемонстрували безліч спроб телеканалів подавати новини якомога більш розкуто й невимушено. Боротьба за рейтинги народила на американських та британських телестанціях таке поняття, як емоційне «happy talk», зокрема ранкові ведучі отримали своє поняття «fancy factor».

У загальному програмуванні й у новинах стилі ведення різняться. Завдання більшості телепередач – розважати, завжди виглядати по-товариськи, дружньо, у найнеформальнішому стилі, тоді як ведучі новин намагаються підібрати серйозний і більш формальний тон відповідно до важливості повідомлень випуску.

Незважаючи на ці відмінності, обидва варіанти ведення схильні наближатися один до одного. Телевізійні новини поступово тяжіють до більш персоніфікованої подачі і їхні ведучі тримаються по-товариськи. Авторитетність є також, однак загальні манери поступаються на користь манер на кшталт шанованого чоловіка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довіру. Глядачеві доводиться вірити в те, що йому говорять, і він мусить розуміти важливість сказаного.

Термін «anchorman» (ведучий-зірка) був започаткований у США відомим журналістом Волтером Кронкайтом. У Великій Британії віддають перевагу таким термінам, як «newsreader», «newscaster», що демонструє деякі відмінності в стилях новин по обидва боки Атлантики, у стилях, які відрізняються й у всьому світі. Британські телевізійні ведучі виглядають авторитетно і не дозволяють своїм емоціям прикрасити повідомлення. Американські ведучі — зірки, які і ведуть новини, і коментують їх.

Американський термін «anchorman» означає, що його носій має внутрішню силу й авторитетність у поєднанні з досвідом і харизмою, на яких тримається вся телепередача. Британський «newsreader» ефопецифіка інтерв'ю саме на телебаченні полягає у тому, що його можна записати на відеоплівку під монтаж або ж одразу проводити бесіду у студії. Насправді все залежить не лише від журналіста, але й від співрозмовника. Якщо журналіст упевнений, що людина, в якої беруть інтерв'ю, уміє гарно говорити, триматися теми й не боїться мікрофона, її сміливо можна запрошувати в студію. Але якщо такої впевненості немає, тоді краще розмовляти у звичному для співрозмовника місці, бо в звичних стінах людина почувається впевненіше й розкутіше. Все це журналіст може визначити, попередньо зустрівшись із людиною й поспілкувавшись із нею. Бажано уникати знайомства з людиною по телефону і непідготовленого запрошення її на інтерв'ю в прямому ефірі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Британські стандарти новин.	\|	НАД ТЕЛЕВІЗІЙНИМИ НОВИНАМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.