Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відеорепортаж.

Відеозамітка.

Кіно-, а згодомвідеозамітка на телеекрані зберегла загальні закономірності сюжету кінохроніки, проте вона не є цілковитим його повторенням. Певна трансформація, зумовлена специфікою телеба­чення, привела до більшої лаконічності кіно-, відеоінформації. В ній ми чуємо голос кореспондента (репортера). Завдяки цьому посилю­ється і раціональний, і емоційний вплив відеозамітки. До речі, у практиці цей жанр зберіг назву, що перейшла з "великого" екрана - "кіносюжет", "відеосюжет" або просто "сюжет". Телебачення надало йому воістину величезні можливості оперативного виходу у світ.

Поняття інформаційного телесюжету, крім відеозамітки, охоплює івідеорепортаж. Цей різновид відеосюжету телебачення, на відміну від відеозамітки, характеризується ширшою подачею та осмисленням матеріалу, глибшим розкриттям події. За визначенням С. М. Гуревича, "репортаж - це оперативна, динамічна, емоційна розповідь про подію, що вирізняється наочністю, документальністю, активною роллю автора, який виступає як свідок або учасник цієї події-". Вважаємо, що це визначення, запропоноване багато років тому стосовно газетного жанру, влучно характеризує і жанр відеорепортажу, тому його з повним правом можна перенести в теорію телевізійної журналістики.

Першооснова відеорепортажу - у газеті. Документальний кіне­матограф, використавши репортажну форму відображення дійсності, реалізував її наочність - обов'язковий елемент репортажу, що переда­ється у газеті, ясна річ, лише словесно. З кіноекрана репортажна форма перейшла у телевізійну журналістику. Тут вона не зазнала сут­тєвих змін, хіба що на неї благодатно вплинула можливість високої оперативності. Лише у цьому можна вбачати перевагу телевізійного репортажу над його попередником у документальному кіно. Та все ж якщо говорити про певні зміни, зумовлені специфікою телевізійної інформації, то, гадаємо, варто було б виділити таку необхідну якість репортажу на телеекрані, як його словесну подачу від першої особи. Персоніфікованого слова потребує специфіка документальності те­леекрана - його камерність, необхідність налагодження бажаного кон­такту з телеглядачем, посилення ефекту присутності, ефекту співучас­ті. Все це зумовлює словесну подачу репортажу в розмовному плані.

У подієвому відеорепортажі, як і в його аналогах у газеті, на радіо, в кіно, не може бути вимислу. Навіть найменша невідповід­ність закадрової розповіді журналіста тому, що глядач бачить на ек­рані, знижує ефективність репортажу. Випадки невідповідності між словесним рядом і зоровим, їхнє розходження ще часто трапляються на телебаченні, особливо в практиці місцевих студій. Завдання поля­гає в тому, щоб уміло доповнити відеокадри коментарем, збагатити зоровий образ узагальненими висновками і в жодному разі не дуб­лювати те, що телеглядач бачить і розуміє без зайвої допомоги.

Дещо поступаючись прямому телерепортажу в оперативності, у силі впливу, завдяки більшому ефекту присутності, інформаційний відеорепортаж виграє в успадкованій від кінематографа можливості відбору матеріалу для знімання, вільного переходу від об'єкта до об'єкта. Дуже важливою для відеорепортажу, який використовують у рамках інформаційної програми чи випуску новин, є його можли­вість висвітлити за короткий проміжок часу набагато більше фактів, ніж це може зробити "пряме" телебачення.

Специфічні умови сприйняття інформації з телеекрана зумов­люють необхідність забезпечення емоційності відеорепортажу, використання у ньому яскравих деталей, ведення розмови з глядачем. Такі риси особливо властиві репортажеві-спостереженню, репортажеві-роздуму. Хоча й головне його зав­дання інформаційне, це швидше ре- портажна зарисовка, один із "гіб­ридних" жанрів телебачення, що ви­різняється теплотою, задушевністю, тому його сприймають легко, із заці­кавленням.

Окремо розглянеморепортажзмісця події, який готують за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС). В цьому жанрі немало спільного і з його аналогами в газеті, на радіо, в кінематографі, і з телевізійним кіно- чи відеорепор- тажем для інформаційної програми. Це документальність, оператив­ність, наочність, динамічність, емоційність, інші риси. Зрозуміло, що на телебаченні цих якостей досягають за допомогою характерних ви­ражальних засобів і, звичайно, іншими шляхами. В цьому якраз і відмінність телевізійного репортажу, передусім, від газетного. У га­зеті він є розповіддю про подію, а на телебаченні, як правильно зазначають дослідники, "це сама подія, що постає перед глядачем в момент її здійснювання. У газеті наочність - це якість, що виникає внаслідок певної суми зусиль, майстерності, особливих стилістичних прийомів журналіста. В телебаченні наочність - це природна, "вро­джена" властивість. І в результаті головна функція репортера-газетяра - функція словесно-описова (відтворення "словесного портрета" події, що вже відбулася) - заміняється в телебаченні коментарем до події, що відбувається на очах у репортера й аудиторії одночасно".

Якщо у газетному репортажі, як відомо з теорії преси, розповідь про подію визначена активною роллю автора, то вже телевізійний репортаж просто немислимий без журналіста-репортера, який пояс­нює побачене, йдучи за розвитком події. Тому неправомірно лише за однією ознакою (наявність ПТС) зарахувати до жанру репортажу трансляцію вже хоча б тому, що в такій передачі нема репортера.

Ще не так давно теоретики і практики трактували телерепор­таж як передачу з місця події лише в момент її перебігу. У дослі­дженнях, без сумніву, перебільшували таку властивість, як сьогочас­ність, тобто одночасність реальної дії та її перегляду на телеекрані. Нині запис репортажів на відеострічку дає змогу відтворити оте "виникнення на очах". Водночас "прямий" телерепортаж і надалі є най- оперативнішим жанром телевізійної інформації. Інша річ, що гро­міздка пересувна телестанція не може конкурувати з мобільною відеокамерою у підготовці коротких репортажів для інформаційних програм. Використання цього знімального засобу дає змогу наблизити подію до моменту її показу, спростити схему підготовки репортажу. У будь-якому місці, де є підключення до відповідного ка­белю або космічної станції зв'язку, можна передати на телестудію щойно зафіксовану подію.

Телерепортаж можна підготувати і за допомогою слайдів. У такому репортажі є немало спільного з кіно- чи відеосюжетом, зок­рема, в монтажній побудові, можливості виділення найсуттєвішого, у вільних переходах від одного об'єкта до іншого тощо. В принципі, все, що передають засобами кіно чи відео, можна відтворити і за допомогою слайдових знімків. Однак вони, з огляду на їхню статич­ність, не можуть забезпечити такого ефекту присутності, як це може зробити у телерепортажі кіно, а ще більше - відео. Тому викорис­тання слайдів найдоречніше тоді, коли відображувана подія не вирізняється динамічністю, просторовими змінами, які необхідно відтворити. Наприклад, збори, мітинги, різноманітні зустрічі тощо - усе це може бути об'єктом фотознімання.

Із теорії преси, радіо, телебачення відомо, що в основі репортажу є подія. На цій основі телевізійні практики відносять до репортажного жанру і ті матеріали, в яких інформують про з'їзди, конференції, наради, мітинги, зустрічі, збори тощо. Для таких подій характерною є дія, виражена у слові. В газеті й на радіо ці події висвітлюють у жанрізвіту. Вважаємо, що поняття "звіт" варто пере­нести і в теорію та практику телевізійної журналістики. Виділити його у самостійний жанр дає нам підставу, насамперед, те завдання, яке вирішує в цьому випадку журналіст: у стислій формі донести до телеглядачів суть виступів на форумі, дати уявлення про те, що саме там було сказано.

Перенесення поняття "звіт" у теорію телевізійної журналісти­ки допоможе краще розв'язувати практичне завдання: замість пере­ліку прізвищ і посад промовців, як це часто роблять у телевізійній інформації, особливо місцевих студій, журналісти будуть чіткіше і цілеспрямованіше передавати те, про що йшлося на певному форумі і що може мати значення в житті і діяльності людей. Телебачення дало змогу використовувати у під­готовці звіту різноманітні зображаль­но-виражальні засоби.




Переглядів: 1067

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Відеосюжет. | Коментар.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.