Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Йодометрія

Напівреакція

 

I2 + 2e ↔ 2I- Е0 = 0,620 В

 

широко використовується в титриметрії, тому що характеризується проміжним між сильними окисниками та сильними відновниками значенням стандартного потенціалу. Тому розрізнюють визначення відновників прямим титруванням дийодом та визначення окисників, що відновлюються йодид-іонами, з наступним титруванням йоду, що виділився, тіосульфатом.

Реально на практиці використовують наступну окисно-відновну пару:

 

I3- +2e ↔ 3I- Е0 = 0,545 В.

 

Потенціал пари I3-/3I- не залежить від концентрації гідроген-іонів (при рН < 8).

 

В йодометрії використовують два титранти:

· розчин йоду в калію йодиді (визначення відновників);

· розчин натрію тіосульфату (визначення окисників).

 

Розчин йоду(0,05 - 0,1 моль/дм3)

Розчин йоду можна готувати і як первинний стандарт за точною наважкою хімічно чистого дийоду, який одержують сублімацією, і як вторинний стандарт і з встановленим титром.

Дийод леткий, його пари отруйні, викликають корозію металів, і тому всі операції з ним належить проводити під тягою. Вносити дийод у вагову кімнату і зважувати на аналітичних терезах належить тільки в зачинених судинах. Концентрація дийоду може змінюватись внаслідок леткості, тому з нього частіше готують вторинний стандартний розчин.

Йод погано розчинний у воді (1,18*10-3 М при 25°С), але добре розчиняється в розчині йодиду калію:

 

I2 + I- ↔ I3-,

 

крім того зменшується його леткість.

Стандартизувати приготовлений розчин можна:

· за стандартними розчинами: барію тіосульфатом, арсену (ІІІ) оксидом, гідразину сульфатом;

· за стандартним розчином натрій тіосульфату.

Приготовлений розчин зберігають у склянках з темного скла з притертою пробкою в захищеному від світла місті.

 

Розчин натрію тіосульфату (0,05-0,1моль/дм3)

Тіосульфат є сильним відновником:

 

S4O62- + 2e ↔ 2S2O32-; E0 = 0,08 B.

 

Однією з основних реакцій, де використовується тіосульфат, є реакція:

 

I3- + 2S2O32- ↔ 3I- + S4O62-

 

Ця реакція протікає швидко, стехіометрично при рН від 0 до 7, на відміну від реакцій тіосульфат-іона з сильними окисниками типу Cr2O72-, BrO3- і т.п., які нестехіометричні.

Готують розчин із кристалогідрату Na2S2O3*5H2O. Натрію тіосульфат не є стандартною речовиною, тому що легко залишає кристалізаційну воду, а його водні розчини нестійкі. Після їх приготування відбувається ряд змін:

1) S2O32- - іон, реагує з карбону(ІV) оксидом, що присутній у воді:

 

S2O32- + H2О + CO2 ↔ HCO3- + HSO3- + S↓.

 

2) S2O32- - іон, повільно окиснюється киснем повітря:

 

2S2O32- + O2 ↔ 2SO42- + 2S↓

 

3) титрант розкладають тіобактерії; цей процес прискоряє освітлення, але він пригноблюється в присутності антисептика – меркурію (ІІ) йодиду.

 

Унаслідок першої реакції молярна концентрація приготовленого розчину зростає,а в двох останніх – зменшується. Тому з натрію тіосульфату готують вторинний стандартний розчин. До його стандартизації приступають через 1 – 2 доби після виготовлення і концентрацію розчину періодично перевіряють.

Стандартизувати приготовлений розчин натрію тіосульфату можна:

· за стандартними розчинами калію йодатом, калію броматом, калію гексаціанофератом (ІІІ), дикалію дихроматом;

· стандартними розчинами - йоду, калію перманганату тощо.

 

Зберігати виготовлений розчин титранту треба в склянках з темного скла, у захищеному від світла місці, без доступу кисню.

КТТ в йодометрії визначають:

· без індикатору;

· без індикатору у присутності органічних розчинників, які екстрагують йод і забарвлюються в фіолетовий колір (використовують при титруванні дуже розбавлених розчинів);

· з індикатором: 0,5% розчин крохмалю. Чутливість його дуже велика – помітне синє забарвлення з крохмальом йод дає навіть при концентрації 2*10-7 М. Але чутливість індикатора різко падає з підвищенням температури, тому титрують звичайно при кімнатній температурі. В розчини, що титрують, крохмаль додають лише тоді, коли основна кількість йоду вже відтитрована, інакше йод визиває коагуляцію крохмалю, сприяє його розкладу, що робить титрування неточним.

· У йодометрії використовують пряме, зворотне та замісникове титрування.

Йодометрія дає можливість визначати

· сильні відновники, такі як Станум(ІІ), сірководень, сульфіти ;

· сильні окисники: гідрогену пероксид , перманганат, Ферум(ІІІ), дихромат .

 

 

Треба відмітити, що в окисно-відновному титруванні речовини повинні знаходитись в певному ступеню окиснення, тому титруванню часто передує операція окиснення або відновлення визначуваного іону. Для цього використовують реагенти, які задовільнюють ряду вимог:

 

· швидкість окиснення(або відновлення);

· стехіометрична взаємодія;

· легкість видалення з розчину надлишку реагента;

· селективність дії.

Речовини, що використовують для попереднього окиснення або відновлення, класифікують звичайно за їх фізичним станом: гази, тверді речовини, розчини.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Броматометрія | Речовини, які використовують для попереднього відновлення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.